Справа № 196/973/20
Провадження № 3/175/1946/20
Постанова
Іменем України
23 грудня 2020 року смт. Слобожанське
Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Озерянська Ж.М., розглянувши матеріали, що надійшли до суду 03 грудня 2020 року з Дніпровського апеляційного суду для прийняття процесуального рішення відповідно до вимог закону, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, (згідно довідки Міністерства доходів і зборів від 10.12.2020 року надати реєстраційний номер облікової картки фізичної особи немає можливості: фізичну особу неможливо однозначно ідентифікувати), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №480543 складеного 22 серпня 2020 року, встановлено, що 25 серпня 2020 року близько о 12-05 год. по вулиці Центральній, 86-а в смт. Царичанка, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «ВАЗ 2106» державний номерний знак НОМЕР_1 , виїжджаючи на дорогу не переконався з безпеці маневру, здійснив зіткнення з автомобілем «ВАЗ 2107» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальну шкоду, постраждалих немає. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.
Статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП по справам про адміністративні правопорушення, підвідомчих суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.
За приписом п. 7 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Водночас, як зазначено у п. 11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» № 11 від 17.10.2014 р., ст. 277 КУпАП встановлено строки розгляду справи про адміністративні правопорушення і справа має бути розглянута навіть у разі порушення такого строку, а строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, не можуть бути продовжені.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; закінчення встановленого законом трьохмісячного строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення правопорушення. Визначення на законодавчому рівні у ст. 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу. При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених ст. 38 КУпАП, суд враховує положення ст. 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Отже, суд при здійсненні правосуддя діє у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, не втручається у діяльність інших гілок державної влади, зокрема діяльність адміністративних органів.
Оскільки, адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП, не є триваючим і з дня вчинення адміністративного правопорушення, тобто з 25 серпня 2020 року, сплинули строки передбачені ст. 38 КУпАП, та враховуючи те, що адміністративна справа надійшла до суду тільки 03 грудня 2020 року, провадження у справі підлягає закриттю.
Пункт 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Крім того, логічне тлумачення абз. 1 ст. 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
У зв'язку із закриттям провадження по справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП питання щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом не вирішується. Така правова позиція також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема сформульованою у рішенні по справі «Грабчук проти України» від 26 вересня 2006 року, відповідно до змісту якого у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується.
Водночас слід зазначити, що встановлення під час розгляду справи про адміністративне правопорушення вини особи не має преюдиційного значення при розгляді позовів щодо застосування наслідків вчинення такого діяння, зокрема відшкодування шкоди, заданої внаслідок ДТП. Постанова у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч. 6 ст. 82 ЦПК України). Не встановлення вини особи та притягнення її до адміністративної відповідальності внаслідок закінчення строків про притягнення до адміністративної відповідальності не виключає можливості надання оцінки її дій при розгляді позовів щодо наслідків вчинення таких діянь виходячи із зібраних у справі доказів та не позбавляє учасників ДТП можливості звернутися за захистом своїх прав в порядку цивільного судочинства.
Частиною 1 статті 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення на цю особу адміністративного стягнення.
З огляду на те, що провадження по справі підлягає закриттю, судовий збір не сплачується.
Керуючись ст.ст. 38, 40-1, 124, 247 п.7, 268, 276, 277, 283-285 КУпАП, суд -
постановив:
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП - закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду через місцевий суд.
Суддя Озерянська Ж.М.