Справа № 686/28174/20
Провадження № 1-кс/686/15461/20
24 грудня 2020 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Південно-Західного ВнП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , про направлення особи до медичного закладу для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ташкент, республіки Узбекистан, зареєстрованого за адресою місця проживання та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, не працюючого,
у кримінальному провадженні №12020240010003082,
До слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області 24.12.2020 звернувся старший слідчий СВ Південно-Західного ВнП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Хмельницької місцевої прокуратури ОСОБА_3 з клопотанням про направлення ОСОБА_6 до медичного закладу для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що 04.12.2020 ОСОБА_6 оголошено про підозру за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 389-2 КК України.
На підставі постанови слідчого від 07.12.2020 ОСОБА_6 було направлено до КНП «ХОЗЗНПД» ХОР для проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи.
Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи №623 від 08.12.2020 ОСОБА_6 потребує направлення на стаціонарну судово-психіатричну експертизу з поміщенням у відділення судово-психіатричних експертиз КНП «ХОЗЗНПД» ХОР для професійного тривалого, всебічного обстеження, проведення інструментальних та параклінічних досліджень з подальшим вирішенням діагностичних та експертних питань, а тому просить направити ОСОБА_6 для застосування примусових заходів медичного характеру з поміщенням до КНП «ХОЗЗНПД» ХОР для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи.
У судовому засіданні слідчий, прокурор просили задовольнити клопотання, надали пояснення згідно з якими підставою для винесення постанови про проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи на направлення ОСОБА_6 для її проведення стало спілкування прокурора з підозрюваним з приводу обставин ухилення відбування ним суспільно-корисних робіт у зв'язку з притягненням його до адміністративної відповідальності.
При цьому прокурор зазначила, що така бесіда з ОСОБА_6 не була зафіксована у формі процесуального документа.
У зв'язку з нечіткістю, на думку прокурора та слідчого, наданих ОСОБА_6 пояснень щодо обставин невідбуття суспільно-корисних робіт під час згаданої вище розмови, на думку сторони обвинувачення виникла необхідність провести амбулаторну судово-психіатричну експертизу останньому, про що зазначено і у постанові від 07.12.2020 року про її призначення.
При цьому прокурор вказала, що проведеними слідчими та процесуальними діями здобути інформацію про наявність у ОСОБА_6 психічного захворювання не вдалося.
Підозрюваний ОСОБА_6 , його захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання.
При цьому підозрюваний ОСОБА_6 про себе повідомив, що має дві вищі освіти, працював за фахом, на теперішній час тимчасово не працює, розлучений, має неповнолітню дитину.
Підозрюваний ОСОБА_6 крім цього пояснив, що на виклик прокурора 07.12.2020 року прибув до органу досудового розслідування, де прокурор ОСОБА_3 почала ставити йому питання про обставини ухилення від відбуття суспільно-корисних робіт.
В ході розмови прокурор задала питання чи ОСОБА_6 не хворіє на психічне захворювання, чи не було у нього травм голови, на що підозрюваний відповів, що у 2003 році потрапив в ДТП, внаслідок якого стався струс головного мозку, однак відтоді інших травм не мав, жодного діагнозу про наявність психічних захворювань йому не ставили та від психічних захворювань не лікували.
На проведення обстеження у психіатра погодився добровільно, оскільки не вбачав для себе у цьому негативних наслідків, покладаючись на правомірність дій слідчого та прокурора, які запропонували прямувати до місця обстеження Комунального некомерційного підприємства «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» у с. Скаржинці, на їхньому транспортному засобі.
Про винесену постанову від 07.12.2020 про проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи станом на час проходження обстеження не знав.
На запитання головуючого про наявність у нього психічних захворювань, перебування на обліку та проходження лікування у нарколога, невролога чи психіатра, ОСОБА_6 заперечив.
Захисник ОСОБА_5 на заперечення проти задоволення клопотання пояснив, що вважає постанову про проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням вимог кримінального процесуального закону і комісійний висновок судово-психіатричного експерта необґрунтованим, оскільки жодних відомостей про психічне захворювання підозрюваного матеріали клопотання не містять, а обставин відповідно до ст. 509 КПК України, які є обов'язковими для проведення психіатричної експертизи органом досудового розслідування не встановлено.
