Справа № 635/8878/20
Провадження № 1-кс/635/2138/2020
30 грудня 2020 року селище Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області в складі:
слідчий суддя ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні клопотання інспектора Харківського відділу поліції ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020225430000546 від 23 грудня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України,
до суду надійшло клопотання інспектора Харківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020225430000546 від 23 грудня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України про арешт майна, яке погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області ОСОБА_4 , а саме автомобіля Опель Астра, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .
Інспектор в судове засідання не з'явився, подав суду заяву, в якій клопотання підтримав, просив розглянути справу без його участі.
Слідчий суддя, дослідивши документи та матеріали, якими інспектор обґрунтовує доводи клопотання, приходить до висновку про необхідність повернення клопотання прокурору, виходячи з наступного.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститись у клопотанні слідчого, інспектора чи прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки у відповідності до п.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні про арешт майна, крім іншого, повинні бути зазначені підстава і мета накладення арешту відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Клопотання про арешт майна в кожному разі повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України.
Всупереч цим вимогам, у поданому клопотанні не зазначена обґрунтованість підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на його вчинення; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданий кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження як цього вимагає ст.170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Більш того, з аналізу змісту ст. 64-2 КПК України вбачається, що з клопотанням про арешт майна третіх осіб до суду може звертатись лише прокурор. У даному випадку у порушення норм, передбачених кримінально-процесуальним законодавством, клопотання було подано інспектором Харківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 .
У відповідності до ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, інспектора, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, клопотання про арешт майна, що подано інспектором без додержання вимог статті 171 КПК України, підлягає поверненню прокурору за правилами ч. 3 ст.172 КПК України для усунення недоліків.
Слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити прокурору право звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, відповідно до вимог ст. 171 КПК України у встановленому законом порядку.
Керуючись ст.ст. 170-173, 372 КПК України,
клопотання інспектора Харківського відділу поліції Головного управління національної поліції у Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020225430000546 від 23 грудня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України - повернути прокурору Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області ОСОБА_4 та встановити строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали прокурором для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1