Іменем України
21 грудня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/549/20
Господарським судом Чернігівської області, в складі судді Федоренко Ю.В., за участю секретаря судового засідання Сиворакша Т.В., за правилами загального позовного провадження розглянуто справу
за позовом Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави
вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, 14000
chernigiv.prok@gmail.com
в особі позивача-1: Державної екологічної інспекції у Чернігівській області
вул. Малясова, 12, м. Чернігів, 14017
chernigiv@dei.gov.ua
позивача-2: Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області
вул. Дружби, 33Б, с. Іванівка, Чернігівський район, 15562
до відповідача: Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Чернігіврайагролісгосп"
вул. Шевченка, 119, смт. Михайло-Коцюбинське, Чернігівський район, 15552
про стягнення 226130 грн 26 коп. шкоди
за участю представників сторін:
від прокуратури: Тишкевич Л.В. - прокурор Чернігівської місцевої прокуратури;
від позивача-1: Городник Т.М. - представник;
від позивача-2: не з'явився;
від відповідача: Підгорний К.Є. - адвокат, довіреність №27/07 від 27.07.2020.
Заступником керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області подано позов про стягнення з відповідача - Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Чернігіврайагролісгосп" шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, в сумі 226130,26 грн, шляхом перерахування коштів одержувачам: 67839,07 грн до спеціального фонду Державного бюджету України; 45226,05 грн до спеціального фонду Чернігівського обласного бюджету; 113065,13 грн на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Іванівської сільської ради.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області відповідно до наказу від 03.09.2019 № 727 здійснено заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на території Чернігівського району, а саме: проведено обстеження лісових насаджень наданих у постійне користування ДП "Чернігіврайагролісгосп" в кварталі 283, виділ 1, неподалік с. Буди, Чернігівського району, Чернігівської області на території Іванівської сільської ради Чернігівського району, Чернігівської області. У ході обстеження виявлено незаконну, без передбаченого законом дозволу, рубку дерев у кількості 21 шт., в тому числі: ясень звичайний сироростучий - 19 шт., липа дрібнолиста сирорустуча - 1 шт., граб сироростучий - 1 шт. За її результатами складено акт про здійснення рейду державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства від " 04-05" вересня 2019 № 65/06. Відповідно до такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665, Держекоінспекцією в області розраховано збитки, завдані державі внаслідок самовільної порубки дерев, розмір яких становить 226130,26 грн.
Прокурор, посилаючись на положення п. 1 ч. 2 ст. 19, п. 5 ст. 64, ч. ч. 1, 5 ст. 86, п. 5 ч. 2 ст. 105 та ст. 107 Лісового кодексу України, вказує, що лісові господарства, як постійні лісокористувачі, мають нести відповідальність за порушення вимог щодо ведення лісового господарства, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок на підвідомчій йому території.
Крім того, прокурор стверджує, що при стягненні шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, слід врахувати приписи ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та вимоги п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 7 ч. 2 ст. 69, ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, які визначають, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 30.06.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.07.2020, явка уповноважених представників сторін визнана судом обов'язковою.
Вказана ухвала отримана позивачем-1 згідно поштового повідомлення №1400048606387, позивачем-2 02.07.2020 згідно поштового повідомлення №1400048606379, відповідачем 02.07.2020 згідно поштового повідомлення №1400048606360, прокурором 02.07.2020 згідно поштового повідомлення №1400048606395.
22.07.2020 до суду від прокурора надійшла заява від 20.07.2020 №66-7555ВИХ-20 про уточнення позовних вимог (з доказами направлення її учасникам справи), в якій прокурор зазначає, що відповідно до листа Державної екологічної інспекції у Чернігівській області №15/2117 від 14.07.2020 грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської діяльності зараховуються на р/р НОМЕР_1, код 38053813, УК у Черн. р-ні/отг с. Іванівка/24062100. За таких обставин, прокурор просить стягнути з відповідача - Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Чернігіврайагролісгосп" шкоду, завдану навколишньому природному середовищу, в сумі 226130,26 грн, шляхом перерахування коштів одержувачам: 67839,07 грн до спеціального фонду Державного бюджету України; 45226,05 грн до спеціального фонду Чернігівського обласного бюджету; 113065,13 грн на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Іванівської сільської ради на р/р НОМЕР_1, код 38053813, УК у Черн. р-ні/отг с. Іванівка/24062100.
