Справа № 201/7729/20
Провадження № 2/201/2873/2020
Іменем України
(заочне)
03 грудня 2020 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Наумової О.С., за участю секретаря судового засідання Мілової Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Тараненко Руслан Володимирович) про стягнення суми авансу,
12.08.2020р. ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Борисову Ю.В. (діє на підставі договору від 07.05.2020р. - а.с. 19) звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми авансу, визначивши тертою особою без самосійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Дніпропетровського МНО Тараненка Р.В. (а.с. 1 - 4).
Ухвалою судді Наумової О.С. від 17.09.2020р. позовну заяву залишено без руху і наданий позивачеві строк для усунення її недоліків (а.с. 31).
Після усунення позивачем недоліків (а.с. 33-34) ухвалою судді Наумової О.С. від 05.10.2020р. відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 36).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.08.2013р. він уклав з ОСОБА_2 нотаріально посвідчений попередній договір купівлі-продажу, яким сторони домовилися про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,1923 га, переданої для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на умовах передбачених цим договором.
Пунктом 4 попереднього договору передбачалось, що договір купівлі-продажу земельної ділянки буде укладено в строк до 01.12.2013р.
На виконання умов попереднього договору позивач передав відповідачеві аванс в розмірі 122 100 грн., що еквівалентно 15 000 доларів CШA.
Також 18.10.2013р. позивач передав відповідачеві 79 930 грн., що еквівалентна 10 000 доларів США в рахунок авансу за попереднім договором від 08.08.2013р., що підтверджується розпискою.
10.12.2013р. між сторонами укладено нотаріально посвідчений договір про внесення змін та доповнень № 1 до попереднього договору, яким внесені зміни у п.п. 4., 4.1, 7., 9. попереднього договору від 08.08.2013р., зокрема, сторони зобов'язалися у строк до 15.03.2014р. укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки.
Загальна сума авансу складає 202 100,00 грн.
Проте, 15.03.2014р. основний договір купівлі-продажу земельної ділянки сторони не уклали, оскільки відповідач не з'явився до нотаріуса.
У травні 2014 року відповідач телефоном повідомив, що його було покликано до лав ЗСУ для участі в АТО, запевнив про дійсність домовленостей, постійно їх відтермінував, але потім перестав виходити на зв'язок.
У вересні 2019 року позивач зізнався з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що 14.08.2019р. приватним нотаріусом, Дніпровського МНО Кравченком О.О. зареєстроване право власності на земельну ділянку, кадастровий помер: 1221486200:09:002:0131, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , за ТОВ «Інград нерухомість».
На підставі викладеного, просив стягнути з ОСОБА_2 аванс в розмірі 202 100 грн. і штраф за невиконання умов попереднього договору в сумі 202 100 грн., всього - 404 200 грн., компенсувати за рахунок відповідача судові витрати.
Представник позивача - адвокат Гапонець А.А. (діє на підставі ордеру від 02.11.2020р. - а.с. 43) суду надав заяву, в якій просив справу розглядати без його участі та без фіксації засідання технічними засобами, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с. 47).
Відповідач ОСОБА_2 в засідання, призначені на 04.11.2020р. і на 03.12.2020р. не з'явився, про дату, час та місце слухання повідомлявся шляхом направлення судових повісток на адресу реєстрації місця проживання (а.с. 48-49).
Отже, належним чином повідомлений про розгляд справи судом, відповідач в судові засідання повторно не з'явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, а також не скористався правом надання заперечень проти позову.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що відповідач, виходячи з положень ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України, вважається належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, згідно зі ст. 280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами встановленими ст. 89 ЦПК України, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Судом встановлено, що 08.08.2013р. позивач ОСОБА_1 (як майбутній покупець) уклав з ОСОБА_2 (з майбутнім продавцем) нотаріально посвідчений попередній договір купівлі-продажу, у якому сторони домовилися про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,1923 га, переданої для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на умовах передбачених цим договором (а.с. 6, 8-9).
Пунктом 4 попереднього договору передбачалось, що договір купівлі-продажу земельної ділянки буде укладено в строк до 01.12.2013р.
У п. 7 попереднього договору сторони домовилися про те, що ОСОБА_1 сплачує ОСОБА_2 284 900,00 грн., що еквівалентно 35 000 доларів США, в рахунок майбутніх платежів, з яких 122 100,00 грн. (що еквівалентно 15 000 доларів США) передано до підписання договору, а решту - 162 800,00 грн. (що еквівалентно 20 000 доларів США), ОСОБА_1 зобов'язується сплатити не пізніше 15.09.2013р., що буде підтверджено заявою ОСОБА_2 , справжність підпису якого має бути підтверджена нотаріально.
