г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/4332/20
Номер провадження 3/213/1700/20
29 грудня 2020 року м. Кривий Ріг
Суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Алексєєв О.В., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 розглянув матеріали, що надійшли з Інгулецького ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює поваром в кафе "Лаунч-Ківі" ТОВ "Тилик", мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою:
АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, -
Відповідно до протоколу серії ВАБ №117843 від 11 грудня 2020 року ОСОБА_1 11 грудня 2020 року о 22.27 год. перебуваючи на посаді адміністратора в приміщенні кафе "Ківі", яке розташоване за адресою: пр. Перемоги,35-Б, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область не припинила відвідування та обслуговування відвідувачів після 22.00 години, чим порушила Постанову КМУ №641 від 22 липня 2020 року, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 44-3 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнала провину у вчинені даного адміністративного правопорушення, зазначила, що працює поваром в кафе "Лаундж-Ківі" ТОВ "Тилик" з 01 грудня 2020 року. 11 грудня 2020 року працювала на кухні та о 21.45 годині почала прибирати робоче місце. З 22.00 години відвідувачів не було, барменка, яка обслуговує відвідувачів, пішла додому. Приблизно о 22.45 годині зайшли працівники поліції та повідомили, що було зафіксовано факт продажу кави після 22.00 години, на що вона відповіла, що є поваром та працює тільки на кухні, відвідувачів не обслуговує, а кафе закриває, оскільки уходить із роботи остання. Просить закрити провадження у даній справі у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вислухав пояснення ОСОБА_1 , дослідив матеріали справи приходжу до такого.
Стаття 44-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Суд, у відповідності до положеннями ст. ст. 280, 283 КУпАП, повинен з'ясувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності за нормою закону, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення.
На підтвердження скоєння ОСОБА_1 правопорушення при викладених вище обставинах надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №117843 від 11 грудня 2020 року, виписка Єдиного державного реєстру юридичних осіб, відповідно до якої ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем. Також надано фото із зображеннями приміщення із логотипом "КIWI cafe & lounge, без відвідувачів, проте останнє не підтверджує обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №117843 від 11 грудня 2020 року. Інших доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, яке передбачене ст. 44-3 КУпАП суду надано не було.
Зміст постанови судді про притягнення особи до адміністративної відповідальності має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283-284 КУпАП. В постанові потрібно зазначити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, в даному випадку на органи поліції.
Крім того, згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Достатніх, достовірних та допустимих доказів, що відображають об'єктивну та суб'єктивну сторону правопорушення суду надано не було, а тому з урахуванням вказаного рішення ЄСПЛ вважаю, що фабула адміністративного протоколу не відповідає обставинам справи, усунення цих недоліків призведе до порушення ст. 6 Конвенції.
Суд зауважує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується). Суд зауважує, що рішення у справі «Карелін проти Росії» набрало законної сили.
У відповідності до положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Тому, справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП на підставі ст. 247 ч.1 п.1, 284 ч.1 п. 3 КУпАП України повинна бути провадженням закрита за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247 ч.1 п.1, 279, 280 , 283, 284 ч.1 п. 3 КУпАП,-
Закрити провадження по справі стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 44-3 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Алексєєв