Справа № 686/14013/20
Провадження № 6/686/275/20
30листопада 2020 року
Хмельницький міськрайонний суд
в складі:головуючого судді Салоїд Н.М.,
при секретареві - Лоб І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення Центрально-Західного міжрегіонального Управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) про тимчасове обмеження права виїзду за межі України ОСОБА_1 , -
встановив:
Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення Центрально-Західного міжрегіонального Управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) звернувся до суду із поданням, в якому зазначає, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з колективного підприємства «Цивільжитлобуд» коштів на користь фізичних осіб, юридичних осіб та держави на загальну суму 9 420 734, 20 грн.
Державним виконавцем були відкриті виконавчі провадження по виконанню виконавчих листів та вимог відповідно до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження». Рішення та вимоги боржником не виконано, будь-яких дій спрямованих на їх виконання не здійснено, що суперечить вимогам ч.5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження». Просить розглянути подання про тимчасове обмеження виїзду за межі України боржника у зв'язку із ухиленням від виконання рішень суду та вимог.
В судове засідання представник заявника не з'явився, повідомлений про час і місце розгляду справи у передбаченому законом порядку, подав заяву про розгляд справи за відсутності повноважного представника.
Суд, перевіривши матеріали справи доказами, приходить до висновку про відмову у задоволенні подання виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України від 21 січня 1994 року №3857-ХІІ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (далі - Закон №3857-ХІІ) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Пунктом 5 частини 1 статті 6 Закону №3857-ХІІ передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
За змістом п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VІІІ «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В силу ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням або рішенням іншого органу (посадової особи), визначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків, у зв'язку з чим і здійснюється примусове виконання.
Це також є підставою для звернення виконавця з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження. Обов'язок щодо підтвердження цих обставин належними доказами покладається на виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.
Разом із тим, сам по собі факт невиконання боржником судового рішення, вимог, якщо відсутні відомості про навмисне ухилення його від виконання цього зобов'язання, не є підставою для обмеження права боржника на виїзд за кордон.
Під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець провів наступні дії:
Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна встановлено, що за боржником нерухомість не обліковується.
Згідно відповіді та витягу з Єдиного державного реєстру МВС інформація про зареєстровані за боржником авто відсутня.
Згідно відповіді ГУ Дежспоживслужби в Хмельницькій області інформація про зареєстровані за боржником трактори та сільськогосподарську техніку відсутня.
З метою забезпечення виконання рішення арешт накладено на все рухоме та все нерухоме майно.
Згідно відповідей ПФУ боржник пенсію не отримує, за трудовим та цивільно-правовим договором не працює.
Згідно відповідей ДНІ боржник на обліку як підприємець не перебуває, за боржником не обліковуються рахунки у банківських установах. З метою забезпечення виконання рішення винесено постанову про арешт коштів боржника, однак кошти на рахунках відсутні.
Згідно відповіді Відділу реєстрації місця проживання Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради боржник на обліку не значиться.
За адресою вказаною у виконавчому документі вхідні двері ніхто не відкриває, про що складено акт державного виконавця.
Будь-яких доказів про вручення божнику - юридичній особі копій про відкриття виконавчих проваджень матеріали не містять, боржник у встановленому законом порядку не викликався. Окрім того, особисто ОСОБА_1 не є боржником у вказаних виконавчих провадженнях.
При цьому під ухиленням від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням слід розуміти такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним таких обов'язків.
Проте, судом таких обставин не встановлено, і таке обмеження є незаконним.
Керуючись ст. 441 ЦПК України, Законом України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», суд
постановив:
В задоволенні подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення Центрально-Західного міжрегіонального Управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) про тимчасове обмеження права виїзду за межі України ОСОБА_1 відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Хмельницького апеляційного суду області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: