Ухвала від 08.12.2020 по справі 202/1859/20Провадження1кп/202/31

Справа №175/1859/20

провадження №1-кп/175/207/20

Ухвала

Іменем України

08 грудня 2020 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченої - ОСОБА_4 ,

обвинуваченої - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

обвинуваченої - ОСОБА_7 ,

обвинуваченої - ОСОБА_8 ,

захисника - адвоката ОСОБА_9 ,

свідка ОСОБА_10 ,

розглянувши у судовому засіданні у смт. Слобожанське обвинувальний акт по кримінальному провадженню №42018040000001175 відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.1 ст.366, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.205-1, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.209, ч.5 ст.27, ч.1 ст.366, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,

встановив:

В провадженні суду знаходиться обвинувальний акт по кримінальному провадженню №42018040000001175 відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.1 ст.366, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.205-1, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.209, ч.5 ст.27, ч.1 ст.366, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.

У судовому засіданні встановлено, що в матеріалах справи наявна позовна заява подана прокуратурою Дніпропетровської області в інтересах Чумаківської територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області в особі її виконавчого і розпорядчого органу - виконавчого комітету Чумаківської сільської ради до обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про солідарне відшкодування майнової шкоди завданої державі внаслідок вчинення злочину у розмірі 951 989,22 грн.

Також захисник обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_9 у судовому засіданні заявив письмові клопотання щодо зміни розміру запобіжного заходу у виді застави зменшивши її розмір з 403 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (тобто 847 106,00 грн.) для ОСОБА_4 та 335 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (тобто 704 170,00 грн.) для ОСОБА_6 , які визначено ухвалами Індустріального районного суд м. Дніпропетровська, до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що передбачено п.3 ч.5 ст.182 КПК України.

В обґрунтування свого клопотання адвокат посилається на те, що 10 лютого 2020 року слідчий суддя Індустріального районного суду м.Дніпропетровська постановив ухвалу по справі, якою застосовано до підозрюваної ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 403 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 847 106,00 грн. в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 42018040000001175 від 20.09.2018 року та визначено строк дії запобіжного заходу до 20 березня 2020 року включно.

Також захисник зазначає про те, що 31 січня 2020 року слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська постановив ухвалу по справі відповідній справі, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за альтернативою застави у розмірі 704 170,00 грн., яку обвинуваченим було внесено в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 42018040000001175 від 20.09.2018 року та визначено строк дії запобіжного заходу до 29 лютого 2020 року включно.

У свою чергу, захисник стверджує, що на теперішній час, обставини, які стали підставою для застосування до ОСОБА_4 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави у відповідних розмірах суттєво змінилися, і це є підставою для зміни запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави та застосування її у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України

Прокурор у судовому засіданні повністю підтримав поданий цивільний позов та просив прийняти його до розгляду у даній справі, а також він не заперечував проти зменшення розміру застави обрану обвинуваченим, але просив визначити її розмір не менше чим розмір майнової шкоди визначеної за позовною заявою.

Адвокат ОСОБА_9 підтримав подані клопотання щодо зменшення розмір застави та заперечував проти прийняття цивільного позову, вважаючи його не обґрунтованим та безпідставним, тому просив суд відмовити у його прийнятті.

Обвинувачені по справі у судовому засіданні повністю підтримали позицію та думку свого захисника.

Вислухавши учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт та цивільний позов, суд приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до пункту 10 статті 56 КПК України потерпілий має право протягом кримінального провадження на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.

Згідно з положеннями частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Як передбачено частиною першою статті 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Форма і зміст позовної заяви прокуратури Дніпропетровської області в інтересах Чумаківської територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області в особі її виконавчого і розпорядчого органу - виконавчого комітету Чумаківської сільської ради відповідають вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються в порядку цивільного судочинства, тому суд дійшов висновку про можливість її прийняття до спільного розгляду з зазначеним кримінальним провадженням.

Разом з тим, судом встановлено, що 10 лютого 2020 року слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська постановив ухвалу по відповідній справі, якою застосовано до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 403 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 847 106,00 грн. в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 42018040000001175 від 20.09.2018 року та визначено строк дії запобіжного заходу до 20 березня 2020 року включно.

Також встановлено, що 31 січня 2020 року слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська постановив ухвалу по відповідній справі, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за альтернативою застави у розмірі 704 170,00 грн., яку обвинуваченим було внесено в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 42018040000001175 від 20.09.2018 року та визначено строк дії запобіжного заходу до 29 лютого 2020 року включно.

Так, ст. 201 КПК України передбачено право обвинуваченого до якого застосовано запобіжний захід або його захисника звернутися до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Підставою для зміни запобіжного заходу є зокрема наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу, зміна обставин підозри, зменшення встановлених ризиків, тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, за змістом клопотання адвоката ОСОБА_9 , підставою для зміни застосованого до обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави шляхом зменшення її розміру є, зокрема, суттєва зміна обставин, які були враховані при визначенні застави у розмірі 847 106,00 грн. та 704 170,00 грн. відповідно. Такими обставинами, за твердженням захисника, є:

- закінчення строку дії процесуальних обов'язків, покладених на обвинувачених при застосуванні запобіжного заходу;

- відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України;

- належне виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків протягом усього строку досудового розслідування;

- суттєва зміна майнового стану ОСОБА_4 та ОСОБА_6 та можливість у зв'язку із цим досягти мети забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваних шляхом застосування застави у меншому розмірі;

- звернення заставодавця ОСОБА_10 із заявами про повернення коштів, внесених ними у якості застави.

Проте наведені захисником обставини у сукупності із наданими доказами не є достатніми для прийняття рішення про зміну застосованого до ОСОБА_4 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави шляхом зменшення її розміру.

Так відсутність ризиків переховування обвинувачених від органів досудового розслідування та суду, а також ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, що були встановлені слідчими суддями під час застосування запобіжного заходу та продовження строку дії обов'язків захисник пов'язує, зокрема із забезпеченням обвинуваченими протягом усього строку досудового розслідування належної процесуальної поведінки.

Разом з цим констатуючи існування ризику переховування обвинувачених від органів досудового розслідування судді виходили із комплексу обставин (тяжкості кримінального правопорушення у вчиненні якого вони підозрюється, особи обвинувачених, гарантіями, що пов'язані із їх статусом, наявності у них фінансової можливості тривалий час перебувати в умовах розшуку), вірогідність яких на даний час хоча і знижена, але повністю не виключена.

Крім того, наявне існування ризику незаконного впливу на свідків, які на стадії судового розгляду не допитані та їх показання на даний час не дослідженні судом.

Таким чином обставин, наведених захисником недостатньо і для того, щоб дійти висновку про відсутність існування ризику незаконного впливу на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

Той факт, що на досудовому провадженні обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_6 демонструють бездоганну процесуальну поведінку, та не будучи обмеженим у пересуванні, не вжили заходів із переховування від органів досудового розслідування та суду, свідчить лише про те, що застосований до них запобіжний захід та визначена сума застави є такими, що достатньою мірою гарантують виконання покладених на обвинувачених процесуальних обов'язків та забезпечують їх належну поведінку у кримінальному провадженні.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що доводи захисника про закінчення строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не впливають ані на чинність застосованого запобіжного заходу, ані на відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. У цьому випадку застава є забезпеченням належної процесуальної поведінки обвинувачених та гарантує виконання процесуальних обов'язків, передбачених ст. 42 КПК України, які діють з моменту набуття ним процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.

Таким чином, доводи захисника про необхідність зменшення суми застави у зв'язку з закінченням строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, забезпеченням обвинувачених належної процесуальної поведінки та відсутністю ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України є безпідставними.

