Справа № 203/4760/20
1-кс/0203/1746/2020
30 грудня 2020 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участі прокурора - ОСОБА_3
адвоката - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпрі клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Крим, с.Штормове,
громадянина України, освіта середня-технічна, офіційно працевлаштованого, одруженого,
утриманців не маючого, зареєстрованого:
АДРЕСА_1 , фактичного мешкаючого:
АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.255 КК України, заявлене у рамках кримінального провадження №42020040000000541,-
В провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження №42020040000000541, відомості про яке до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146, ч.5 ст.185, ч.2 ст.255, ч.3 ст.307 КК України.
29.12.2020 року в порядку ст.208 КПК України було затримано ОСОБА_5 та в цей же день останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.3 ст.307 КК України.
В наданому клопотанні, погодженому прокурором, слідчий просив обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.
Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на необгрунтованість підозри, відсутність доказів вчинення підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень, відсутність зазначених в клопотанні ризиків, передбачених ст.177 КПК України. В зв'язку з цим, просили відмовити в задоволенні клопотання слідчого. В разі обрання запобіжного заходу, просили обрати захід не пов'язаний з позбавленням волі, а саме: домашній арешт у нічний час доби.
Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із видів останніх є запобіжні заходи.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, визначені ст.178 КПК України.
Розглядаючи питання обгрунтованості підозри, як підстави для застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує відсутність законодавчого визначення вказаного поняття та усталену практику Європейського суду з прав людини і критерії визначення цього поняття. Зокрема, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, наявність обгрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач може зробити висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Так, на даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень: слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу, оскільки факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.
Надані до клопотання матеріали кримінального провадження, а саме: протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_7 та протокол допиту останнього в якості потерпілого; висновок судово-медичної експертизи; протокол обшуку та протоколи за наслідками проведення негласних слідчих (розшукових) дій, в достатній мірі свідчать про факт вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.255 КК України та про причетність до їх вчинення ОСОБА_5 .
Згідно ч.ч.1,4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
При обранні запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, що хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.
Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини у рішенні від 26.07.2001 року зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Вказані вище обставини в своїй сукупності дають достатні підстави вважати, що перебуваючи на свободі підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити засоби та знаряддя вчинення злочинів, речі та документи, що мають істотне значення для досудового розслідування та місцезнаходження яких на теперішній час не встановлено.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків вчинення підозрюваним дій, передбачених п.п.1,2,3 ч.1 ст.177 КПК України.
Поряд з цим, слідчий суддя враховує. що підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце проживання, де мешкає зі своєю дружиною, офіційно працевлаштований та за місцем роботи характеризується позитивно.
Враховуючи наявні ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених п.п.1,2,3 ч.1 ст.177 КПК України, а також обставини кримінального провадження та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність достатніх даних, які б об'єктивно свідчили про неможливість запобігання зазначеним вище ризикам, застосуванням до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
В зв'язку з цим, слідчий суддя приходить до висновку, що необхідним та достатнім запобіжним заходом, який має бути застосований до підозрюваного з метою запобігання зазначеним в клопотанні ризикам, є цілодобовий домашній арешт, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених п.п.1,2,4,8 ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст.177,178,181,183,184,193,194,196 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою його фактичного постійного місця проживання: АДРЕСА_2 , строком на два місяці, тобто до 28 лютого 2021 року включно.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом вказаного строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , а також зобов'язати:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожним викликом;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматись від спілкування зі свідками, потерпілими та іншим підозрюваним у кримінальному провадженні №42020040000000541;
- здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Копію ухвали направити прокурору та відповідному відділу поліції за місцем проживання підозрюваного для організації контролю за поведінкою підозрюваного та виконанням ним вимог даної ухвали.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Слідчий суддя ОСОБА_1