Провадження № 2/760/9097/20
Справа № 760/27913/20
про відкриття провадження у справі
/спрощене позовне провадження з викликом сторін/
22 грудня 2020 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі судді
Зуєвич Л.Л., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177, 184-186 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (
АДРЕСА_1 ) до акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» /далі - АТ «КБ «ПриватБанк»/ (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д), третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович /далі - приватний нотаріус Швець Р.О./ (01001, м. Київ, вул. Лютеранська, 3, офіс 31) про визнання дій приватного нотаріуса незаконними; визнання протиправними та скасування рішення приватного нотаріуса; зобов'язання осіб, уповноважених на здійснення державної реєстрації, внести запис до державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав власності на квартиру; визнання права власності на квартиру,
18.12.2020 до Солом'янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, датована 14.12.2020, за підписом представника позивача - адвоката Назаренка М.В. (діє на підставі ордеру), в якій позивач просить: 1. визнати дії приватного нотаріуса Швеця Р.О. щодо проведення 09.12.2016 державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ПАТ «КБ «ПриватБанк» незаконними; 2. визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Швеця Р.О., згідно з яким 12.12.2016 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 17975669 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ПАТ «КБ «ПриватБанк» на підставі договору іпотеки; 3. зобов'язати осіб, уповноважених на здійснення державної реєстрації, внести запис до державного реєстру прав про скасування державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 , за ПАТ «КБ «ПриватБанк»; 4. визнати за ОСОБА_1 право власності на зазначену квартиру.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2020 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.
Відповідну позовну заяву фактично передано судді по реєстру 18.12.2020 (п'ятниця) у другій половині дня.
Розглянувши матеріали справи суд враховує наступне.
Відповідно до вимог глави 2 Розділу І ЦПК України справа віднесена до предметної, суб'єктної, інстанційної та територіальної підсудності Солом'янського районного суду міста Києва.
Позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України.
Підстав, установлених ЦПК України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження в даній цивільній справі не виявлено.
При цьому, суд враховує, що матеріали позовної заяви містять клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, яке мотивовано, зокрема, тим, що згідно відомостей з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків (довідка видана станом на 18.09.2020 Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві), інформація про доходи ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2019 року по 2 квартал 2020 року - відсутня. Крім того, позивач зазначає, що ще у 2017 році йому був поставлений діагноз: гострий Q інфаркт міокарда, а тому лікування вказаного захворювання потребувало та потребує від позивача значних фінансових витрат. Також вказує, його мати, ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1), потребує постійного догляду зі сторони позивача та перебуває на його утриманні.
Суд бере до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір" (далі - ЗУ «Про судовий збір»).
Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача -фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Разом з тим, суд враховує, що ч. 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 9901/77/20 (провадження № 11-131заі20) висловлено правову позицію згідно з якою для звільнення від сплати судового збору відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» необхідно надати довідку з органу Державної податкової служби України про розмір доходів за попередній календарний рік, яка підтверджує, що розмір судового збору в справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявника за попередній календарний рік.
Враховуючи, що довідкою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві підтверджено відсутність у ОСОБА_1 доходів за період з 1 кварталу 2019 по 2 квартал 2020 року, то є очевидним, що будь-який розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його (відсутнього) річного доходу за попередній календарний рік.
З огляду на зазначене, а також враховуючи ту обставину, що позивач фактично вдруге звертається з позовом, який зводиться до захисту його прав на квартиру, оскільки по первинно поданій позовній заяві йому було відмовлено у задоволенні позовних вимог з огляду на звернення з позовом до неналежного відповідача, суд, з метою забезпечення права особи на доступ до суду вбачає в даному конкретному випадку наявність виключних обставин за яких можливе звільнення позивача від сплати судового збору.
Вирішуючи питання про те, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа, як це передбачено п. 4 ч. 1 ст. 187 ЦПК України, суд бере до уваги, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами, зокрема, є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 9 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Згідно з ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019
№ 294-IX з 1 січня 2020 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 2 102 грн, отже у 2020 році малозначними судом можуть бути визнані справи, у яких ціна позову не перевищує 525 500,00 грн.
