Справа № 352/590/20
Провадження № 2/352/544/20
21 грудня 2020 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючого - судді Струтинського Р.Р.
з участю секретаря Бардюк-Кавецької Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа- орган опіки та піклування Ямницької сільської ради ОТГ Івано-Франківської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Позивачка 16.03.2020 р. звернулася в суд з позовом до відповідачів про визнання такими, які втратили право на користування житловим приміщенням.
Ухвалою суду від 15.09.2020 р. у справі залучено орган опіки та піклування Ямницької сільської ради ОТГ Івано-Франківської області.
Заявлений позов обґрунтовувала тим, що відповідачі ОСОБА_2 , яка є її сетрою, та її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1., зареєстровані у належному їй на праві приватної власності житловому будинку АДРЕСА_1 . Відповідачі більше року не проживають у будинку, не сплачують комунальні платежі на утримання житла. Оскільки відповідачі залишилися зареєстрованими у належному їй будинку, це створює певні труднощі у користуванні будинком. Просила визнати відповідачів такими, які втратили право на користування житловим приміщенням, зобов'язати Ямницьку сільську раду ОТГ зняти з реєстрації місця проживання відповідачів.
Позивачка та її представник у судове засідання не з'явилися, у наданій суду заяві представник позивачки просила справу розглянути в її відсутності, позов підтримала і просила його задоволити.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином за адресою місця реєстрації, не повідомили суду про причини неявки, не подали відзиву. За наявності сукупності умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи.
Представник третьої особи- комісії з питань захисту прав дитини Ямницької сільської ради ОТГ Івано-Франківської області в судове засідання не з'явився, у поданому суду клопотанні просив справу розглянути без участі представника.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи наступного.
Встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . Право власності позивачки підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.12.2001 р. (а.с.7).
У спірному будинку зареєстровані відповідачі ОСОБА_2 та її малолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується довідкою Ямницької сільської ради ОТГ Тисменицького району Івано-Франківської області (а.с.10).
Відповідачі не проживають у спірному будинку без поважних причин більше одного року, що підтверджується довідкою виконкому Ямницької сільської ради ОТГ Івано-Франківської області від 06.03.2020 р. №92 (а.с.10). При цьому відповідачі не знялися з реєстрації місця проживання, що порушує права та інтереси позивачки як власника житла, створює їй перешкоди у користуванні своїм майном.
Згідно вимог ч.1 ст.405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Відповідно до вимог ч.2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма ст.391 ЦК України визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 р. у справі № 6-709цс16, яка згідно ч.4 ст.263 ЦПК України має враховуватись судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Частиною 4 ст. 29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Згідно висновку Ямницької сільської ради ОТГ Івано-Франківської області від 24.11.2020 р., комісія з питань захисту прав дитини вважає, що є можливість зняття дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1. з реєстрації місця проживання та визнання його таким, що втратив право користування житловим будинком по АДРЕСА_1 .
В силу ст. 160 СК України місце проживання дитини визначається по місцю проживання батьків.
Малолітня дитина не має права вільно та самостійно обирати місце свого проживання, і набуває право користування житлом за місцем проживання батьків, або одного з батьків, з ким вона проживає.
Права неповнолітньої дитини є похідними від права батьків (або одного з них). Причини не проживання малолітньої дитини за місцем реєстрації не залежать від волі дитини, а тому неможливо встановити їх характер (поважні або неповажні) окремо для малолітньої дитини, незалежно від причин відсутності батьків.
Малолітня дитина не є самостійним суб'єктом житлових правовідносин, а набуття або втрата права користування житлом дитиною залежить від набуття або втрати такого права її батьками.
Отже, системний аналіз цивільного та житлового законодавства дає підстави вважати, що малолітня дитина не може бути самостійним відповідачем за позовом про визнання її такою, що втратила права користування житлом, та зберігає або втрачає таке право автоматично разом з батьками.
Інтереси дитини даним рішенням не порушуються з огляду на те, що малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1. у спірному домоволодінні не проживає. Залишення малолітньої дитини зареєстрованим в спірному будинку суперечитиме ст. 9 Конвенції про права дитини та ст. 160 СК України.
З огляду на встановлені судом обставини, на які позивачка посилалася, як на підставу своїх вимог, що підтверджені письмовими доказами, які визнаються судом належними, допустимими, достовірними та достатніми у їх сукупності, - суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову в частині визнання осіб такими, які втратили право користування житловим приміщенням, що підлягає до задоволення.
В частині зняття відповідачів з реєстраційного обліку у спірному житловому будинку - позов не обґрунтовано правовими підставами, оскільки відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", п.3.1. Наказу Міністерства внутрішніх справ від 22.11.2012 року № 1077 "Про затвердження Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів" рішення суду про визнання відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням є підставою для зняття відповідача з реєстрації. При цьому позивачка не зверталася до органів реєстрації про зняття відповідачів з реєстрації, а відповідний орган не відмовляв позивачці у знятті відповідачів з вказаної реєстрації.
За вказаних обставин ухвалення судом рішення про визнання особи такою, яка втратила право на користування житлом є самостійною та достатньою правовою підставою для зняття відповідачів з реєстрації у відповідному житловому приміщенні.
Тому відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають зняттю з реєстрації в спірному житлі після подання позивачкою органу реєстрації цього рішення, за умов, що воно набрало законної сили.
Отже, вимога позивачки про примусове зняття відповідачів з реєстрації не підтверджена доказами про порушення її права, заявлена передчасно та не обґрунтована правовими підставами, а тому в її задоволенні необхідно відмовити.
На підставі наведеного, відповідно до ст. 29, 391, 405 ЦК України, ст. 160 СК України, керуючись ст. 263-265, 282 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа- орган опіки та піклування Ямницької сільської ради ОТГ Тисменицького району Івано-Франківської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задоволити частково.
Визнати ОСОБА_2 , 1978 року народження та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, такими, які втратили право на користування житловим приміщенням у житловому будинку АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте Тисменицьким районним судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачка: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідачі: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 .
Третя особа- Ямницька сільська рада ОТГ Івано-Франківської області, с. Ямниця, вул. Галицька, 36, Тисменицького району Івано-Франківської області.
Повне судове рішення складено 28.12.2020 р.
Суддя Р.Р.Струтинський