вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"28" грудня 2020 р. м. Київ
Справа № 905/33/20
За позовом заступника керівника Артемівської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави
в особі Соледарської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Спец-ком-сервіс”
про стягнення 3 610 000грн
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Спец-ком-сервіс”
до Соледарської міської ради
про застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення вартості поставленого за договором майна
Суддя Ейвазова А.Р.
За участю учасників від:
прокурора - Галась О.М. (посвідчення №055447);
позивача - не з'явилися;
відповідача - Літвінов Р.О. (довіреність від 16.03.2020)
Заступник керівника Артемівської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Соледарської міської ради звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Спец-ком-сервіс” (далі - ТОВ “Спец-ком-сервіс”) та просить суд стягнути з відповідача безпідставно сплачені кошти за нікчемним договором №236/13-13-06 від 27.12.2018 у розмірі 3610000,00грн на користь Соледарської міської ради.
В обґрунтування заявлених вимог, прокурор посилається на те, що договір №236/13-13-06 від 27.12.2018 є нікчемним на підставі ч.1 ст.37 Закону України "Про публічні закупівлі", так як укладений з порушенням строку, передбаченого ч. 3 ст. 35 Закону України "Про державні закупівлі", у зв'язку з чим кошти у розмірі 3 610 000,00грн, сплачені Соледарською міською радою безпідставно та підлягають поверненню відповідачем (а.с.1-13).
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.01.2020 позовна заява з доданими до неї документами передана за підсудністю до Господарського суду Київської області (т.1 а.с.50).
За результатами автоматизованого розподілу 06.02.2020 відповідна позовна заява з доданими матеріалами передана для розгляду судді Ейвазовій А.Р. (т.2 а.с.2)
Ухвалою від 25.02.2020 судом: відкрито провадження за поданим позовом; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 14:00 18.03.2020; встановлено строки для подання учасниками справи заяв по суті (т.2 а.с.27-28).
Копія відповідної ухвали отримана прокурором - 28.02.2020, позивачем - 29.02.2020, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень за №№0103272365478, 0103272365460 (т.2 а.с.30-31).
17.03.2020 від позивача - Соледарської міської ради надійшла заява про відмову від позову.
У поданій заяві позивач зазначає, що відповідний позов, поданий прокурором, не відповідає дійсним суспільним інтересам та інтересам позивача, який насамперед відстоює захист інтересів територіальної громади (т.2 а.с.33-36).
18.03.2020 підготовче засідання не відбулось.
Ухвалою від 18.03.2020 судом зобов'язано позивача надати суду докази у підтвердження направлення іншим учасникам справи копії заяви про відмову від позову та зупинено провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №912/2385/18 (т.2 а.с.49-52).
19.03.2020 від відповідача надійшла зустрічна позовна заява з вимогами до Соледарської міської ради про застосування наслідків недійсності правочину від 27.12.2018 №236/13-13-06 шляхом стягнення з Соледарської міської ради ринкової вартості поставленого за нікчемним правочином Мобільного офісу муніципальних послуг (т.2 а.с.98-129).
Крім того, відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить у задоволенні заявлених прокурором вимог відмовити, посилаючись на їх безпідставність.
При цьому, у зустрічній позовній заяві ТОВ “Спец-ком-сервіс” просить задовольнити зустрічні вимоги, у разі якщо суд дійде висновку про обґрунтованість позовних вимог у даній справі та нікчемність укладеного договору (т.2 а.с.54-61).
Також, відповідачем подано заяву про зупинення провадження у справі, у якій відповідач просить зупинити провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №912/2385/18 (т.2 а.с.62-65).
Оскільки відповідна зустрічна позовна заява надійшла до суду з недоліками, ухвалою Господарського суду Київської області від 24.03.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено заявнику строк для усунення недоліків (т.2 а.с.68-70).
06.04.2020 від позивача надійшов лист з доказами у підтвердження направлення іншим учасникам справи копії заяви про відмову від позову (т.2 а.с.73-76).
Ухвалою від 21.04.2020, враховуючи усунення виявлених недоліків, зустрічну позовну заяву прийнято для спільного її розгляду з первісним позовом, об'єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом, а також встановлено строк для подання відзиву на зустрічний позов (т.2 а.с. 94-96).
18.05.2020 від прокурора, з порушенням вимог ч.5 ст.165 ГПК України (не надано доказів направлення копії відзиву з додатками іншим учасникам справи) та з дотриманням встановленого строку, надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому прокурор просить суд зустрічний позов розглянути за наявними у матеріалах справи документами (т.2 а.с. 135-138).
У поданому відзиві прокурор вказує на нікчемність укладеного договору та безпідставність сплати коштів відповідачу за таким договором. Прокурор вказує, що Соледарській міській раді рішенням Господарського суду Донецької області від 12.08.2019 у справі №905/837/19 відмовлено у задоволенні позову про визнання такого договору дійсним (т. 2 а.с.135-138).
18.05.2020 від позивача - Соледарської міської ради, з порушенням вимог ч.5 ст.165 ГПК України (не надано доказів направлення копії відзиву з додатками учаснику справи - прокурору) та з дотриманням встановленого строку, надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому позивач просить суд у задоволенні зустрічних вимог відмовити повністю.
Позивач стверджує, що договір №236/13-13-06 від 27.12.2018 є припиненим, оскільки припинені зобов'язання за таким договором виконанням - офіс поставлений і кошти за нього сплачені, що робить неможливим застосування наслідків недійсності (нікчемності) вказаного правочину. Як вказує позивач, предмет спору у справі відсутній (т.2 а.с.140-142).
Ухвалою суду від 02.10.2020 провадження у справі поновлено та призначено підготовче засідання на 11:30 23.10.2020; зобов'язано: прокурора надати докази направлення копії відзиву на зустрічну позовну заяву іншим учасникам справи, позивача - докази направлення копії відзиву на зустрічну позовну заяву з додатками прокурору; встановлено строки для подання: відповідачу - відповіді на відзив; прокурору та позивачу - заперечення (т.2 а.с.152-154).
23.10.2020 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу засідання, якою:
- зобов'язано прокурора невідкладно виконати вимоги ухвали суду від 02.10.2020 щодо направлення учасникам справи копії відзиву на зустрічну позовну заяву (п.3 резолютивної частини);
- зобов'язано позивача невідкладно виконати вимоги ухвали суду від 02.10.2020 щодо направлення прокурору копії відзиву на зустрічну позовну заяву (п.4 резолютивної частини);
- запропоновано учасникам справи висловити свою думку в письмовому вигляді щодо призначення у справі судової товарознавчої експертизи за клопотанням відповідача, а у разі необхідності призначення - визначитись щодо переліку питань, які суд має поставити на вирішення експертизи, та надати пропозиції щодо експертної установи, експертів;
- відкладено підготовче засідання до 17:00 11.11.2020 (т.2 а.с.160-162).
11.11.2020 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу засідання, якою:
- продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів;
- зобов'язано прокурора невідкладно виконати вимоги ухвали суду від 02.10.2020 щодо направлення учасникам справи копії відзиву на зустрічну позовну заяву;
- зобов'язано позивача невідкладно виконати вимоги ухвали суду від 02.10.2020 щодо направлення прокурору копії відзиву на зустрічну позовну заяву;
- встановлено: прокурору строк для подання відповіді на відзиву (щодо вимог первісного позову) - протягом 5 днів з моменту отримання ухвали; відповідачу строк для подання заперечення - протягом 5 днів з моменту отримання відповіді на відзив (щодо вимог первісного позову);
- оголошено перерву в судовому засіданні до 11:15 27.11.2020;
- визнано явку прокурора в судове засідання обов'язковою (т.2 а.с.169-170).
12.11.2020 від прокурора надійшли докази направлення відзиву сторонам, а також надано пояснення, у якому прокурор просив розглянути зустрічний позов та вирішити питання щодо призначення судової товарознавчої експертизи за наявними у матеріалах справи документами (т.2 а.с.175).
27.11.2020 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу засідання, якою відкладено підготовче засідання на 12:50 11.12.2020; визнано явку прокурора в судове засідання обов'язковою (т.2 а.с.196-197). Відкладаючи підготовче засідання, суд виходив з того, що до дня засідання учасникам не направлено копію ухвали від 11.11.2020, така ухвали направлена учасникам після дати судового засідання, отже, відповідні особи не повідомлені належним чином про дату, час і місце засідання суду (т.2 а.с.173, зворот).
11.12.2020 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу засідання, якою оголошено перерву в підготовчому засіданні до 14:15 28.12.2020.
14.12.2020 від позивача надійшли пояснення, у яких позивач зазначає, що про те, що прокурор звернувся з відповідним позовом до суду стало відомо з ухвали суду від 11.02.2020, а прокурор не повідомив про позов Соледарську міську раду і виступив самостійним позивачем без врахування інтересів Соледарської міської ради (т.2 а.с.209-211).
28.12.2020 до суду надійшли пояснення прокурора, у яких він зазначив, що направив повідомлення про представництво інтересів держави у грудні 2019 року простою кореспонденцією та на електронну адресу Соледарської міської ради і для підтвердження отримання нею такого повідомлення звернувся до позивача із запитом. При цьому, прокурор повідомив, що позивачу відомо про порушення, оскільки сам позивач звертався до суду щодо визнання дійсним відповідного договору, однак, йому у позові відмовлено.
28.12.2020 відповідачем подані додаткові документи, необхідні для проведення товарознавчої експертизи.
В судове засідання 28.12.2020 представник позивача не з'явився.
Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов прокурора таким, що підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.
В силу ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Так, ст.53 ГПК України визначені випадки участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
При цьому, передумовою участі органів та осіб, коло яких визначено ст.53 ГПК України, в господарському процесі є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, та наявність процесуальної правосуб'єктності, яка передбачає процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.
На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов'язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень; необхідною умовою такої участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі. Отже, особи, визначені ст. 53 ГПК України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь в процесі лише у випадках, прямо встановлених законом.
Так, відповідно до ч.3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Як передбачено ч.4 вказаної норми, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст.174 ГПК України.
При цьому: у разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача; у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача, а у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду, прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016, який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, п.3 ч.1 якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави у суді у виключених випадках і в порядку, що визначені законом.
Так, нормами Закону України «Про прокуратуру», які є спеціальними, визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді.
Як передбачено чч.1, 3, 4 ст. 23 відповідного закону, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч.4 зазначеної норми; наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Отже, прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах держави з позовом, в якому зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або з позовом в інтересах держави, зазначивши про відсутність у відповідного органу повноважень щодо звернення до господарського суду.
Поряд з цим, прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскарження громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абз. 2-3 ч.4 ч.23 Закону України «Про прокуратуру»).
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).
Частина 4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурори. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому проваджені відповідний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Водночас якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень п.2 ч.1 ст.226 ГПК України (залишення позову без розгляду) (відповідні висновки викладені у пунктах 48, 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).
Звертаючись з даним позовом до суду, прокурор визначив компетентним органом для представництва інтересів держави в суді Соледарську міської раду, оскільки саме таким органом, за твердженням прокурора не вжито заходів щодо оскарження проведеної закупівлі при використанні бюджетних коштів.
Поряд з цим, на підтвердження виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо повідомленням до подачі позову до суду відповідний компетентний орган (Соледарськуміську раду), прокурором надано повідомлення №01-38-5716вих.19 від 17.12.2019 (т.1 а.с.41-43). Доказів направлення такого повідомлення до звернення з позовом до суду не надано, що також вбачається з пояснень позивача, який зазначив, що прокурор не звертався з таким повідомленням до подання позову. З'ясовуючи той факт чи направлено відповідне повідомлення, суд заслухав пояснення прокурора, який повідомив, що таке повідомлення направлено простою кореспонденцією та разом із позовом. Разом з тим, у підтвердження того, що повідомлення направлено раніше позову доказів не надано, а як свідчить опис вкладення у цінний лист від 14.02.2020 таке повідомлення направлено позивачу лише 14.02.2020 - після залишення позову прокурора без руху (т.2 а.с.22).
Таким чином, прокурором під час розгляду даної справи не доведено виконання ним вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та відповідно підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі.
Якщо суд після відкриття провадження у справі, з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів, установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень п.2 ч.1 ст.226 ГПК України,
Відповідний висновок щодо застосування норм права у подібних відносинах викладено в п.п 54, 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Поряд з цим, суд зазначає, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Відповідно до ч.2 ст.226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, господарський суд звертає увагу прокурора, що відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишенні без розгляду, у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподанням позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Враховуючи приписи п.4 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», судовий збір може бути повернутий в разі звернення прокурора із відповідним клопотанням.
Поряд з цим, прокурором не подано на момент прийняття такої ухвали відповідне клопотання, у зв'язку з чим у суду на даний час відсутні підстави для повернення прокурору судового збору, сплаченого за подання даного позову.
На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.226, ст.ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
залишити без розгляду позов заступника керівника Артемівської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Соледарської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Спец-ком-сервіс” про стягнення 3 610 000грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складання її повного тексту у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 30.12.2020.
Суддя А.Р. Ейвазова