Справа № 202/3487/20
Провадження № 2-а/202/83/2020
14 грудня 2020 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Кухтіна Г.О.,
за участю секретаря - Паленко І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до сержанта поліції Управління патрульної поліції в Житомирській області Недашківського Леоніда Павловича, третя особа: Управління патрульної поліції в Житомирській області про визнання протиправними дій та скасування постанови, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з вищевказаним позовом.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що постановою сержанта поліції батальйону № 1 роти № 2 Управління патрульної поліції у Житомирській області Недашківського Л.П. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 2624518 від 02.06.2020 року на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень, за порушення ч. 1 ст. 121 КУпАП. Згідно даної постанови позивач 02 червня 2020 року о 21 годині 34 хвилин керував транспортним засобом «Mersedaes-Benz Sprinter», д.н.з. НОМЕР_1 з технічною несправністю, а саме: в темну пору доби не працював лівий стоп сигнал, чим порушив вимоги п. 31.4.3 ПДР України. Зазначив, що співробітник патрульної поліції ОСОБА_2 підійшов до його автомобіля та вимагав пред'явити документи, а саме - водійське освідчення, свідоцтво про реєстрацію ТЗ та поліс обов'язкової цивільної відповідальності власників наземних ТЗ, і сказав, що позивачем порушено правила дорожнього руху, а саме вимоги п. 31.4.3 ПДР України. Вказує, що несправність ним була виявлена після зупинки автомобіля інспектором, у розмові з яким ОСОБА_1 наполягав на тому, що не бачив, що одна лампочка перегоріла, і повідомив, що замінить її на найближчій заправці. Позивач вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог КпАП України, Законів України «Про національну поліцію». Враховуючи викладене, просив суд визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАМ № 2624518 від 02.06.2020 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , в розмірі 340 гривень, а справу - закрити.
Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління патрульної поліції в Житомирській області.
Представник відповідача не погоджуючись з заявленими позовними вимогами подав відзив, в якому посилається на те, що відповідно до постанови поліцейського роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП сержанта поліції Недашківського Л.П. серії ЕАМ № 2624518 від 02.06.2020 року на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП. В даному випадку Позивач порушив вимоги п. п. 31.4.3 а Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила), а саме - кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу. Факт не заперечування вчиненого правопорушення Позивачем був зафіксований на нагрудний відеореєстратора поліцейського, а саме відеофайл № 20200603074952000082, а факт вчиненого правопорушення на відео реєстратор з автомобіля працівників поліції відео video_2020-09-15_09-11-45. Крім того, вказаний факт не заперечується і Позивачем в адміністративному позові, де він вказує, що вказаного порушення до зупинки його поліцейським він і не бачив, а усунув його після зупинки автомобіля інспектором. Вважає, що факт усунення позивачем вчиненого правопорушення не звільняє його від адміністративної відповідальності, а дозволяє подальший рух і за вчинене правопорушення Позивач повинен нести адміністративну відповідальність, оскільки перед виїздом не виконав вимоги п. 2.3.а ПДР України та впродовж руху та не слідкував за цим. Підстав для умисного спотворювання обставин події у поліцейського, котрий не мав жодних відносин із Позивачем, а виконував обов'язки щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, не було. Доказів щодо фіктивності або недійсності постанови про адміністративне правопорушення, неправомірності дій інспектора Позивачем не надано. Відповідачем з урахуванням принципу «раціонального сумніву» доведено правові підстави для реалізації наданих йому повноважень, аналогічно цьому в справі ЄСПЛ «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03) від 3 квітня 2008 року вказано, що сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для сумніву, що відповідач діяв неправомірно. Навпаки, відповідно до п. 2 ст. 90 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Пояснення позивача вказують лише на його намагання уникнути несприятливих для нього наслідків у зв'язку із притягненням до адміністративної відповідальності, але не вказують на неправомірність дій відповідача. Зазначив, що постанову винесено згідно ст. 258 КУпАП. Враховуючи наведене просив в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.
Позивач у судове засідання не з'явився, згідно заяви просив розглядати справу без його участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом встановлено, що 02 червня 2020 року о 21 годині 34 хвилин позивач ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mersedaes-Benz Sprinter», д.н.з. НОМЕР_1 з технічною несправністю, а саме: в темну пору доби не працював лівий стоп сигнал, чим порушив вимоги п. 31.4.3 ПДР України.
Наслідком чого стало притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 УпАП України з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. 00 коп.
Звертаючись з позовом до суду про скасування вищевказаної постанови у справі про адміністративне правопорушення позивач посилався на те, що постанова підлягає скасуванню з підстав того, що посилання відповідача на порушення позивачем п. 31.4.3 ПДР є безпідставним.
Також позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Зазначав, що винесена відповідачем постанова є незаконною, оскільки інспектором порушено процедуру розгляду справи та не надано доказів порушення.
Однак, суд не погоджується з такими твердженнями позивача, з огляду на наступне.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п.п. 2, 3 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Поліцейський може зупиняти транспортні засоби в разі якщо водій порушив ПДР (ст. 35 Закону).
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, а також створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам,
Пунктами 1.1, 1,9 ПДР встановлено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватись на вимогах цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 31.4.3 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема, зовнішні світлові прилади, кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу.
Згідно ч. 1 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення ПДР, зокрема правопорушення передбачені ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Після зупинки транспортного засобу позивача, інспектор назвав своє прізвище та ім'я, посаду та спеціальне звання, проінформував водія про причину зупинки транспортного засобу, після чого, роз'яснив позивачу його права і обов'язки, зазначивши порушення, яке вчинив позивач, а саме керування автомобілем з не працюючим лівим стоп сигналом в темну пору доби, чим порушено п. 31.4.3 ПДР. Інспектором було здійснено дослідження та оцінка доказів, а саме усні пояснення позивача та факт його порушення ПДР. Після чого, інспектор повідомив позивача про прийняте по справі рішення, а саме накладення штрафу на позивача в розмірі 340,00 грн. та виніс постанову. Таким чином інспектором було здійснено дослідження та оцінка доказів у присутності позивача.
На спростування зазначених обставин позивачем не надано до суду доказів.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням,що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що вина позивача у порушенні Правил дорожнього руху України є доведеною.
Враховуючи те, що відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, а постанова винесена з дотриманням всіх вимог встановлених КУпАП, позов не підлягає задоволенню.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 121, 222, 258, 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 3, 5, 47, 49, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 192, 193, 194, 199, 202, 203, 204, 205, 211, 224, 225, 227, 229, 241, 242, 243, 244, 246, 250, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до сержанта поліції Управління патрульної поліції в Житомирській області Недашківського Леоніда Павловича, третя особа: Управління патрульної поліції в Житомирській області про визнання протиправними дій та скасування постанови - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Суддя Г.О. Кухтін