Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/2054/20
Номер провадження: 2/511/695/20
22 грудня 2020 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Теренчук Ж. В.,
секретаря - Ніколас С.О.,
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Єгорівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області про встановлення факту , що має юридичне значення та визнання права власності на нерухоме майно по праву спадкування за законом, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача, який було уточнено 04.12.2020 року, в якому просить: - встановити факт її постійного проживання зі спадкодавцем - матір'ю ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини; - визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 0,0501 га з цільовим призначенням для індивідуального садівництва кадастровий номер 5123981400:01:003:1961, яка розташована за адресою: ділянка № НОМЕР_1 Садовому Товаристві «Вторма» масиву «Надлиманський» Єгорівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області та розташований на ній садовий будинок, які при житті належали ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 0,0501 га з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, що розташована на ділянці № НОМЕР_1 в Садовому Товаристві «Вторма» масиву «Надлиманський» Єгорівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області та садового будинку, який розташований на зазначені земельній ділянці. Вона є єдиним спадкоємцем першої черги за законом на спадщину після смерті ОСОБА_3 . Інших спадкоємців не має.
Право матері на земельну ділянку підтверджується державним актом, а право власності на садовий будинок мати не встигла при житті зареєструвати, однак вона вважає, що наданими по справі доказами підтверджено факт належності померлій будинку на праві власності.
На час відкриття спадщини вона разом з матір'ю хоч і були зареєстровані в м. Одесі, однак весь час разом постійно проживали в вище зазначеному садовому будинку АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, працювали в СТ «Вторма». Вважає, що у зв'язку з тим, що вона постійно проживала разом з спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, то вважається такою, що прийняла спадщину у відповідності до чинного законодавства
У встановленому порядку вона звернулась до державного нотаріуса Приморської державної
нотаріальної контори у місті Одеса з заявою про прийняття спадщини, на підставі якої заведено спадкову справу №305с/2020. Однак нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії з посиланням на те, що на момент звернення сплинув встановлений законодавством 6-місячний строк, а також не встановлено факті постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та рекомендовано звернутися до суду.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали повністю, просили їх задовольнити. ОСОБА_1 суду пояснила, що вона зі своєю сім'єю та з матір'ю разом постійно проживали на дачі, не дивлячись на те, що мали житло в м. Одеса. Проживали вони разом і на час відкриття спадщини. Мати померла в цьому садовому будинку та похована в с. Зірка Біляївського району Одеської області неподалік від садового товариства. Однак звернувшись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, їй було повідомлено що вона пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини. Вважає, що оскільки вона проживала з матір'ю на час відкриття спадщини в садовому будинку матері, то вона прийняла спадщину після її смерті.
Представник відповідача - Єгорівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, в судове засідання не з'явився. Надав суду заяву, в якій змінені позовні вимоги визнав, просив справу розглядати у його відсутність.
Суд, на підставі наданих доказів по справі, встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 11.06.2015 року відділом ДРАЦС по Роздільнянському району Роздільнянського МРУЮ в Одеській області, актовий запис №401 та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть 00028513356 від 12.11.2020 року.
Окрім того з даного витягу судом встановлено, що остаточне лікарське свідоцтво про смерть №19 від 11.006.2015 року, видане Єгорівською амбулаторією загальної практики сімейної медицини Роздільнянського району Одеської області .
При житті ОСОБА_3 належала на праві власності земельна ділянка площею 0,0501 га з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, кадастровий номер 5123981400:01:003:1961, яка розташована за адресою: ділянка № НОМЕР_1 Садовому Товаристві «Вторма» масиву «Надлиманський» Єгорівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №191205, виданим 10.12.2009 року на підставі Розпорядження від 24.11.2008 року за №2200/А-2008 Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010953000892.(а.с. 38)
На вказаній земельній ділянці розташований садовий будинок загальною площею 23,7 кв.м., в тому числі літньою житловою 14 кв.м., та «Б» - вбиральня, «№1-2» - огорожа.
Наявність вказаного будинку підтверджується технічним паспортом, наявним в матеріалах справи, згідно якого вказаний садовий будинок складається з: літ «А» - житловий будинок 1991 року забудови, загальною площею 23,7 кв.м., в тому числі літня житлова 14,9 кв.м, літ. «Б» - вбиральня, №1-3 огорожа. (а.с.49-54)
З листа Громадської спілки «Об'єднання садоводів та садових товариств масиву «Надлиманський» від 27.11.2020 року за №38, судом встановлено, що ОСОБА_3 була садоводом вказаної спілки, мала на право власності на земельну ділянку № НОМЕР_3 «Вторма» Масив «Надлиманський» Єгорівська сільська рада Роздільнянського району Одеської області та проживала за вказаною адресою постійно , спільно з нею на момент її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала її донька ОСОБА_1 . (а.с.48)
При цьому ОСОБА_1 була зареєстрована по АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи (а.с.17), ОСОБА_3 за життя була зареєстрована по АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою Одеської міської ради від 14.07.2020 року №6763Н/01-07, з якої також встановлено, що інші особи разом з ОСОБА_3 зареєстровані на день її смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) не були. (а.с.7)
За життя ОСОБА_3 заповіту не склала, тому має місце спадкування за законом.
