Справа № 201/8721/20
Провадження № 2/201/3131/2020
Іменем України
11 грудня 2020 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Наумової О.С., за участю секретаря судового засідання Мілової Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», ОСОБА_2 про стягнення збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
11.09.2020р. ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до ПрАТ «СК «Євроінс Україна», ОСОБА_2 про стягнення збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 2 - 4).
Ухвалою судді Наумової О.С. від 16.09.2020р. відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 37).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 12.06.2020р. об 11 год. 20 хв. в районі будинку 34 по вул. Гоголя в Дніпрі сталося ДТП за участю автомобілів «Toyota Camry», н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та «Suruki SX4», н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 .
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована ПрАТ «СК «Євроінс Україна» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності 153266633.
Внаслідок ДТП транспортним засобам були нанесені механічні ушкодження.
Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.07.2020р. по справі № 201/6055/20, яка набрала законної сили 14.07.2020р., ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні ДТП.
З метою отримання компенсації збитків позивач 16.06.2019р. звернувся до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» із повідомлення про настання страхового випадку, поясненнями до повідомлення про обставини ДТП і заявою на виплату страхового відшкодування, до якої додав всі документи.
На замовлення позивача судовим експертом ОСОБА_4 виготовлений судовий висновок № 4607/20/20 від 23.07.2020р., яким визначена вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу замінних складових частин (розрахованого у порядку, встановленому законодавством) - колісного транспортного засобу - автомобіля «Suruki SX4», н.з. НОМЕР_2 , в розмірі 14 394,37 грн., (без урахування складової ПДВ); вартість матеріального збитку (з урахуванням втрати товарної вартості - 12 721,52 грн.), заподіяної власнику колісного транспортного засобу - автомобіля «Suzuki SX4» (н/з НОМЕР_2 ), пошкодженого внаслідок ДТП, визначена в розмірі 29 135,75 грн.
З моменту подання позивачем заяви на виплату страхового відшкодування і по сьогоднішній день ним письмове повідомлення отримано не було.
14.08.2020р. ПрАТ «СК «Євроінс Україна» частково сплатив суму грошового відшкодування на банківський рахунок позивача, в розмірі 10 679,19 грн.
На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «ЄВРОІНС Україна» решту несплаченого страхового відшкодування - різницю між вартістю відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу замінювальних складових частин автомобіля «Suruki SX4», н.з. НОМЕР_2 , та виплаченим страховим відшкодуванням у розмірі 3 715,18 грн., з ОСОБА_2 - збитки пов'язані з втратою товарної вартості автомобіля, пошкодженого внаслідок ДТП у розмірі 12 721,52 грн.
Також просить компенсувати витрати на проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 2 450,00 грн., судові витрати у розмірі 5 840,80 грн. пропорційно до заявлених вимог.
Представник позивача - адвокат Нестеров Є.М. (діє на підставі ордеру серії АЕ № 1030366 від 30.06.2020р. (а.с. 32) надав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (а.с. 48).
Відповідач ПрАТ «СК «Євроінс Україна» в судові засідання, призначені на 19.10.2020р., 16.11.2020р. і на 11.12.2020р. не з'явився, про дату та час слухання повідомлялися шляхом направлення судових повісток.
Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання, призначені на 19.10.2020р. надав суду заяву про відкладення розгляду справи для надання відзиву на позов (а.с. 41), на 16.11.2020р. і на 11.12.2020р. в судове засідання не з'явився, про дату та час слухання повідомлялися шляхом направлення судових повісток.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 12.06.2020р. об 11 год. 20 хв. в районі будинку 34 по вул. Гоголя в Дніпрі сталося ДТП за участю автомобілів «Toyota Camry», н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та «Suruki SX4», н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 .
Як вказує позивач, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована ПрАТ «СК «Євроінс Україна» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності 153266633, про що також він вказував у повідомлення № 30557 про ДТП (а.с. 11).
Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.07.2020р. по справі № 201/6055/20, яка набрала законної сили 14.07.2020р., ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні ДТП, звільнено від адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за малозначністю правопорушення (а.с. 14).
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення є обов'язковими для суду, що розглядає справу про цивільно- правові наслідки дій або бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Право власності позивача ОСОБА_1 на автомобіль «Suruki SX4», н.з. НОМЕР_2 підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с. 9).
З метою отримання страхового відшкодування позивач 16.06.2020р. звернувся до ПрАТ «СК «Євроінс Україна», надавши страховику письмове повідомлення про настання страхового випадку, пояснення до повідомлення про обставини ДТП, заяву про виплату страхового відшкодування (а.с. 11-13).
Позивач вважає, що страховик не повністю відшкодував йому оцінену шкоду, тому просить стягнути решту зі страховика.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
У відповідності до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV (далі - Закон №1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Пунктом 33.3 ст. 33 Закону передбачено, що водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).
Згідно п.п. 34.2, 34.3, 34.4 ст. 34 Закону протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.
Як видно з представлених суду доказів, позивач 16.06.2020р. звернувся до страховика із повідомленням про ДТП і про його обставини (а.с. 11-12).
Однак, представник страховика не з'явився, а тому потерпілий (позивач) сам обрав експерта для визначення розміру шкоди.
Відповідно до п.п. 36.1, 36.2 ст. 36 Закону встановлено, що страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.
Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі
визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком.
Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених ст.41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.
Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна.
Наведені вище положення законодавства визначають порядок, підстави та розміри відшкодування винною особою збитків (шкоди), завданих потерпілій особі. При цьому, законом передбачена певна особливість врегулювання тих деліктних правовідносин, за якими шкода майну потерпілої особи завдана внаслідок ДТП транспортним засобом (джерелом підвищеної небезпеки). Така особливість полягає, зокрема, в участі у врегулюванні правовідносин третьої сторони - страховика (страхові організації, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів) власника транспортного засобу, винного у заподіянні майнової шкоди (пошкодженні транспортного засобу) потерпілої особи. Такий страховик, за умови обов'язкового за законом попереднього укладення з винним у ДТП власником авто (страхувальником) договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим (власником іншого транспортного засобу, пошкодженого з вини страхувальника) та здійснює відшкодування в межах ліміту своєї відповідальності (страхової суми) завданої страхувальником майнової шкоди потерпілій особі.
Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За таких обставин, згідно положень закону покладення на застраховану винну у ДТП особу обов'язку відшкодувати потерпілому майнову шкоду можливе лише у випадку обґрунтованої, законної відмови страховика здійснити таке відшкодування за свого страхувальника (у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування) або у випадку, якщо виплачене страховиком страхове відшкодування (страхова виплата) є меншою від розміру фактично завданих збитків. В останньому випадку на винну особу (страхувальника) може бути покладено обов'язок з відшкодування різниці між страховою виплатою та фактичним розміром шкоди.
При цьому, в такому випадку розмір здійсненої страхової виплати (страхового відшкодування) має бути максимально наближеним до встановленого ліміту відповідальності страховика (страхової суми) і може бути зменшений лише на розмір франшизи та/або розмір відповідного податку (ст. ст. 29, 36 Закону №1961-IV), а також розрахований з урахуванням фізичного зносу замінюваних при відновлювальному ремонті запчастин пошкодженого в ДТП авто. Покладання ж обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону №1961-IV).
Наведений правовий висновок узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними, зокрема, в постановах від 20.03.2019 року по справі № 522/438/18, від 20.03.2019 року по справі № 695/882/15-ц.
З матеріалів справи видно, що ДТП внаслідок якої було заподіяної механічні пошкодження автомобілю «Suruki SX4», н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , сталась з вини водія ОСОБА_2 , що на момент ДТП керував транспортним засобом «Toyota Camry», н.з. НОМЕР_1 .
Автомобіль «Toyota Camry», д.р.н. НОМЕР_4 , VIN-код6T1BF9FK4EX510161, забезпечений полісом страхування цивільно-правової відповідальності страховика ПрАТ «СК «Євроінс Україна», що підтверджується даними з офіційного сайта МТСБУ.
Таким чином, суд доходить висновку про те, що саме на ПрАТ «СК «Євроінс Україна» покладено обов'язок відшкодувати завдані позивачеві матеріальні збитки в розмірі оціненої шкоди та в межах ліміту страхування.
Згідно п. 36.2 ст. 36 Закону страховик (МТСБУ) приймає рішення про здійснення страхового відшкодування після узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування.
Поряд з цим, з матеріалів справи видно, що позивач не був ознайомлений із звітом про оцінку КТЗ, зробленого страховиком, тому звернувся до судового експерта для визначення розміру завданих йому збитків та в подальшому направив відповідний висновок страховику з заявами та досудовими вимогами про виплату страхового відшкодування в розмірі, визначеному висновком експерта.
Вказане свідчить про те, що розмір страхового відшкодування з позивачем не узгоджувався.
Відтак, з метою визначення розміру матеріального збитку, позивач звернувся до судового експерта Дроздова Ю.В.
Висновком експерта № 4607/20/20 від 23.07.2020р. визначено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Suruki SX4», н.з. НОМЕР_2 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та вирахуванням ПДВ, складає 14 394,37 грн. (а.с. 15-20).
Копія висновка експерта надана позивачем страховику 27.07.2020р., що підтверджується заявою від 27.07.2020р. і відміткою на ній про отримання (а.с. 28).
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 72 ЦПК України експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з'ясування відповідних обставин справи. Експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи. Експерт зобов'язаний дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання.
Відповідно до ст. 83 діючого ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.
З огляду на те, що висновок експерта одержаний у порядку, встановленого законом, суд вважає наданий позивачем висновок експерта належним, допустимим і достатнім доказом, яким позивач обґрунтовує розмір заподіяної шкоди його майну.
Враховуючи вищенаведене, суд приймає до уваги наданий позивачем висновок автотоварознавчої експертизи № 4607/20/20 від 23.07.2020р. експерта ОСОБА_4
14.08.2020р. страховик виплатив позивачеві страхове відшкодування в розмірі 10 679,19 грн. Отже, сума недоплаченого страхового відшкодував становить 3 715,18 грн. (14 394,37 - 10 679,19).
З урахуванням викладеного позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» про стягнення майнової шкоди, завданої наслідками ДТП в сумі недоплаченого страхового відшкодування 3 715,18 грн. підлягають задоволенню.
В своєму позові позивач також просив стягнути з відповідача - ОСОБА_2 , винного у ДТП, матеріальні збитки в сумі 12 721,52 грн.
Згідно висновку автотоварознавчої експертизи № 4607/20/20 від 23.07.2020 року вбачається, що вартість відновлювального ремонту належного позивачеві транспортного засобу була визначена в сумі 16 414,23 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 16 414,23 грн. Втрата товарної вартості - 12 721,52 грн.
Втрата товарної вартості транспортного засобу розглядається в Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів як економічне поняття, що охоплює, серед іншого, і втрату товарного (зовнішнього) вигляду.
Ураховуючи зміст викладеного, втрату товарної вартості можна визначити як зменшення вартості транспортного засобу, зумовлене передчасним погіршенням товарного (зовнішнього) вигляду автомобіля та (або) його експлуатаційних якостей унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих деталей, вузлів і агрегатів, з'єднань і захисних властивостей покриттів у зв'язку з ДТП і подальшим ремонтом. Передчасні зміни геометричних параметрів, фізико-хімічних властивостей, конструктивних матеріалів і характеристик інших процесів транспортного засобу, які є наслідком проведення окремих видів ремонтних робіт, призводять до погіршення зовнішнього (товарного) вигляду, функціональних та експлуатаційних характеристик і зниження безвідмовності й довговічності транспортного засобу.
