Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про відмову у відкритті провадження у справі
"30" грудня 2020 р.Справа № 922/4226/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Бринцева О.В.
розглянувши матеріали
позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Шестаківське" (62562, Харківська обл., Вовчанський р-н, с. Шестакове, вул. Ковалівка, 30-А) , 2. Об'єднаної територіальної громади Вовчанського району (62560, Харківська обл., Вовчанський р-н, смт. Старий Салтів, вул. Перемоги, 1) , 3. Вовчанської районної державної адміністрації (62504, Харківська обл., Вовчанський р-н, м. Вовчанськ, вул. Соборна, 73) , 4. Головного управління Держгеокадастру у Харківської області (61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, 8-9 поверх) , 5. Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області (61023, м. Харків, вул. Весніна, 14)
про скасування державної реєстрації, скасування договору оренди землі, скасування свідоцтва на право власності, повернення майна, стягнення упущеної вигоди, стягнення моральної шкоди
28.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "ШЕСТАКІВСЬКЕ", Об'єднаної територіальної громади Вовчанського району, Вовчанської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Харківської області та Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Харківській області про скасування державної реєстрації, скасування договору оренди землі, скасування свідоцтва на право власності, повернення майна, стягнення упущеної вигоди, стягнення моральної шкоди. В якості правових підстав посилається на норми статей 3, 19, 55, 56 Конституції України, статті 23, 1174 ЦК України.
Дослідивши вищезазначені матеріали позовної заяви, суд відмовляє у відкритті провадження у справі, виходячи з наступного.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Так, правила визначення юрисдикційності відповідної справи встановлені процесуальними законами, якими регламентована предметна та суб'єктна юрисдикція адміністративних, господарських та цивільних судів, - це стаття 19 КАС України, стаття 20 ГПК України, стаття 19 ЦПК України.
Згідно з частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
При визначенні предметної та/або суб'єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
ГПК України також установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках (стаття 20).
Для віднесення справи до господарської юрисдикції суду необхідно визначити, чи правовідносини та спір є господарськими. Зокрема, господарський спір підвідомчий господарському суду за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено процесуальним законом.
З матеріалів справи вбачається, що з позовною заявою звернулась саме фізична особа - ОСОБА_1 , тобто позивач у справі не є суб'єктом господарювання (фізичною особою-підприємцем), а отже склад учасників спору не відповідає нормам ГПК України. Дана справа також не відноситься до категорій спорів, визначених пунктами 1-14 та 16 частини першої статті 20 ГПК України.
Таким чином, враховуючи ту обставину, що позивач у справі не є суб'єктом господарювання, а спір за своєю правовою природою є цивільно-правовим, з огляду на зміст статей 4, 20 ГПК України, подана позовна заява в зазначеному суб'єктному складі не підлягає розгляду у господарських судах України.
За змістом статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
За таких обставин, з огляду на суб'єктний склад учасників справи, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності, суд дійшов висновку, що цей спір є таким, що підлягає вирішенню судом цивільної юрисдикції, а тому згідно з пунктом 1 частини першої статті 175 ГПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
На виконання вимог частини шостої статті 175 ГПК України суд роз'яснює заявнику, що такий спір за характером правовідносин та суб'єктним складом підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 20, 175, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у відкритті провадження у справі №922/4226/20.
2. Позовну заяву з доданими до неї документами повернути заявникові.
3. Роз'яснити ОСОБА_1 , що даний спір має розглядатися судом загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства за встановленою територіальною підсудністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя О.В. Бринцев