Справа № 607/23871/19Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/817/436/20 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України
30 грудня 2020 р. Тернопільський апеляційний суд колегією суддів судової палати у кримінальних справах у складі:
Головуючого - ОСОБА_2
Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши 30 грудня 2020 р. в режимі відеоконференцзв”язку у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження № 607/23871/19 за клопотанням прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Тернопільської обласної прокуратури І. Єдинак про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
В провадженні Тернопільського апеляційного суду перебуває кримінальне провадження № 607/23871/19 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 та захисників обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_7 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 листопада 2020 року про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України.
Відповідно до вироку Тернопільського міськрайсуду Тернопільської обл. від 11 листопада 2020 року судом першої інстанції продовжено дію раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 у виді тримання під вартою до 00 год. 00 хв. 08 січня 2021 р.
Прокурор до апеляційного суду подав клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 на 60 днів.
Заслухавши доводи прокурора на підтримку клопотання, пояснення обвинуваченого та його захисника, які заперечили щодо задоволення клопотання прокурора, апеляційний суд, вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, приходить до наступних висновків.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
У відповідності до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому Главою 18 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З огляду на матеріали кримінального провадження та існування обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були встановлені в ході досудового розслідування, залишалися на стадії судового розгляду в суді першої інстанції та продовжують існувати на стадії апеляційного провадження, а саме: обвинувачений може вчинити нові кримінальні правопорушення, переховуватись від суду, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки, апеляційний суд вважає, що на час розгляду даного кримінального провадження необхідно продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 199, 405 КПК України, суд
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та мешканцю АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів.
Копію ухвали направити для виконання до державної установи Чортківська установа виконання покарань (№ 26).
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді