Справа № 211/7107/20
Провадження № 2/211/2642/20
про залишення позовної заяви без руху
30 грудня 2020 року суддя Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю, розподіл майна подружжя , -
встановив:
позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою.
Вивчивши позовну заяву, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Так, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача саме про встановлення факту проживання однією сім'єю, розподіл майна подружжя, але просить здійснити розподіл житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки, площею 0,0691, цільовим призначенням якої є для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Також просить виділити у його власність 1 / 3 частку даного житлового будинку та земельної ділянки, проте не заявляє вимогу щодо встановлення факту проживання однією сім'єю.
Але, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач з відповідачем спірне майно придбали до реєстрації шлюбу, за сумісні кошти.
Так позивач просить про розподіл майна тапро виділення у його власність 1/ 3 частки цього спірного майна, тобто звертається до суду із майновим позовом.
Таким чином позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог.
Разом з тим, відповідно до ст. 175 ч. 3 п. 3 ЦПК України , позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюють ся.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.176ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Проте позовна заява не містить ціни позову, а також позивач не долучає докази вартості спірного майна на момент пред'явлення позову до суду, або доказів дійсної вартості майна, на час звернення до суду з даним позовом, позивачем, що позбавляє суд можливості перевірити правомірність сплати судового збору.
Хоча у змісті позовної заяві позивач вказує, що и ринкова вартість житлового будинку та земельної ділянки становить 600 000,00 грн.
На підставі вищевикладеного позивачу необхідно для визначення ціни позову надати суду актуальну ринкову оцінку спірного нерухомого майна, яке позивач просить виділити у його власність.
Позивач додав до матеріалів позовної заяви квитанцію про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн., тобто без зазначення та підтвердження дійсної вартісті нерухомого майна на час розгляду спору.
Так, відповідно до ч.1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» передбачені розміри ставок судового збору, так за подання до суду позовної заяви майнового характеру передбачена сплата судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Згідно з ч.2ст. 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Позивачем не сплачено судовий збір у встановленому законом розмірі за заявлену вимогу майнового характеру. Один відсоток ціни позову за вимогу майнового характеру повинен бути визначений знову ж таки від ціни позову.
Виходячи з цього, позивачу необхідно визначити дійсну вартість спірного нерухомого майна та відповідно до цього сплатити (чи доплатити) судовий збір.
Також є необхідним зазначити, що згідно п. 12 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Так у разі уточнення змісту позовних вимог щодо встановлення факту проживання однією сім'єю, позивач згідно Закону України «Про судовий збір» яким передбачені розміри ставок судового збору, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру має сплатити судовий збір у розмірі 840, 80 гривень (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, із зазначенням недоліків позовної заяви, способу і строку їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивач має усунути недоліки позовної заяви у вказаний вище спосіб.
Суд також вважає за необхідне попередити позивача, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, то позовна заява у відповідності до ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд -
ухвалив:
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю, розподіл майна подружжя - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправлення зазначених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачеві, що у разі не виконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: С. В. Ткаченко