Заслухавши доводи підозрюваного, його захисника, прокурора, слідчого, вивчивши матеріали клопотанням, слідчий суддя дійшов до такого висновку.
Як вбачається з матеріалів провадження, у провадженні Хмельницького відділу поліції ГУНП у Хмельницькій області перебувають матеріали кримінального провадження №12020240010003082 від 08.10.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03.02.2020 ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді виконання суспільно корисних робіт строком 360 годин та 19.02.2020 ОСОБА_6 поставлено на облік в Хмельницькому міськрайонному відділі філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області.
У подальшому 25.02.2020 в Хмельницькому міськрайонному відділі філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області ОСОБА_6 ознайомився з порядком та умовами відбування призначеного йому покарання у виді суспільно корисні робіт, під час чого останній попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування такого покарання та отримав направлення в управляючу муніципальну компанію «Центральна» Хмельницької міської ради для відбування покарання у ви суспільно корисних робіт, на підставі чого28.02.2020директором УМК «Центральна» м. Хмельницького винесено наказ про прийняття ОСОБА_6 для відбування покарання у виді суспільно корисних робіт. Однак, згідно з графіком виходу на роботу ОСОБА_6 жодної години не відпрацював.
У зв'язку із чим постановою Хмельницького міськрайонного суду від 26.05.2020 ОСОБА_6 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183-2 КУпАП з призначенням адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту строком 3 доби, яке відбув в повному обсязі.
Після відбуття вказаного адміністративного стягнення, ОСОБА_6 в Хмельницькому міськрайонному відділі філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області 17.08.2020 повторно отримав направлення в управляючу муніципальну компанії «Центральна» Хмельницької міської ради для відбування покарання у виді суспільно-корисних робіт, на підставі чого 21.08.2020 директором УМК «Центральна) Хмельницького винесено наказ про прийняття ОСОБА_6 для відбування покарання у виді суспільно корисних робіт на строк триста шістдесят годин з 25.08.2020.
Однак ОСОБА_6 , будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за ст. 183-2 КУпАП, за версією орану досудового розслідування, умисно продовжив ухилятися від відбування суспільно корисних робіт, тобто не прибув до місця виконання суспільно корисних робіт в УМК «Центральна» м. Хмельницького та з 25.08.2020 не відбув жодної години суспільно корисних без поважних причин.
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №623 від 07.12.2020, що проводилась під час досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 389-2 КК України, на час проведення експертизи психічний стан підозрюваного ОСОБА_6 в свідомості. У розмову вступає. На запитання відповідає в плані заданого, коротко. Ініціативи у розмові не проявляє. Достатньо орієнтований в місці перебування, часі, власній особистості. Відомості біографічного характеру в основному сповіщає послідовно. Намагається приховати неприємні для нього моменти із свого життя. Мислення дещо сповільнене за темпом. Маячних ідей не висловлює. Розладів сприйняття поведінкою не виявляє.
Пам'ять та інтелект в межах норми. В судженнях дещо поверхневий, легковажний. З приводу інкримінованого йому правопорушення розповідає суперечливо.
На момент огляду поводить себе спокійно. Інструкції виконує.
При дослідженні об'єктів експертизи виявлено, що підекспертний ріс та розвивався відповідно до віку, отримав вищу освіту, в армії строкову службу не служив, під спостереженням у лікарів психіатра та нарколога не перебуває. При теперішньому обстеженні виявляє дещо сповільнене за темпом мислення, поверхневість та легковажність в судженнях, надає суперечливі відомості з приводу інкримінованого йому правопорушення.
Враховуючи вищевказане, комісія прийшла до висновку, що ОСОБА_6 для більш детального обстеження потребує направлення на стаціонарну судово-психіатричну експертизу.
ОСОБА_6 потребує направлення на стаціонарну судово-психіатричну експертизу з поміщенням у відділення судово-психіатричних експертиз КНП «ХОЗЗНПД» ХОР для професійного тривалого, всебічного обстеження, проведення інструментальних та параклінічних досліджень з подальшим вирішенням діагностичних та експертних питань.
Постановою від 18.12.2020 старшим слідчим СВ Південно-Західного ВнП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 було призначено стаціонарну судову психіатричну експертизу відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
Підстави та порядок направлення особи до медичного закладу для проведення стаціонарної психіатричної експертизи регулюються ст. 509 КПК України.
