Справа № 201/7792/20
Провадження № 2/201/2898/2020
Іменем України
28 грудня 2020 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Наумової О.С., за участю секретаря судового засідання Мілової Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Карпенка Сергія Федоровича про винесення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30.11.2020р. позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суму боргу за договором на надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобіля від 04.07.2019р. в розмірі 24 150,00 грн., 3 проценти річних в сумі 776,27 грн., інфляційні витрати в сумі 732,33 грн., а всього 25 663,60 грн.
01.12.2020р. представник позивача ОСОБА_1 - адвоката Карпенко С.Ф. (діє на підставі ордеру серії ДП № 1646/037 від 03.03.2020р.) подав до суду заяву про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу по цивільній справі № 201/7792/20 у розмірі 6 000,00 грн.
В обґрунтування заявленого представник позивача зазначив, що Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська розглянуто вказану цивільну справу. У цивільній справі надавалася професійна правнича допомога адвокатами В'язовим В.В. (свідоцтво 2818) та ОСОБА_3 (свідоцтво 3748) за договором про надання правової допомоги ВА № 20/20 від 03.03.2020р.
Відповідно до договору ВА № 20/20 від 03.03.2020р. про надання правової допомоги та розрахунку сума витрат на професійну правничу допомогу станом на 30.11.2020р. склала 6 000 грн.
Витрати позивача станом на 30.11.2020р. склали 6 000,00 грн.
Витрати під час вчинення процесуальних дій щодо подання позову: консультація, аналіз правової позиції позивача, аналіз судової практики з подібних правових питань: 6 год. - 1500,00 грн.; ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, витребування та отримання доказів з матеріалів кримінального провадження: 2 год. - 500 грн.; складання позовної заяви та направлення позову до суду: 4 год. - 3000,00 грн. Всього витрат на процесуальні дії - 5000,00 грн.
Витрати, пов'язані з участю в судових засіданнях (витрачено час на підготовку до судового засідання, здійснено вихід у суд, очікування судового засідання. Не прийнята участь у судових засіданнях з незалежних від адвоката причин): судове засідання 30.10.2020р. - 500,00 грн., судове засідання 30.11.2020р. - 500,00 грн. Всього витрат, пов'язаних з підготовкою до судових засідань, дій щодо здійснення явки та участі у судових засіданнях - 1000,00 грн.
Отже, заявник просить суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені останній витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн.
У відповідності ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Вирішуючи заявлені вимоги про винесення додаткового рішення суд зазначає наступне.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30.11.2020р. позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суму боргу за договором на надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобіля від 04.07.2019р. в розмірі 24 150,00 грн., 3 проценти річних в сумі 776,27 грн., інфляційні витрати в сумі 732,33 грн., а всього 25 663,60 грн.
Однак, за результатами вирішення позовних вимог не розподілені судові витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частина 3 ст. 137 ЦПК передбачає, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. В такому описі слід зазначати перелік конкретних послуг та вартість кожної послуги, або, в разі погодинної тарифікації послуг адвоката - кількість годин, витрачених на надання кожної послуги.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 141 ЦПК).
Більш широкого переліку документів, що підтверджують розмір витрат кодекс не містить, однак з даного приводу є чимало правових висновків Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20.09.2018р. суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №823/2638/18 від 16.05.2019р. містить висновки про те, що надані позивачем договір, рахунок (з описом наданих послуг та вартості кожної з них окремо, а також кількість годин, витрачену на кожну з цих послуг) та квитанція про оплату цих послуг є належними і достатніми доказами для стягнення понесених витрат, а складення акту виконаних робіт не передбачено умовами договору, тому сам факт виставлення рахунку клієнту та його оплата свідчать про прийняття цих послуг. Таким чином, необґрунтованою є вимога щодо прайс-листа та акту виконаних робіт (послуг) за умови, що надані документи дозволяють встановити зміст наданих послуг та їх вартість
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №826/856/18 від 22.12.2018р. зазначається, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Додаткова постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі №922/1163/18 від 06.03.2019р. містить висновок, що відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Отже, в договорі про надання правничої допомоги необхідно вказувати хоча б мінімальні ціни конкретних послуг адвоката, а в рахунку та акті виконаних робіт (якщо його підписання передбачено договором) потрібно вказувати детальний опис наданих послуг. Ну і, звичайно ж, не слід забувати долучати до матеріалів судової справи копії свідоцтв всіх адвокатів, які надавали правову допомогу, навіть якщо ця допомога не була пов'язана з безпосередньою участю в судових засіданнях.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 137 ЦПК).
Витрати на професійну правничу допомогу покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК). При цьому суд зобов'язаний врахувати: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч. 3 ст. 141 ЦПК).
За змістом норм ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
При цьому згідно зі статтею 30 згаданого Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Сума заявлених позивачем до відшкодування відповідачем судових витрат на правничу допомогу адвоката співмірна із складністю справи, кваліфікацією і досвідом адвоката, узгоджується з умовами укладеного між адвокатом та клієнтом договором про надання правової допомоги ВА № 20/20 від 03.03.2020р. Сам факт надання правової допомоги адвокатом та отримання її клієнтом підтверджується актом прийому - здачі виконаних адвокатських робіт за договором про надання правової допомоги ВА № 20/20 від 03.03.2020р. від 30.11.2020р., підписаний ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням «Ваш адвокат», а її фактична оплата - випискою по рахунку за 24.07.2020р. у розмірі 6000,00 грн.
Суд вважає, що позивач (в особі його представника) належними доказами довів понесені ним витрати на професійну правничу допомогу, тому вказана сума підлягає до стягнення з відповідача.
З урахуванням вищевикладеного, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню, понесені останнім витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 141, 270, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Карпенка Сергія Федоровича про винесення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 випрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя О.С. Наумова