Економічна характеристика втрати товарного вигляду дозволяє віднести витрати на його відновлення до реальних збитків.
Відповідно до пп. 8.6.1 п.8.6 методики величина втрати товарної вартості нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ.
Тобто величина втрати товарної вартості нараховується в разі потреби проведення ремонтних робіт, що здійснюються як методами відновлення, так і методами заміни пошкоджених деталі, складової одиниці чи комплектувального виробу, які відповідають вимогам конструкторської документації усіх типів КТЗ.
Підпунктом 8.6.2 Методики визначено вичерпний перелік випадків, коли величина втрати товарної вартості КТЗ не нараховується, зокрема в разі заміни окремих складників, що не потребують фарбування та не погіршують зовнішній вигляд КТЗ (скло, фари, бампери, декоративні накладки, пневматичні шини, зовнішня і внутрішня фурнітура тощо) (підпункт «е»).
Таким чином, нарахування втрати товарної вартості передбачено, коли провадиться ремонт окремих деталей, вузлів і агрегатів, а також у разі заміни деталей, якщо це впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості транспортного засобу. Втрата товарної вартості не нараховується у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів, що не потребують фарбування, за умови, що це не впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості автомобіля (заміна двигуна на новий, заміна фар, ліхтарів, скла, шин тощо). Якщо ж у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів буде потрібне фарбування, то за умови, що це впливає на зовнішній вигляд транспортного засобу, втрата товарної вартості нараховується.
Системний аналіз п. 32.7 ч.1 ст. 32 закону №1961-IV, ст.22, абз.3 п.3 ч.1 ст.988, стст.1166, 1187, 1194 ЦК, пп.1.6, 8.6, 8.6.1, 8.6.2 Методики дає можливість дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку.
Відтак, втрата товарної вартості в сумі 12 721,52 грн. підтягає стягненню з відповідача - ОСОБА_2 .
Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням того, що позов задоволено повністю, то їх слід розподілити наступним чином.
Враховуючи положення ч. 6 ст. 139, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, наявність в матеріалах справи висновку експерта ОСОБА_4 , який має свідоцтво про державну реєстрацію ФОП та кваліфікацію судового експерта з правом проведення товарознавчих експертиз за спеціальністю визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу (висновок виготовлений на вимогу позивача), наявність квитанції про оплату проведення експертизи в розмірі 2 450,00 грн. (а.с. 27), а також приймаючи до уваги задоволення позову, вважаю за можливе стягнути з відповідача - ПрАТ «СК «Євроінс Україна» і з ОСОБА_2 на користь позивача витрати на проведення автотоварознавчої експертизи в розмір 2 450,00 грн., по 1 225,00 грн. з кожного.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Приймаючи до уваги задоволення позову (на 100 %), з відповідачів ПрАТ «СК «Євроінс Україна» і ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн., які підтверджені квитанціями про сплату (а.с. 34-35) по 2000,00 з кожного.
Також з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840,80 грн. (а.с. 1) по 420,40 грн. з кожного.
Всього, сума судових витрат, які підлягають стягненню з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» становить 3 645,40 грн. (1 225,00 грн. + 2000,00 + 420,40 грн.), з ОСОБА_2 також 3 645,40 грн. (1 225,00 грн. + 2000,00 + 420,40 грн.).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263-265, ч.ч. 2, 3 ст. 274, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», ОСОБА_2 про стягнення збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої наслідками дорожньо-транспортної пригоди (страхове відшкодування) 3 715,18 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої наслідками дорожньо-транспортної пригоди 12 721,52 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті експертного дослідження в розмірі 1 225,00 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 420,40 грн., а всього 3 645,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті експертного дослідження в розмірі 1 225,00 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 420,40 грн., а всього 3 645,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст рішення складений 11 грудня 2020 року.
Суддя Наумова О.С.