Згідно з положеннями положень ч.1 ст. 509 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними.
Такими обставинами, зокрема, є:1) наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання;2) поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам'яті тощо).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 509 КПК України у разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців. Питання про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи вирішується під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням сторони кримінального провадження в порядку, передбаченому для подання та розгляду клопотань щодо обрання запобіжного заходу, а під час судового провадження - ухвалою суду.
При вирішенні питання про направлення особи до медичного закладу для проведення комісійної стаціонарної психіатричної експертизи встановлюється необхідність здійснення саме тривалого спостереження та дослідження особи.
Аналіз наведених приписів кримінального процесуального закону дає підстави для висновку про обов'язкову наявність небезпідставних відомостей щодо можливості вчинення кримінально-караного діяння особою внаслідок неосудного або обмежено осудного стану викликаного, зокрема психічним розладом (хворобою) або захворювання на таку хворобу у подальшому, що супроводжується затьмаренням свідомості, поведінковими розладами, порушеннями психомоторики, емоційно-вольового, мисленнєвого чи вольового стану особи.
У силу ст.3 Закону України «Про психіатричну допомогу», кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.
За змістом клопотання, орган досудового розслідування посилається як на єдину підставу для примусового направлення підозрюваного ОСОБА_6 для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи - наявність висновку експертизи №623від 08.12.2020, що особа потребує такого направлення для професійного, тривалого, всебічного обстеження, проведення інструментальних та параклінічних досліджень з подальшим вирішенням діагностичних та експертних питань.
Разом з тим, відповіді на жодне з питань, що були експертам поставлені у постанові про проведення експертизи, не надано.
Більше того, у висновку експерта зазначено, що ОСОБА_6 на обліку (під спостереженням) у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Матеріали клопотання містять відповідь КП «Хмельницька міська лікарня Хмельницької міської ради» від 30.10.2020 №1249, надану на запит слідчого, про те, що ОСОБА_6 03.09.1980 за медичною допомогою до цього закладу не звертався і на стаціонарному лікуванні не перебував.
Вирішуючи питання про направлення підозрюваного до медичного закладу для проведення стаціонарної психіатричної експертизи, слідчий суддя враховує правові позиції ЄСПЛ, відповідно до яких тримання особи у психіатричному закладі без достатніх на те підстав є позбавлення свободи у значенні підпункту «е» п.1 ст.5 Конвенції (п.67 рішення від 05.06.2014 року у справі «Акопян проти України», п.105 рішення від 17.04.2014 року по справі «Руденко проти України»).
Поняття позбавлення свободи поєднує у собі як об'єктивний елемент, а саме тримання особи в обмеженому просторі протягом значного періоду часу, так і суб'єктивний елемент, тобто відсутність достовірної згоди особи на таке тримання (п.п.71 і 74 рішення від 16.06.2005 року у справі «Шторк проти Німеччини»).
При вирішенні вказаного питання необхідно брати до уваги, що тримання особи у психіатричному закладі без достатніх на те підстав є позбавленням свободи, яке поєднує у собі як об'єктивний елемент (тримання особи в обмеженому просторі протягом значного періоду часу), так і суб'єктивний елемент (відсутність достовірної згоди особи на таке тримання).
Слідчий суддя враховує, що слідчим не доведено обставин, визначених ч. 1 ст. 509 КПК України, які б викликали сумніви щодо стану психічного здоров'я підозрюваного ОСОБА_6 як до часу вчинення за версією органу досудового розслідування інкримінованого кримінального правопорушення, так і станом на час розгляду поданого клопотання.
Наявність лише висновку судово-психіатричної експертизи №623 від 08.12.2020, відповідно до змісту якого також неможливо встановити наявність таких сумнівів, не може бути беззаперечною визначальним для примусового направлення підозрюваного ОСОБА_6 для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи, адже жодного переконливого обґрунтування необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження ні у клопотання, ні у висновку експертизи не наведено.
Слідчим суддею під час розгляду вказаного клопотання не встановлено обов'язкових обставин, визначених положеннями ч. 1 ст. 509 КПК України, які є підставою для направлення підозрюваного ОСОБА_6 для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 509 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Південно-Західного ВнП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1