Крім того, суд ставиться критично до посилання захисника на те, що суми застави, а саме 847106,00 грн. та 704170,00 грн. внесені іншою особою - заставодавцем ОСОБА_10 , і що останній, посилаючись на завершення строку дії запобіжного заходу та виникнення у нього фінансових потреб через складну ситуацію в Україні, звернувся до обвинувачених із заявами про поверненням внесеної ним суми застави, також не є підставою для зменшення її розміру.

Так, частиною 2 ст. 182 КПК України передбачена можливість внесення застави не тільки підозрюваним або обвинуваченим, а й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Згідно з ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Із змісту наведених статей вбачається, що внесення застави є правом заставодавця, а не обов'язком.

Тобто прийняття тією чи іншою особою (заставодавцем) такого рішення є добровільним. Приймаючи його ці особи самостійно обирають джерело грошових коштів, які мають бути внесені у якості застави та усвідомлюють, принаймні мають усвідомлювати, що ці кошти вносяться на увесь строк дії запобіжного заходу. Саме припинення дії запобіжного заходу, відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України є підставою для повернення внесеної суми застави, у тому числі заставодавцю.

Прийняття рішення про зменшення розміру застави, у контексті обставин, які мають враховуватися при прийнятті рішення про зміну запобіжного заходу не може обумовлюватися погіршенням фінансового чи майнового стану заставодавців чи наявністю або відсутністю у заставодавців матеріальної відповідальності за дії підозрюваного (обвинуваченого) у кримінальному провадженні.

У контексті наведених обставин, суд приходить до висновку про те, що зміна майнового стану обвинувачених, яка не дозволяє задовольнити вимогу заставодавця про повернення внесеної ним суми застави, не є підставою для зменшення розміру застави. З урахуванням існуючих ризиків, тяжкості та характеру кримінального правопорушення у вчиненні яких підозрюються ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , прийняття рішення про зменшення суми застави, не може бути обумовлене лише погіршенням фінансового стану обвинувачених.

Враховуючи викладені обставини та приймаючи норми чинного законодавства, суд не вбачає підстав для зміни застосованого до ОСОБА_4 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 847 106,00 грн. та 704 170,00 грн. відповідно, шляхом зменшення розміру таких застав, тому у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_9 належить відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 127, 128 201, 371, 372 КПК України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву прокуратури Дніпропетровської області поданої в інтересах Чумаківської територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області в особі її виконавчого і розпорядчого органу - виконавчого комітету Чумаківської сільської ради до обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про солідарне відшкодування майнової шкоди завданої державі внаслідок вчинення злочину у розмірі 951 989,22 грн., прийняти до спільного розгляду з кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018040000001175 відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.1 ст.366, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.205-1, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.209, ч.5 ст.27, ч.1 ст.366, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.

Копію позовної заяви вручити обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Роз'яснити цивільним відповідачам, що відповідно до ч. 4 ст.174ЦПК України подання заяв по суті справи є правом учасників судового провадження.

Встановити цивільним відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву і усіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову, - до початку розгляду справи по суті. У зазначений строк цивільний відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, разом з доказами, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення цивільного відповідача, якщо такі докази не надані цивільним позивачем.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) цивільному позивачу, а документи, що підтверджують таке надсилання, додаються цивільним відповідачем до відзиву в порядку ч.5 ст. 178 ЦПК України.

У разі ненадання цивільними відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що відповідає вимогам (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

У задоволенні клопотань адвоката ОСОБА_9 поданих в інтересах обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави шляхом зменшення розміру застави у кримінальному провадженні № 42018040000001175 та повернення заставодавцю внесеної суми застави - відмовити

У судове засідання викликати учасників судового провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
93947272
Наступний документ
93947274
Інформація про рішення:
№ рішення: 93947273
№ справи: 202/1859/20Провадження1кп/202/31
Дата рішення: 08.12.2020
Дата публікації: 14.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Дніпровський районний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності; Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом