Справа № 546/916/20
Провадження № 3/201/5281 /2020
29 грудня 2020 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Гончаренко В.М., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Решетілівського відділення поліції ГУНП в Полтавській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого головним конструктором ТОВ «ДАКК», який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутого за ст. 124 КУпАП, -
ОСОБА_1 03 листопада 2020 року о 19 годині 40 хвилин, керуючи автомобілем «Хюндай», д/н НОМЕР_1 , рухався на 160 км. + 50 м. а/ш Н 31 «Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка», де, не обравши безпечної швидкості, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з транспортним засобом «Вольво», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався попереду та повертав ліворуч. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження зазначеним транспортним засобам.
ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що той факт, що відбулось ДТП, з одного боку свідчить про те, що ним не було обрано безпечної швидкості та дистанції, однак з іншого боку, він не навмисно допустив порушення Правил дорожнього руху України, оскільки ця пригода відбулась в темну пору доби та при дуже несподіваних для нього обставинах. Зокрема, під час руху він побачив, що попереду рухаючийся транспортний засіб став гальмувати, у зв'язку з чим він також став поступово знижувати швидкість, однак після спливу 1,5-2 с. зрозумів, що останній не просто гальмує, а робить це екстрено, затим і він став екстрено гальмувати, однак вже було пізно, а тому він вирішив вивернути в іншу від удару сторону на зустрічну частину дороги, проте транспортний засіб попереду також став повертати ліворуч, чим перегородив йому дорогу. Він погоджується з тим, що завжди можна витримати більшу дистанцію та не наполягає на тому, що в його діях немає вини, однак також вважає, що в цій пригоди є вина також іншого воді-учасника пригоди, оскільки ДТП було спричинено несподіваним маневром і створенням аварійної ситуації, у якій він не своєчасно оцінив наміри вказаного водія. При цьому, на його думку, причин щодо екстреного гальмування у іншого водія не було, останній запізно побачив поворот ліворуч та став різко знижувати швидкість для маневрування.
Водій ОСОБА_2 під час розгляду справи суду пояснив, що, керуючи транспортним засобом «Вольво», він виконував маневр повороту наліво, при цьому плавно знизив швидкість та перед цим впевнився у тому, що попереду та позаду нього нікого немає. Удар від зіткнення в ліву частину керованого ним транспортного засобу він відчув тоді, коли вже фактично завершив маневрування та з'їхав з асфальтового покриття на ґрунтову частину дороги. На його думку, якщо б водієм ОСОБА_1 була б витримана безпечна дистанція, то тоді б і не відбулось зіткнення, хоча, при цьому, він не оспорює тих обставин, що за фактом цієї пригоди відносно нього також було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, який знаходиться в провадженні Кобеляцького районного суду Полтавської області.
ОСОБА_3 , будучи власником автомобіля «Хюндай», д/н НОМЕР_1 , під час судового розгляду підтвердила, що її автомобілю були завдані приблизно ті пошкодження, що зазначені в схемі місця ДТП, при цьому вартість відшкодування завданого їй збитку на даний момент ще не відома.
Дослідивши безпосередньо у судовому засіданні показання учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення, а також надані останніми докази, суд робить висновок про винуватість правопорушника ОСОБА_1 з огляду на наступне.
Так, винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності підтверджується: схемою місця дорожньо-транспортної події від 03 листопада 2020 року, на якій з одного боку зображена ділянка дороги, де відбулась подія зіткнення, напрямки руху водіїв та розташування транспортних засобів після цього, при цьому з координат розміщення останніх на проїзній частині дійсно вбачається, що зіткнення між учасниками дорожнього руху відбулось в той момент коли водій ОСОБА_2 намагався попереду здійснити маневр повороту ліворуч, а водій ОСОБА_1 , не врахувавши зміну дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості та не дотримався безпечної дистанції, що призвело до наслідків, які настали, також з зворотнього боку даної схеми зазначено перелік видимих пошкоджень вищезазначених транспортних засобів, механізм заподіяння яких повністю відповідає події даного зіткнення викладеного в протоколі про адміністративне правопорушення; поясненнями водія-учасника дорожньо-транспортної події ОСОБА_2 , а також відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 246426 від 03 листопада 2020 року, чим в сукупності доводиться, що ОСОБА_1 дійсно вчинив правопорушення за зазначених обставин.
При цьому локалізація механічних пошкоджень на транспортних засобах свідчить про те, що водії-учасники дорожньо-транспортної події в момент їх зіткнення між собою рухались по одній і тій самій смузі один попереду іншого. Зокрема, пошкодження на автомобілі «Хюндай» були виявлені на його передній частині справа, а на транспортному засобі «Вольво» на задній частині зліва, що доводить той факт, що взаємодія вказаних транспортних засобів між собою відбулась в момент їх руху по одній і тій самій смузі один попереду іншого, при цьому судом не виключається, що попередні траєкторії руху водіїв могли змінюватись як в межах однієї смуги, так і в межах суміжних смуг, однак безпосередньо перед самим зіткнення останні рухались по одній і тій самій смузі, чому могло передувати їх одночасне перестроювання справа наліво. Таким чином, на водія ОСОБА_1 розповсюджувалась вимога дотримання безпечної дистанції, якою, відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху України, є відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі, яка у разі його раптового гальмування або зупинки дасть можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру. Отже, слід вважати, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності повинна була дотримуватись такої дистанції до попереду рухаючогося автомобіля, яка б, навіть в разі раптового гальмування останнього або виїзду в туж саму смугу для руху, дозволяла б йому безпечно зупинитись та уникнути зіткнення.
З-приводу позиції сторони захисту щодо порушення іншим водієм правил дорожнього руху, суд вважає за необхідне звернути увагу учасників процесу, що провадження в даній адміністративній справі здійснюється в рамках пред'явленого обвинувачення, а саме в межах фактичних обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 246426 від 03 листопада 2020 року відносно ОСОБА_1 , а тому судом перевіряється наявність порушень правил дорожнього руху лише в діях останнього, щодо наявності в діях іншого водія ОСОБА_2 порушень правил дорожнього руху, то це не являється предметом розгляду в цьому судовому процесі, а тому суд не має можливості надати відповідну оцінку поведінці інших водіїв на предмет наявності в їх діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. При цьому розгляд цієї справи в одному провадженні зі справою за протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 246427 від 03 листопада 2020 року відносно ОСОБА_2 є неможливим, оскільки вказані справи перебувають в провадженні різних судів, а спори про підсудність між судами не допускаються законом.
Підсумовуючи вищевикладене, а також даючи оцінку дослідженим вище докази з точки зору їх достатності та взаємозв'язку між собою для прийняття обґрунтованого процесуального рішення, суд вважає безперечним та доведеним той факт, що водієм ОСОБА_1 було порушено правила дорожнього руху, які призвели до дорожньо-транспортної події з транспортним засобом «Вольво».
Таким чином, враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про доведеність вини правопорушника в порушенні водієм транспортного засобу правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
При визначені виду і розміру стягнення враховую характер вчиненого правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність.
З урахуванням викладеного вважаю за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави.
Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із змінами та доповненнями, стягнути з правопорушника судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 283, 284, 299 КУпАП, суд -
Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі трьохсот сорока гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі чотирьохсот двадцяти гривень сорока копійок.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення.
Постанова набрала чинності:
Суддя: В.М. Гончаренко