Проаналізувавши зміст поданої заяви, та з огляду на те, що заява прокурора про уточнення позовних вимог подана до закінчення підготовчого засідання, враховуючи що зазначена заява не змінює первісно заявлені підстави позовних вимог, не порушує нічиї права та інтереси, а фактично уточнює рахунок для зарахування коштів заявлених до стягнення, суд дійшов висновку прийняти її до розгляду, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням заяви прокурора від 20.07.2020 про уточнення позовних вимог.
Ухвалою від 28.07.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 30.09.2020 та відкладено підготовче засідання на 07 вересня 2020 р. на 11:30.
07.08.2020 від відповідача надійшов відзив на позов від 06.08.2020, в якому проти позову заперечував та зазначив, що здійснення позивачем заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням відповідачем вимог природоохоронного законодавства проведено з порушенням чинного законодавства України; вказаний у позовній заяві захід державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства, в ході якого було проведено обстеження лісових насаджень наданих у постійне користування ДП «Чернігіврайагролісгосп» в кварталі 283, виділ 1, неподалік с. Буди, Чернігівського району, Чернігівської області, проводився без відома та участі відповідача та його повноважних представників; перед початком здійснення даного заходу жодна посадова особа позивача не внесла відповідний запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю), який ведеться на ДП «Чернігіврайагролісгосп», посадові особи, які його проводили, не пред'явили керівнику відповідача, а ні посвідчення (направлення), а ні службового посвідчення; у доданому до позовної заяви акті про результати заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства від 04-05 вересня 2019 р. № 65/06, не вказано, ні типу заходу (плановий або позаплановий), ні форми заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); при здійсненні заходу державного нагляду (контролю) уніфікована форма акту не використовувалась, а складений за наслідком цього заходу акт про результати заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства від 04-05 вересня 2019 р. №65/06 законодавчо встановленій уніфікованій формі акту не відповідає. Також відповідач вказав, що вимог чинного законодавства України щодо охорони та захисту лісів від незаконних рубок відповідач не порушував, у позовній заяві не вказано жодного конкретного спрямованого на збереження лісу від незаконних рубок заходу, якого відповідачем вчинено не було, у доданому до позовної заяви акті про результати заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства про порушення відповідачем приписів ст.ст. 19,64,86,89,90 Лісового кодексу України, про які йде мова у позовній заяві, нічого не йдеться, а отже таких порушень виявлено не було, будь-яких інших належних і допустимих доказів того, що з боку відповідача мало місце не проведення якого-небудь конкретного визначеного у встановленому порядку комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних рубок, до позовної заяви взагалі не додано. Крім того відповідач наголосив, що позивачем не надано доказів заподіяння відповідачем будь-якої шкоди державі, що свідчить про відсутність складу цивільного правопорушення, що заступником керівника Чернігівської місцевої прокуратури належними і допустимими доказами не доведено, а ні наявність якої-небудь заподіяної відповідачем шкоди у вигляді втрат, яких хто-небудь зазнав у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрат, які хто-небудь зробив або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, або доходів, які хто-небудь міг реально одержати за звичайних обставин але не одержав, а ні протиправної поведінки відповідача, спрямованої на заподіяння такої шкоди, а ні причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача.
11.08.2020 до суду від прокурора надійшла заява про уточнення позовних вимог (з доказами направлення її учасникам справи), в якій прокурор зазначаючи, що змінено банківські реквізити прокуратури Чернігівської області просив суд судовий збір, сплачений при поданні позову стягнути з відповідача на новий рахунок.
17.08.2020 до суду від прокурора надійшла відповідь на відзив, в якій зазначив, що доводи відповідача викладені у відзиві на позов не заслуговують на увагу, що Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області відповідно до наказу від 03.09.2019 № 727 здійснено заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на території Чернігівського району, а саме: проведено обстеженні лісових насаджень наданих у постійне користування ДП «Чернігіврайагролісгосп» в кварталі 283, виділ 1, неподалік с. Буди, Чернігівського'' району, Чернігівської області на (території Іванівської сільської ради Чернігівського району, Чернігівської області, у присутності представників ДП «Чернігіврайагролісгосп» складено акт про здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства від «04-05» вересня 2019 № 65/06. Достовірно знаючи про проведення вказаного заходу та виявлені порушення, вищезгадані дії та рішення відповідачем не оскаржувались. Прокурор вказав, що відповідач як постійний лісокористувач, не дотримавшись вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень, допустив самовільну порубку, на підпорядкованій йому території, не забезпечив збереження непризначених для порубки дерев, не здійснив комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних порубок, не запобіг порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасно не виявив таких порушень і не вжив відповідних заходів щодо їх усунення.
18.08.2020 до суду від позивача-1 надійшла відповідь на відзив, в якій зазначив, що
позивач не здійснював контроль у сфері господарської діяльності Відповідача, але в ході здійснення заходів контролю за дотриманням природоохоронного законодавства на території Чернігівської області в законний спосіб встановив факт порушення вимог природоохоронного законодавства, визначив суму збитків у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Про затвердження такс для обчислення шкоди, завданої лісу"; відповідач є постійним лісокористувачем і на підставі абз.3 ч.1 ст. 89 ЛК України охорону і захист лісів на території України здійснюють, зокрема, лісова охорона інших постійних лісокористувачів і власників лісів; обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев, отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.
26.08.2020 до суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначив, що представником відповідача Тихоновським Д.М. з метою захисту прав та законних інтересів ДП «Чернігіврайагролісгосп» до Міністерства екології та природних ресурсів України було зроблено письмовий запит про надання інформації від 15.05.2020 р., у якому він просив повідомити, зокрема, якою нормою законодавства визначено порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів. Відповідаючи на цей запит, Державна екологічна інспекція України листом від 27.05.2020 р. № 4054/2.4/12-20 повідомила, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регулюються ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», що дотримання вимог ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у тому числі щодо використання уніфікованої форми акту, під час здійснення Державною екологічної інспекцією у Чернігівській області заходів державного нагляду (контролю) є обов'язковим. Ні заступником керівника Чернігівської місцевої прокуратури, ні прокурором Чернігівської місцевої прокуратури, ні Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області не надано жодного належного і допустимого доказу того, що вказані у акті про результати заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства від 04-05 вересня 2019 р. № 65/06 працівники ДП «Чернігіврайагролісгосп», були або представниками ДП «Чернігіврайагролісгосп» на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства, або були уповноважені керівником ДП «Чернігіврайагролісгосп» брати участь у цьому заході, в свою чергу, відповідач стверджує, що вказані у цьому акті особи не були, ні представниками ДП «Чернігіврайагролісгосп», ні особами, уповноваженими керівником ДП «Чернігіврайагролісгосп» брати участь у подібних заходах. Не оскарження відповідачем незаконних дій Державної екологічної інспекції у Чернігівській області не робить такі дії законними, тоді як акт про результати заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства від 04-05 вересня 2019 р № 65/06 окремому оскарженню не підлягає, оскільки рішенням державного органу не являється, а є лише відображенням певних думок та міркувань його окремих співробітників. Відповідач заявив, що Державна екологічна інспекція у Чернігівській області заходів державного нагляду (контролю) за додержанням ДП «Чернігіврайагролісгосп» вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема, щодо здійснення комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від незаконних рубок, не проводило, будь-які докази протилежного відсутні. З доданих до матеріалів справи наказу Державної екологічної інспекції у Чернігівській області від 03.09.2019 р. № 727, направлення б/д № 727 та акту про результати заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства від 04-05 вересня 2019 р. № 65/06 вбачається, що дотримання відповідачем вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема щодо здійснення комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від незаконних рубок, в ході проведення вказаного у позовній заяві заходу державного нагляду (контролю) Державна екологічна інспекція у Чернігівській області взагалі не перевіряла. Таким чином, жодних належних і допустимих доказів того, що з боку відповідача мало місце не проведення якого-небудь конкретного визначеного у встановленому чинним законодавством порядку комплексу обов'язкових заходів (стандартів), спрямованих на збереження лісів від незаконних рубок, в матеріалах справи взагалі немає.
