61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
29.12.2020 Справа №905/1576/20
Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судді Гостєєвій А.І., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Науково-виробнича компанія “Гірничі машини”, м.Київ,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Шахтарськтранс”, м.Маріуполь Донецької області,
про стягнення 20'079' 844,16грн,
за участю представників сторін:
від позивача: Савченко Е.О. (ордер АА №064814 від 09.10.2020) - адвокат;
від відповідача: не з'явився;
Приватне акціонерне товариство "Науково-виробнича компанія “Гірничі машини”, м.Київ, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Шахтарськтранс”, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 20'079' 844,16грн (враховуючи заяву про усунення недоліків позовної заяви).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо здійснення оплати поставленого вугілля за укладеним між сторонами договором поставки вугілля №7/7-2017 від 22.03.2017.
Ухвалою господарського суду від 15.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1576/20; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
05.10.2020 від представника відповідача через канцелярію суду надійшли відзив на позовну заяву та заява про застосування строку позовної давності. У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності та на невідповідність доданих до позовної заяви платіжних доручень вимогам законодавства щодо належності доказів у справі.
09.10.2020 від представника позивача через канцелярію суду надійшла відповідь б/н від 07.10.2020 на відзив на позовну заяву, в якій заперечує проти аргументів відповідача, викладених у відзиві. До відповіді на відзив додано довідку Акціонерного товариства «Перши український міжнародний банк» №КНО-52.5.2/718 від 05.10.2020 про надходження коштів на користь Приватного акціонерного товариства "Науково-виробнича компанія “Гірничі машини” від Товариства з обмеженою відповідальністю “Шахтарськтранс” за період з 22.08.2017 по 23.08.2017.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу №905/1576/20 до судового розгляду по суті на 19.11.2020 року. Разом з цим, у зв'язку з находженням головуючого судді на лікарняному, призначене на 19.11.2020 судове засідання не відбулося.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.12.2020 призначено розгляд справи по суті на 22.12.2020 року.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.12.2020 відкладено розгляд справи по суті на 29.12.2020 року.
29.12.2020 у судове засідання з'явився представник позивача, який підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання 29.12.2020 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали суду за адресою місцезнаходження ТОВ “Шахтарськтранс”, яка зазначена в позовній заяві та підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Судом також вживалися додаткові заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання шляхом направлення телефонограми за номером телефону, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак зв'язок з абонентом не було встановлено.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвала суду від 22.12.2020 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 24.12.2020. Таким чином, відповідач не був позбавлений можливості своєчасно ознайомитись з відповідним процесуальним документом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.
Як свідчать матеріали справи, ТОВ “Шахтарськтранс” було достеменно відомо про розгляд справи у суді, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, відзивом на позов.
Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі №910/6097/17 зазначив, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні за їх відсутності.
Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.
Поряд з цим, одним із принципів господарського судочинства відповідно до статті 2 ГПК України є розумність строків розгляду справи судом.
Приймаючи до уваги викладене, а також ту обставину, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, виходячи з критеріїв "розумності" строку розгляду справи судом, суд вважає за можливе закінчити розгляд справи по суті у даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:
22.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Шахтарськтранс” (покупець) та Приватним акціонерним товариством "Науково-виробнича компанія “Гірничі машини” (постачальник) укладено договір поставки вугілля №7/7-2017 (далі - договір), відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язався поставити покупцеві вугілля, а покупець прийняти і оплатити постачальнику вартість такого вугілля.
За цим договором поставці підлягає вугілля, загальна фактична кількість якого складається з суми обсягів постачання, зазначених в укладених в подальшому Додатках (Специфікаціях) до цього договору (п.2.1. договору).
Згідно з п.2.2. договору інформація, необхідна для виконання цього договору в т.ч. щодо вантажовідправників, вантажоодержувачів, залізничних станцій відвантаження (місць відправлення) та призначення, кількості, марок, термінів (строків) поставки та ін., може бути визначена сторонами у додатках (специфікаціях) до цього договору.
Датою поставки вугілля є дата підписання сторонами акту приймання-передачі вугілля (п.2.4. договору).
Відповідно до п.2.7. договору на кожну партію вугілля постачальник повинен передати покупцеві копії наступних документів:
- рахунок-фактуру;
- акт приймання-передачі вугілля;
- розрахунок знижок/надбавок по якості на партію вугілля;
- посвідчення якості вугілля в партії.
Загальна сума договору (без врахування вартості перевезення) становить суму всіх Додатків (Специфікацій) до цього договору (п.3.1. договору).
Відповідно до п.3.3. договору у випадку, коли фактична зольність, масова доля вологи не відповідають вказаним у договорі нормам, до базової ціни вугілля застосовуються знижки (надбавки) в наступних розмірах:
- за кожен процент перевищення чи зниження зольність - 2,5%;
- за кожен процент перевищення чи зниження масової долі вологи - 1,3%.
Згідно з п.3.4. договору плата за продукцію здійснюється грошовими коштами на поточний рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з моменту підписання Акту приймання-передачі товару.