Отже, згідно умов попереднього договору і на виконання його умов, позивач передав відповідачеві аванс в розмірі 122 100 грн.
Крім того, позивачем надана суду копія розписки про те, що 18.10.2013р. ОСОБА_2 отримано від ОСОБА_1 суму, еквівалентну 10 000 доларів США у гривнях по курсу НБУ в рахунок оплати по договору (попередньому) по придбанню земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12).
Таким чином, загальна сума авансу склала 202 100,00 грн.
10.12.2013р. між сторонами укладено нотаріально посвідчений договір про внесення змін та доповнень № 1 до попереднього договору, яким внесені зміни до п.п. 4., 4.1, 7., 9. попереднього договору від 08.08.2013р. (викладені в іншій редакції), зокрема, сторони зобов'язалися у строк до 15.03.2014р. укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки (а.с. 1а).
Згідно із п. 7 . договір про внесення змін та доповнень № 1, до підписання цього договору ОСОБА_1 сплачує ОСОБА_2 аванс (завдаток) в сумі 319 720,00 грн. (що за курсом НБУ еквівалентно 40 000 доларів США) в рахунок майбутніх платежів .
Проте, 15.03.2014р. сторони основний договір купівлі-продажу земельної ділянки не уклали, оскільки відповідач не з'явився до нотаріуса, перестав виходити на зв'язок.
Як вказує позивач, він дізнався з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, 14.08.2019р. приватним нотаріусом Дніпровського МНО Кравченком О.О. зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 1221486200:09:002:0131, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , за ТОВ «Інград нерухомість».
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частинами 1, 3 ст. 635 ЦК України передбачено, що попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно зі ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Таким чином, внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише у випадку наявності зобов'язання, яке б мало випливати із договору купівлі-продажу квартири, укладеного між сторонами.
Проте, представник позивача стверджує, що основний договір купівлі-продажу квартири між сторонами укладений не був, а відповідачем завдаток не повернутий.
Отже, встановивши, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, який за своєю формою та змістом відповідав би вимогам закону, між сторонами у справі укладений не був, суд доходить висновку про те, що передана позивачем відповідачеві обумовлена попереднім договором грошова сума в розмірі 202 100,00 грн. є авансом, який підлягає поверненню позивачеві.
До виниклих правовідносин підлягає застосуванню норма ч. 2 ст. 570 ЦК України, яка встановлює презумпцію авансу. При цьому, суттєва відмінність авансу від завдатку полягає в тому, що на аванс не покладено функцію забезпечувати взяте сторонами на себе зобов'язання незалежно від того, яка сторона відповідальна за невиконання зобов'язання, той, хто отримав аванс повинен його повернути.
Отже, встановлення вини будь-кого із сторін, правового значення в даному випадку не має, тоді як визначальним є сам факт отримання грошових коштів, сплачених як аванс, що підтверджено самим попереднім договором і розпискою про отримання коштів.
Вищевказане узгоджується з правовими позиціями, викладеними в постановах Верховного Суду України від 25.09.2013р. № 6-83ц13, від 13.02.2012р. № 6-176цс12.
Згідно зі ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Відповідно до ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.
Частина 2 ст. 524 та ч. 2 ст. 533 ЦК України допускають, що сторони можуть визначити грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Судом встановлено, що за умовами попереднього договору передано у власність грошові кошти в гривні, тобто зобов'язання виражене у гривні, хоча сторони визначали еквівалент у іноземній валюті.
Позивач просить стягнути завдаток саме у валюти договору - гривні.
За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п. 8 попереднього договору у випадку невиконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань, передбаченим цим договором, останній повертає позивачеві ОСОБА_1 суму авансу отриману ним згідно із п. 7 цього договору та сплачує штраф в розмірі отриманого за цим договором авансу.
Отже, виходячи з розміру авансу, переданого позивачем відповідачеві, сума штрафу становить 202 100,00 грн.
Таким чином, з урахуванням викладеного, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню 404 200,00 грн.
Розглядаючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст.ст. 133, 141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позову повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4 042,00 грн. (а.с. 34).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 137, 141, ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265, ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Тараненко Руслан Володимирович) про стягнення суми авансу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму авансу у розмірі 202 100,00 грн., а також суму штрафу 202 100,00 грн., а всього 404 200,00 грн. (чотириста чотири тисячі двісті гривень 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 042,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.289 ЦПК України, а саме, заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст рішення складений 11 грудня 2020 року.
Суддя Наумова О.С.