При цьому суд бере до уваги приписи ст. 11 ЦПК України якою передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Згідно з ч. 3 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
З огляду на ціну позову (яка вказана позивачем у розмірі 252 500,00 грн, а отже не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява), критерії, визначені ст. 11, ч. 3 ст. 274 ЦПК України, а також те, що дана справа не підпадає під категорії, визначені ч. 4 ст. 274 ЦПК України, суд визнає таку справу малозначною, як таку, що є справою незначної складності.
З урахуванням зазначеного дана справа підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження.
Разом з тим, ч. 5 ст. 279 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
На момент винесення даної ухвали клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Разом з тим, з огляду на зазначене, предмет спору та характер спірних правовідносин суд вважає, що відповідна справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Крім того, в матеріалах позовної заяви міститься клопотання про витребування доказів, в якому ставиться питання про витребування з архіву Солом'янського районного суду міста Києва матеріалів судової справи № 760/16905/17 за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Швеця Р.О., третя особа: ПАТ «КБ «Приватбанк», про визнання дій приватного нотаріуса незаконним та скасування рішення про вчинення реєстраційних дій, яка містить докази, наведені в обґрунтування підстав у даному позові - що приватним нотаріусом не було дотримано порядку здійснення стягнення на майно та реєстрації права власності, передбаченого Законом України «Про іпотеку».
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
При цьому, ч. 7 ст. 81 ЦПК України встановлено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Проте заява ОСОБА_1 про витребування доказів даних про те, які заходи вжиті особою, яка подає клопотання, для отримання відподвіних доказів самостійно, не містить.
Разом з тим, суд нагадує, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають, зокрема, право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.
Отже заявник мав можливість ознайомившись з матеріалами справи № 760/16905/17 зробити копії документів, які він вважає доказовою базою для розгляду даної справи та самостійно надати їх суду у даній справі.
З огляду на вказане суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів.
Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
За змістом ч. 3 ст. 53 ЦПК України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов'язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Частиною 5, 6 ст. 53 ЦПК України передбачено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов'язки, встановлені статтею 43 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 187 ЦПК України якщо при відкритті провадження у справі було вирішено питання про залучення третіх осіб, позивач не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі повинен направити таким третім особам копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання або до початку розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи наведене, предмет спору та характер спірних правовідносин суд вважає за необхідне залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Руслана Олеговича, оскільки предмет спору у даній справі безпосередньо пов'язаний з виконанням ним професійної діяльності та може вплинути на відповідні права/обов'язки вказаної особи.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 13, 19, 53, 76-84, 175, 177, 184-187, 190, 259-261, 274-279 ЦПК України, суд
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович про визнання дій приватного нотаріуса незаконними; визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса; зобов'язання осіб, уповноважених на здійснення державної реєстрації, внести запис до державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав власності на квартиру; визнання права власності на квартиру.
Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Руслана Олеговича.
Призначити судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. П. Шутова, 1, каб. - 9-А на 25 січня 2021 року о 11 годині 30 хвилин.
У судове засідання викликати учасників процесу.
Заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів судом - відмовити.
Позивачу направити копію ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідачу та третій особі направити копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів (ст. 190 ЦПК України).
Визначити відповідачу строк на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ЦПК України, - 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ч. 7 ст. 178, ч. 1 ст. 278 ЦПК України).
Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду (ч. 4 ст. 178 ЦПК України).
Позивач має право подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому ст. 179 ЦПК України, протягом 15 днів з дня отримання відзиву відповідача на позов.
Відповідач має право подати до суду заперечення, в яких викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення, в порядку, передбаченому ст. 180 ЦПК України, протягом 15 днів з дня отримання відповіді на відзив.
Третя особа має право подати пояснення щодо позову в порядку, передбаченому ст. 181 ЦПК України, протягом 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів із дня його отримання (п. 10 ч. 2 ст. 187 ЦПК України).
Відповідач має право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ч. 4 ст. 187 ЦПК України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Інформацію щодо розгляду справи сторони можуть отримати на веб-сайті Солом'янського районного суду міста Києва за посиланням: https://court.gov.ua/sud2609/».
Суддя Л.Л. Зуєвич