За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством (п.4.1. договору).
Сторони мають право Додатками (Специфікаціями) до цього договору узгодити інші умови договору поставки, що будуть відрізнятися від умов договору (п.7.3. договору).
Строк дії даного договору встановлюється з дати його підписання до 31 грудня 2017 року (п.7.7. договору).
22.03.2017 між сторонами спірного договору укладено Специфікацію №1 до договору №7/7-2017, відповідно до якої постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити наступний товар: вугілля кам'яне (ДГ 0-100), Г (Г2) 0-100 з ресурсів ВП ш. «Курахівська». ВП ш. 1/3 Новогродівська ДП «Селидіввугілля» у кількості 16190,0тонн, на суму 27' 118' 250,00грн без ПДВ.
У Специфікації №1 також зазначено, що ціна встановлюється з урахуванням знижок (надбавок) по якості, вказаних у Договорі; термін поставки: березень-квітень 2017; умови оплати: протягом 30 днів з моменту підписання Акту приймання-передачі товару; інші умови договору залишаються незмінними, та сторони підтверджують за ними свої зобов'язання; специфікація вступає в силу з моменту підписання її сторонами та є невід'ємною частиною договору.
На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар, зазначений у Специфікації №1 від 22.03.2017 до договору поставки вугілля №7/7-2017 від 22.03.2017 на суму 26' 747' 570,16грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі вугільної продукції від 31.03.2017 на суму 17' 579' 552,80грн та на суму 9' 168' 017,36грн з доданими розрахунками знижок/надбавок, ціни та вартості вугілля.
До позовної заяви також додані рахунки-фактури від 31.03.2017 №310301 на суму 17' 579' 552,80грн без ПДВ та №310302 на суму 9' 168' 017,36грн без ПДВ; посвідчення про якість рядового вугілля від 31.03.2017 №35 та №116.
Позивач у позові посилається на те, що поставлений товар був оплачений відповідачем лише частково у розмірі 6' 667' 726,00грн, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 20'079' 844,16грн.
У зв'язку з тим, що відповідач належним чином не виконав зобов'язання з оплати у повному обсязі прийнятого за договором вугілля, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення 20'079' 844,16грн.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:
Предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості за договором поставки №7/7-2017 від 22.03.2017 з підстав неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати поставленого за вказаним договором вугілля.
Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір №7/7-2017 від 22.03.2017 є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
Згідно зі ст.509 ЦК України, ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Таким чином, на підставі укладеного між сторонами договору у позивача виник обов'язок поставити товар, а у відповідача прийняти та оплатити його.
Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено ст.629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Наявними в матеріалах справи Актами приймання-передачі вугільної продукції від 31.03.2017, що підписані представниками сторін без зауважень та заперечень, підтверджується факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором в частині поставки узгодженого Специфікацією №1 від 22.03.2017 вугілля на загальну суму 26' 747' 570,16грн.
Відповідно до ч.1 ст.691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.
Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що загальна сума договору (без врахування вартості перевезення) становить суму всіх Додатків (Специфікацій) до цього договору.
У підписаній 22.03.2017 сторонами Специфікацію №1 до договору №7/7-2017 зазначено, що сума товару, який постачальник зобов'язався поставити, а покупець - прийняти та оплатити складає 27' 118' 250,00грн.
Водночас, пунктом 3.3. договору сторони передбачили застосування наступних знижок до базової ціни вугілля:
- за кожен процент перевищення чи зниження зольність - 2,5%;
- за кожен процент перевищення чи зниження масової долі вологи - 1,3%.
Так до спірних актів-передачі вугільної продукції від 31.03.2017 додані відповідні розрахунки знижок/надбавок, ціни та вартості вугілля, що підписані представниками сторін, з урахуванням яких і визначена ціна поставленого товару.
Матеріали справи містять рахунки-фактури №310301 від 31.03.2017 на суму 17' 579' 552,80грн та №310302 від 31.03.2017 на суму 9' 168' 017,36грн, у яких містяться посилання на спірний договір; посвідчення про якість рядового вугілля (продуктів збагачення) №35 та №116 від 31.03.2017.
У відповідності до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно із частиною 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 3.4. договору передбачено, що плата за продукцію здійснюється грошовими коштами на поточний рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з моменту підписання Акту приймання-передачі товару.
Крім того, у Специфікації №1 сторони також узгодили наступний порядок оплати: протягом 30 днів з моменту підписання Акту приймання-передачі товару.
Відтак, з урахуванням вищевикладеного:
- зобов'язання з оплати отриманої продукції за спірними актами приймання-передачі вугільної продукції від 31.03.2017 мали бути виконані до 30.04.2017, а з 01.05.2017 почалося прострочення виконання зобов'язання.