В судовому засіданні 07.09.2020 постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 16.09.2020 на 09:30.
Ухвалою від 07.09.2020 повідомлено позивача-1 та позивача-2 про відкладення підготовчого судового засідання на 16.09.2020 на 09:30.
В судовому засіданні 16.09.2020 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 22.09.2020 до 09:00.
Ухвалою від 16.09.2020 викликано позивача-2 у підготовче засідання на 22.09.2020 на 00:30.
22.09.2020 від позивача-1 надійшло клопотання про залучення документів до матеріалів справи.
22.09.2020 від відповідача надійшло клопотання про огляд речових доказів (пнів дерев), яке долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні 22.09.2020 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 30.09.2020 до 12:30.
Ухвалою від 22.09.2020 повідомлено позивача-2 про оголошення перерви у підготовчому засіданні на 30.09.2020 на 12:30.
Розпорядженням Господарського суду Чернігівської області №02-01/89/20 від 30.09.2020 у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_1 у відставку призначено повторний автоматизований розподіл справи № 927/549/20.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2020 справа №927/549/20 передана на розгляд судді Федоренко Ю.В.
Ухвалою від 30.09.2020 прийнято справу № 927/549/20 до провадження судді Федоренко Ю.В., підготовче засідання призначено на 26 жовтня 2020 року о 11:00 год.
В судовому засіданні 26.10.2020 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 03.11.2020 до 11:00.
Ухвалою від 26.10.2020 повідомлено позивача-2 про оголошення перерви у підготовчому засіданні на 03.11.2020 до 11:00.
В судовому засіданні 03.11.2020 суд виніс протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про огляд речових доказів за їх місцезнаходженням з урахуванням такого.
Так, 22.09.2020 відповідачем подано клопотання про огляд речових доказів (пнів дерев), які вказані в польовій переліковій відомості та акті перевірки, за їх місцем знаходження відповідно до ч.1 ст.82 ГПК України. Клопотання обгрунтоване тим, що відповідач не визнає факт наявності зрубаних дерев, а пні від зрубаних дерев є речовими доказами у справі.
Враховуючи, що на час вирішення клопотання пройшов значний період часу з моменту незаконної рубки дерев (червень-липень 2019) - більше року, в матеріалах справи наявні письмові докази які надають змогу суду достеменно встановити обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, суд вважає недоцільним проведення огляду речових доказів за їх місцезнаходженням.
В судовому засіданні 03.11.2020 суд виніс протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 26.11.2020 о 10:30.
В судовому засіданні 03.11.2020 суд оголосив перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 21.12.2020 до 10:00.
В судовому засідання 21.12.2020 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано в статті 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає в здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, в випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). В разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави та відповідачем, не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, в якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу в протиправній бездіяльності.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
В обґрунтування підстав представництва прокурора в суді, заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури, посилаючись на ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" зазначає, що право органів місцевого самоврядування щодо подання позовів про стягнення завданої довкіллю шкоди ґрунтується на приписах ст. ст. 13, 142, 145 Конституції України, ст. ст. 15, 19, 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 33 Закону України "Про місцеве, самоврядування в Україні". Прокурор стверджує, що ні Державна екологічна інспекція у Чернігівській області, ні Іванівська сільська рада Чернігівського району, як орган місцевого самоврядування не виконують надані законом повноваження щодо стягнення шкоди, завданої самовільною порубкою дерев. Вказане свідчить про неналежне здійснення повноважень щодо захисту інтересів держави Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області та Іванівською сільською радою, внаслідок чого виникає законне право прокурора на звернення із заявою до суду з метою захисту її інтересів.
