Єдиний унікальний номер 205/8443/20
Провадження № 1-в/205/615/20
Іменем України
15 грудня 2020 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому виїзному засіданні в приміщенні ДУ «Дніпровська ВК №89» клопотання засудженого ОСОБА_3 про приведення вироку відповідно до нового закону,
за участю:
прокурора - ОСОБА_4 ,
засудженого - ОСОБА_3 ,
В провадження Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання засудженого ОСОБА_3 про приведення вироку Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 30.10.2018 року у відповідність до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», №2617-VIII із змінами.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив привести вирок відносно нього у відповідність до нового закону.
Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання засудженого не заперечував.
Вислухавши думку прокурора та засудженого, дослідивши матеріали особової справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 30.10.2018 року ОСОБА_3 засуджений за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч.1 ст.185, ч.2 ст.190, 70, 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) по вирішенню питання, пов'язаного із виконанням вироку суду, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок - у разі необхідності вирішення питань, передбачених п. 13 ч. 1ст. 537 цього Кодексу.
01 липня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII.
Вказаним Законом внесені зміни до ч. 1 ст. 185 КК України, якими встановлено, що таємне викрадення чужого майна (крадіжка) - карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.
Тобто, відповідно до внесених змін у цю статтю не передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимості. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Аналізуючи норми кримінального закону ст. ст. 51, 53, 56, 57, 60, 61, 63 КК України суд приходить до висновку, що покарання у виді позбавлення волі є більш суворим ніж види основного покарання, передбачені новим Законом про кримінальну відповідальність (№2617-VIII від 22.11.2018 року).
Отже, Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII має зворотну дію у часі.
Відповідно до п.13 ч. 1 ст. 537 КПК України передбачено, що під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання в тому числі про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч. 2 і 3 ст.74 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч.ч.2,3 ст.74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
Таким чином, вирішуючи питання стосовно приведення вироку у відповідність до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 22 листопада 2018 року суд, з метою недопущення погіршення становища засудженого та виконання вимог ст. 5 КК України, суд дотримується правил співвідношення видів покарань, визначених ст. 72 КК України.
Також, суд зазначає, що ОСОБА_3 не належить до кола осіб, визначених ч. 3 ст. 61 КК України, до яких не може бути застосовано покарання у виді обмеження волі.
Тому засудженому ОСОБА_3 слід змінити покарання, призначене вироком суду за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України з одного року позбавлення волі на два роки обмеження волі, зі збереженням раніше застосованих вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 30.10.2018 року умов.
Керуючись ст.74 КК України, п.13, ч.1 ст.537, п.2 ч.2 ст.539 КПК України,-
Клопотання засудженого ОСОБА_3 про приведення вироку відповідно до нового закону - задовольнити.
Привести вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 30.10.2018 року у відповідність до вимог закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року №2617-VIII.
Вважати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що засуджений вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 30.10.2018 року за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на два роки, за ч.2 ст. 190 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України ОСОБА_3 призначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суровим у вигляді двох років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання за цим вироком приєднати частково не відбуту частину покарання за вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 20 червня 2017 року у вигляді 1 року 3 місяців позбавлення волі та остаточно за сукупністю вироків ОСОБА_3 призначити покарання у вигляді 3 років 3 місяців позбавлення волі, з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду, протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1