У матеріалах справи у якості доказів часткової оплати товару на загальну суму 6' 667' 726,00грн наявні платіжні доручення №2870 від 22.08.2017 на суму 1' 667' 726,00грн та №2872 від 23.08.2017 на суму 5' 000' 000,00грн, а також довідка Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» №КНО-52.5.2/718 від 05.10.2020 про надходження коштів на користь Приватного акціонерного товариства "Науково-виробнича компанія “Гірничі машини” від Товариства з обмеженою відповідальністю “Шахтарськтранс” за період з 22.08.2017 по 23.08.2017.
Згідно зі ст.ст.76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.2 ст.73 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.
З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74 ст.73 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до положень п.2.24. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004, на вимогу клієнта банк надає довідку про виконання (часткове виконання) платіжної вимоги, що підписується уповноваженою(ими) особою(ами), або примірник підписаної нею(ними) платіжної вимоги, на підставі якої здійснено оплату.
Так, матеріали справи містять довідку Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» №КНО-52.5.2/718 від 05.10.2020 про надходження коштів на користь Приватного акціонерного товариства "Науково-виробнича компанія “Гірничі машини” від Товариства з обмеженою відповідальністю “Шахтарськтранс” за період з 22.08.2017 по 23.08.2017, якою підтверджується здійснені відповідачем платежі з призначенням: «за ТМЦ в-но дог.7/7-2017 від 22.03.17 без ПДВ:
- 22.08.2017 на суму 1' 667' 726,00грн;
- 23.08.2017 на суму 5' 000' 000,00грн.
Доказів повної оплати поставленого вугілля матеріали справи не містять.
Приписи ч.7 ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Оскільки матеріали справи свідчать про виконання позивачем своїх зобов'язань за договором, разом з цим розмір боргу у заявленому розмірі не спростований відповідачем належними та допустимими доказами, позовні вимоги про стягнення 20'079' 844,16грн заборгованості є обґрунтованими.
Водночас, у відзиві на позов та заяві про застосування строків позовної давності відповідач просить суд застосувати позовну давність до позовних вимог та відмовити у їх задоволенні.
В свою чергу, у відповіді на відзив позивач вважає подану заяву про застосування строку позовної давності такою, що не підлягає задоволенню, посилаючись на переривання перебігу позовної давності у день часткової оплати відповідачем заборгованості за договором - 22.08.2017 та 23.08.2017 відповідно.
Згідно зі ст.ст.256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК України).
Стаття 264 ЦК України визначає, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб'єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (п. п. 62, 66 рішення від 20.12.2007р. у справі «Фінікарідов проти Кіпру»).
За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12.02.2020р. у справі №917/1421/18, у дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (ч.1 ст.264 ЦК України), господарському суду необхідно врахувати, що до дій, які свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає наявність боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
Таким чином, здійснивши 22.08.2017 та 23.08.2017 часткове погашення заборгованості за спірним договором боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю “Шахтарськтранс” фактично визнав наявність у нього перед позивачем боргу за договором поставки вугілля №7/7-2017 від 22.03.2017.
Відповідно до ч.7 ст.116 ГПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Отже, перебіг трирічної позовної давності щодо заборгованості за договором поставки вугілля №7/7-2017 від 22.03.2017 перервався 23.08.2017 і на підставі положень статті 264 ЦК України почався заново з 23.08.2017 (і мав би закінчитися 23.08.2020).
Як свідчить накладна на поштовому конверті та відбиток штемпеля органів поштового зв'язку на описі вкладення, позовна заява була надіслана до господарського суду Донецької області 21.08.2020, тобто в межах позовної давності. Таким чином, позивачем не пропущено строк позовної давності для пред'явлення заявлених позовних вимог до відповідача, тому відсутні підстави для задоволення заяви ТОВ “Шахтарськтранс” про застосування строку позовної давності на підставі статті 267 Цивільного кодексу України.
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмір 20'079' 844,16грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.
Суд зазначає, що за звернення з даною позовною заявою (враховуючи заяву про усунення недоліків позовної заяви) судовий збір підлягав сплаті в сумі 301' 197,66грн, але позивачем згідно з платіжним дорученням №15 від 28.08.2020 судовий збір був сплачений в більшому розмірі - 314' 697,66грн.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Враховуючи, що позивачем не подано суду відповідного клопотання, у суду відсутні передбачені чинним законодавством України підстави для повернення судового збору у розмірі 13' 499,99грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 42, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238 ГПК України господарський суд, -
В И Р I Ш И В:
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Науково-виробнича компанія “Гірничі машини”, м.Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Шахтарськтранс”, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 20'079' 844,16грн - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Шахтарськтранс” (87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Італійська, 116а; код ЄДРПОУ 33467331) на користь Приватного акціонерного товариства "Науково-виробнича компанія “Гірничі машини” (01601, м.Київ, Площа Спортивна, буд.3-в; код ЄДРПОУ 34046713) заборгованість у розмірі 20'079' 844,16грн; судовий збір у розмірі 301' 197,67грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із ст.241 ГПК рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через Господарський суд Донецької області в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України.
У судовому засіданні 29.12.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 30.12.2020.
Суддя Ю.В. Макарова