Відповідно до п. й ч.2 ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
Таким органом відповідно до п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №275 від 19.04.2017 є Державна екологічна інспекція України.
Повноваження органів місцевого самоврядування щодо контролю за додержанням природоохоронного законодавства грунтуються на приписах ст.33 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.15,19,47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Відповідно до ст.18-1 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Отже, прокурор у позовній заяві вірно визначив позивачів, які уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
З матеріалів справи вбачається, що про порушення вимог природоохоронного законодавства Державній екологічній інспекції в Чернігівській області було відомо з вересня 2019 (акт від 04-05.09.2019), Державна екологічна інспекція у Чернігівській області листом від 22.06.2020 №15/1848 повідомила прокурора про те, що заходи щодо примусового стягнення шкоди в сумі 226130,26грн не вживались. Іванівська сільська рада у листі від 26.05.2020 №789 повідомила прокурора про відсутність наміру звертатись до суду з позовом про стягнення збитків в сумі 226130,26грн, оскільки відсутні кошти для сплати судових витрат та посада юрисконсульта на даний час є вакантною.
На підтвердження повідомлення позивачів у порядку частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" про звернення до суду прокурором до позовної заяви додано листи-повідомлення від 12.06.2020 №66-6677вих20, №66-6678вих20.
Таким чином, суд вважає доведеним факт, що позивачами в розумний строк не вживалися заходи щодо відшкодування шкоди, завданої незаконною порубкою дерев.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду в особі позивачів 1 та 2.
Статтею 13 Конституції України визначено, що природні ресурси, що знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.
Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
За статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
За приписами статті 20-2 цього Закону до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) в сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення в межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства зокрема про охорону, захист, використання та відтворення лісів; про природно-заповідний фонд.
Відповідно до статті 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) в сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України (далі - Положення №275), відповідно до якого Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України (надалі - КМУ) через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) в сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Основними завданнями Держекоінспекції є: здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо: охорони, захисту, використання і відтворення лісів.
Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань: проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов'язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування); пред'являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами; вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах (пп.3,8,9 п.4 Положення №275).
Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.7 Положення №275).
Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області наказом від 25.12.2018 №91 затверджено план роботи щодо охорони навколишнього природного середовища та контролю за використання природних ресурсів на території Чернігівської області на 2019 рік, зокрема і щодо здійснення рейдових перевірок по контролю щодо додержання вимог природоохоронного законодавства в галузі збереження: водних та земельних ресурсів, надр, атмосферного повітря, рослинного та тваринного світу, об'єктів природно-заповідного фонду, водних живих ресурсів та поводження з відходами на території Чернігівської області з терміном виконання - протягом року.
Відповідно до наказу Державної екологічної інспекції у Чернігівській області від 03.09.2019 №727 на підставі статті 20-2 Закону України "Про охоронну навколишнього природного середовища", Положення про Державну екологічну інспекцію у Чернігівської області від 22.11.2018 №249, Плану роботи на 2019 рік, у період з 03.09. по 06.09.2019 проведено заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на території Чернігівської області.
Видано направлення №727 старшому держінспектору з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Феськовець О.О., дежінспекторам з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Малий М.В., Юрков А.С., Большакова Л.І., Лошик І.А. для проведення у термін з 3 по 6 вересня 2019 заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства.
У ході проведених заходів в кварталі 283 виділ 1, неподалік с.Буди, Чернігівського району, Чернігівської області на території Іванівської ОТГ виявлено незаконну рубку дерев різних порід, про що складено акт №65/06 від 04-05.09.2019 про результати заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства.
Вказаним актом зафіксовано факт незаконної вирубки дерев у червні-липні 2019 року у кількості 21 шт., в т.ч. 18 шт ясенів звичайних сироростучих, 1 дерево липи дрібнолистої сироростучої та 1 дерево грабу сироростучого, про що складено польову перелікову відомість пнів.
Комісійно проведено заміри діаметрів пнів зрубаних дерев металевою стрічкою Р5УЗК ДСТУ 4179-2003 (ГОСТ 7502-98) і встановлено, що вони мають середній діаметр, зокрема №1 - 53см, №2 - 44см, №3 - 48,5см, №4 - 39,5см, №5 - 43см, №6 - 64см, №7 - 59см, №8 - 47см, №9 - 49см, №10 - 45см, №11 - 20см, №12 - 54см, №13 - 43,5см, №14 - 45см, №15 - 29,5см, №16 - 50,5см, №17 - 47,5см, №18 - 42см, №19 - 43см, №20 - 24см, №21 - 50,5см, що відображено в польових перелікових відомостях. Вказану відомість без зауважень підписано інженером л/г ДП "Чернігіврайагролісгосп" Сокол О.А. , лісничим ДП "Чернігіврайагролісгосп" Сокол Д.О. , майстром лісу діл.№5 ДП "Чернігіврайагролісгосп" Лозовим В.М .
Доказів невідповідності вимірювальних засобів (металевої стрічки Р5УЗК ДСТУ 4179-2003 (ГОСТ 7502-98) встановленим регламентам суду не надано.
На підставі акту №65/06 від 04-05.09.2019 розраховано розмір шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної вирубки дерев, здійсненої невстановленими особами, в кварталі 283 виділі 1 ДП «Чернігіврайагролісгосп» неподалік с Буди Чернігівського району Чернігівської області, відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, орагізаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою КМУ від 23.07.2008 №665, додаток №1.
Загальна сума шкоди відповідно до проведеного розрахунку становить 226130,26грн, що стало підставою для звернення прокурора до суду.
За фактом незаконної порубки дерев, 13.09.2020 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом кримінального правопорушення, що передбачено статтею 246 (частина 1) Кримінального кодексу України (надалі - КК України) (номер кримінального провадження 12019270270000818).
Постановою про закриття кримінального провадження від 17.12.2019 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019270270000818 від 13.09.2019 закрите у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Вказаною постановою встановлено, що правопорушення вчинено в кварталі №283 виділу №1 Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарства спеціалізоване підприємство «Чернігіврайагролісгосп», інтереси якого на підставі довіреності від 02.10.2019 представляє Сокол Дмитро Олександрович. Допитаний в якості представнка потерпілого Сокол Д.О. повідомив, що 04.09.2019 він разом з колегами, а саме Сокол О.А., Лозовим В.М. , а також співробітниками ДЕІ Чернігівської області, в ході рейду виявили факт порубки яка мала місце в кварталі 283, виділ №1, біля с. Буди Чернігівського району та області на території Іванівської сільської ради. За результатами перевірки склали польову перелікову відомість де зафіксували діаметри пнів, та встановили, що незаконно зрубано 21 дерево, в тому числі 18 шт ясенів звичайних сироростучих, одне дерево липи дрібнолистової сироростучої та одного дерева грабу сироростучого.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Частинами 1-3 статті 1 Лісового кодексу України встановлено, що ліс - тип природних комплексів (екосистема), в якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані в своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.
Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.
Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Відповідно до статей 16 та 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. В постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень.
Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.
Відповідно до частини 2 статті 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.
Статтею 63, п.5 статті 64 Лісового кодексу України встановлено, що ведення лісового господарства полягає в здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів. Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
За частинами 1 та 5 статті 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.
Охорону і захист лісів на території України здійснюють зокрема лісова охорона постійних лісокористувачів і власників лісів (стаття 89 Лісового кодексу України).
Статтею 93 Лісового кодексу України передбачені завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Зокрема, такими завданнями є забезпечення реалізації державної політики в сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; забезпечення додержання лісового законодавства органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами; забезпечення додержання лісового законодавства власниками лісів, постійними і тимчасовими лісокористувачами; запобігання порушенням законодавства в сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.
Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до положень статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Положеннями статті 107 Лісового кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, в розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Права і обов'язки, що склалися між сторонами спору, виникли з позадоговірного зобов'язання.
Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено в статті 1166 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи: 1) неправомірність поведінки особи; неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду зокрема підстав невиконання завдавачем шкоди покладених на нього обов'язків; 2) наявність шкоди; під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо); 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; 4) вина особи, що завдала шкоду.
З огляду на наведене, предметом доказування в даній справі про стягнення шкоди є наявність усіх складових елементів правопорушення.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до частини 3 статті 13, частини 1 статті 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений в формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Виходячи зі змісту абзацу 2 частини 1 статті 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Чернігівське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство "Чернігіврайагролісгосп" відповідно до п.1.1., п.2.1., п.2.2. Статуту, затвердженого наказом генерального директора КП "Чернігівоблагроліс" Чернігівської обласної ради від 19.02.2018 №9, створене на базі відокремленої частини майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області і входить до сфери управління Управління комунального майна Чернігівської обласної ради. Засновником Підприємства є Комунальне підприємство "Чернігівоблагроліс" Чернігівської обласної ради. Скорочене найменування ДП "Чернігіврайагролісгосп". Підприємство створене з метою охорони та відновлення лісів, задоволення потреб юридичних та фізичних осіб у лісових ресурсах на основі їх раціонального використання та отримання прибутку. Предметом діяльності підприємства є зокрема охорона навколишнього природного середовища, збереження природно-заповідного фонду.
Відповідно до п.3.8. Статуту підприємство є лісокористувачем згідно з рішенням обласної ради "Про надання у постійне користування земель лісового фонду", здійснює діяльність згідно з положеннями Лісового кодексу України та інших нормативних актів.
Зі змісту статей 19, 64, 86, 89, 90 Лісового кодексу України слідує, що постійні лісокористувачі зобов'язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу. Забезпечення охорони та захисту лісів серед інших покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.
Виходячи з системного аналізу положень п.1 частини 2 статті 19, п.5 статті 64, частин 1 та 5 статті 86, п.5 частини 2 статті 105 та статті 107 Лісового кодексу України лісові господарства як постійні лісокористувачі мають нести відповідальність за порушення вимог ведення лісового господарства зокрема незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок на підвідомчій йому території.
Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.
Обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, у тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає в протиправній бездіяльності в вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.
Відповідач, як лісокористувач, не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустив самовільну вирубку лісу, що в свою чергу спричинило шкоду навколишньому природному середовищу, що є підставою для стягнення з нього відповідної шкоди.
Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо).
У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом завдана природному навколишньому середовищу шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду).
Розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок незаконної вирубки дерев здійснено у відповідності до постанови КМУ від 23.07.2008 №665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», додаток №1 (далі - Постанова №665).
Постановою №665 затверджено Порядок проведення індексації такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами за яким індексація такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, проводиться починаючи з 1 січня 2009 р. за формулою Ні = Нп х І / 100, де Ні - проіндексований розмір такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу у поточному році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) за одну одиницю; Нп - проіндексований розмір такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу у попередньому році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) за одну одиницю; І - індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік, відсотків.
У разі коли індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік не перевищує 100 відсотків, індексація такс не проводиться. Під час проведення індексації базовим вважається значення такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, що утворилося станом на 31 грудня 2008 р., а для нововведених такс - на 31 грудня року їх введення (п. 2 та 3 Порядку).
Перевіривши доданий до позовної заяви розрахунок розміру заподіяної шкоди суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок виконано у відповідності до Постанови №665 і він є арифметично вірним.
Частинами 1 та 2 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.
За приписами частин 2 та 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок доказування і подання доказів установлено статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 ГПК України).
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З огляду на зміст статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними ніж докази, надані на її спростування.
За приписами частин 1 та 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи, що належними та допустимими доказами, зокрема, актом про результати заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства №65 від 04-05.09.2019, польовою переліковою відомістю пнів, постановою про закриття кримінального провадження від 17.12.2019, підтверджується склад цивільного правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача, яка виражається в неналежному виконанні своїх обов'язків щодо охорони та захисту лісу та об'єкту природно-заповідного фонду; розмір шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу, обрахований відповідно до чинних такс, затверджених постановою КМУ від 23.07.2008 №665; безпосередній причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою відповідача, оскільки шкода виступає об'єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства; а також вина відповідача, що полягає в протиправній бездіяльності та неперешкоджанні його посадовими особами незаконному вирубуванню лісових насаджень та порушенню природно-заповідного режиму, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі в сумі 226130,26грн.
Судом враховано, що дії Державної екологічної інспекції у Чернігівській області щодо проведення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства вчинені в межах компетенції даного органу з урахуванням вимог чинного законодавства та відповідачем у судовому порядку не оскаржувались. При цьому, посилання відповідача на недотримання Державною екологічної інспекцією у Чернігівській області приписів Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V судом відхилено, оскільки як вбачається з наказу №727 від 03.09.2020 та направлення №727 Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області не здійснювались заходи державного нагляду (контролю) відносно господарської діяльності конкретного суб'єкта господарювання (відповідача в справі), як це передбачено зазначеним нормативно-правовим актом. Натомість у рамках затвердженого Плану роботи на 2019 рік позивачем проводились заходи контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства в галузі збереження водних та земельних ресурсів, надр, атмосферного повітря, рослинного та тваринного світу, об'єктів природо-заповідного фонду, водних живих ресурсів та поводження з відходами на території Чернігівської області, в ході проведення яких ним, у законний спосіб, встановлено факт порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, а саме виявлено порубку дерев на підвідомчій відповідачу території, що зафіксовано актом №65/06 від 04-05.09.2019.
Судом враховується, що постанова про закриття кримінального провадження від 17.12.2019 не є обов'язковою для господарського суду відповідно до ст.75 ГПК України. Однак вказана постанова є належним, допустимим та достовірним письмовим доказом, на підставі якого можливо встановити обставини, що входять до предмета доказування. Факти, які встановлені вказаною постановою, узгоджуються з іншими письмовими доказами по справі (актом №65/06 від 04-05.09.2019, польовою переліковою відомістю пнів), що надають змогу суду достеменно встановити факт незаконної рубки дерев у лісі, охорону якого забезпечує відповідач, кількість незаконно вирубаних дерев та визначити розмір заподіяної шкоди.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не прийняті судом до уваги як такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на те, що заявлений позов підлягає задоволенню в повному обсязі, судові витрати по сплаті судового збору, що були понесені при зверненні прокурором до суду, мають бути відшкодовані за рахунок відповідача в повному обсязі в сумі 3391,96грн.
Керуючись статтями 42, 46, 53, 55, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю і стягнути з Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Чернігіврайагролісгосп" (вул. Шевченко, 119, смт. Михайло-Коцюбинське, Чернігівський район, Чернігівська область, 15552, код ЄДРПОУ 05389161) 226 130,26грн шкоди, завданої навколишньому природному середовищу шляхом перерахування коштів одержувачам: 67 839,07грн до спеціального фонду Державного бюджету України; 45 226,05грн до спеціального фонду Чернігівського обласного бюджету; 113 065,13грн на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Іванівської сільської ради на р/р НОМЕР_1, код 38053813, УК у Черн.р-ні/отг с.Іванівка/24062100.
Стягнути з Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Чернігіврайагролісгосп" (вул. Шевченко, 119, смт. Михайло-Коцюбинське, Чернігівський район, Чернігівська область, 15552, код ЄДРПОУ 05389161) на користь Чернігівської обласної прокуратури (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9, код ЄДРПОУ 02910114, рахунок UA248201720343140001000006008, МФО 820172, Державна казначейська служба України м.Київ, одержувач - Чернігівська обласна прокуратура) 3 391,96грн судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 30.12.2020.
Суддя Ю.В.Федоренко