Єдиним спадкоємцем за законом на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 є її донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження 00028517265 від 12.11.2020 року, згідно якого її батьки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . (а.с.34)
Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб 00028516556 від 12.11.2020 року підтверджується, що 17.07.1993 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклала шлюб з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та змінила прізвище з ОСОБА_8 на ОСОБА_9 , актовий запис№702 зроблений Суворівським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції.(а.с.31)
Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища 00028517174 від 12.11.2020 року, підтверджується, що 07.12.1981 року ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклала шлюб з ОСОБА_11 , який зареєстрували у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис №2382 та змінила прізвище з ОСОБА_8 на ОСОБА_12 .(а.с.35)
Чоловік ОСОБА_3 - ОСОБА_7 помер в 2003 році, що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00028789985 від 04.12.2020 року. (а.с.61)
Інших спадкоємців не має.
У встановленому порядку ОСОБА_1 звернулась до державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса з заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_3 , на підставі якої заведено спадкову
справу №305с/2020.
Постановою державного нотаріуса їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, так як на момент звернення з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса сплив встановлений законодавством 6-місячний строк для прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду.
Факт спільного проживання позивачки зі спадкодавцем на день відкриття спадщини в суді підтвердили свідки - голова масиву «Надлиманський» ОСОБА_13 та дільничий інспектор ОСОБА_14 , вказавши, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 постійно проживали разом в садовому будинку в CТ «Надлиманський» Єгорівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, вели спільне господарство. ОСОБА_13 зокрема зазначила, що вказана сім'я на території масиву проживала цілорічно, працювали охоронцями масиву, мали домашнє господарство. Там помер чоловік ОСОБА_3 , а потім і син ОСОБА_1 . Їх поховали на місцевих кладовищах. Донька доглядала за матір'ю до самого дня смерті, потім здійснила її поховання. ОСОБА_1 і після смерті ОСОБА_3 продовжує проживати у вказаному садовому будинку.
Суд визнає покази свідків достовірними і приймає їх в якості доказів, З урахуванням наведеного, підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками не має.
Грошова оцінка земельної ділянки складає - 1436,89 грн, садового будинку 46079,00 грн.(а.с.34)
Дані спірні правовідносини регулюються наступними нормами права.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 315 ЦПК України встановлено, що у судовому порядку можуть буті встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно вимог ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину якщо протягом строку, встановленого ст.. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Для прийняття спадщини згідно ч.1 ст. 1270 ЦК України встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Згідно ч.1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу.
Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним. При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.
Положеннями статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
На теперішній час реєстрація (оформлення) права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них (надалі - «Об'єкти»), що закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року регулюється Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127) (надалі - «Порядок»).
Згідно п. 42 Порядку, для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються: технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
Документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов'язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.
Згідно з ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Ст.1217 ЦК України передбачає, що спадкування здійснюється за законом або за заповітом.
Ст. 1261 ЦК України передбачає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до п. 4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 видача свідоцтва про права на спадщину на майно, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.
Згідно п. 4.18 розділу 4 Порядку якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання судовому порядку.
Суд, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, на які посилаються сторони, давши оцінку кожному аргументу, наведеному позивачем в позові, прийшов до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.
Так судом достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_15 , яка є рідною матір'ю позивачки. Після її смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 0,0501 га з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, розташована за адресою: ділянка № НОМЕР_1 Садовому Товаристві «Вторма» масиву «Надлиманський» Єгорівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, а також на садовий будинок розташований на вказаній земельній ділянці.
Право власності за померлою на земельну ділянку підтверджено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №191205, виданим 10.12.2009 року на підставі Розпорядження від 24.11.2008 року за №2200/А-2008 Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області.
Однак садовий будинок на вказаній земельній ділянці при житті померла не зареєструвала відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.
Відповідно до п.3.1. Інформаційного листа ВССУ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватись законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків.
Право власності на збудоване до набрання чинності Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яке є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.
Садовий будинок побудований у 1991 році, тобто коли чинне законодавство не пов'язувало момент виникнення права власності на нерухоме майно з його реєстрацією, а тому факт належності вказано нерухомого майна померлій підтверджений наданими суду технічним паспортом та звітом про оцінку.
За життя ОСОБА_3 заповіту не склала, тому має місце спадкування за законом.
Єдиним спадкоємцем першої черги за законом на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 є її донька - ОСОБА_4 .
Після смерті матері ОСОБА_3 в порядку ст.1269 ЦК України з заявою до нотаріуса про прийняття спадщини не зверталася, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась.
Однак суд вважає, що позивачка вищенаведеними по справі доказами - довідкою Садового товариства «Вторма» масиву «Надлиманський», показами свідків, підтвердила факт, що вона постійно проживала з ОСОБА_3 на час її смерті і на день відкриття спадщини в садовому будинку АДРЕСА_1 , при житті піклувалася про неї та здійснила її поховання, а тому позивачка прийняла в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України спадщину після смерті ОСОБА_3 , як спадкоємиця першої черги по закону і таким чином успадкувала право власності на належне ОСОБА_16 нерухоме майно.
Той факт, що у позивачки відсутня реєстрація місця проживання за місцем проживання спадкодавця не протирічить више наведеному висновку суду, так як Верховний Суд у постанові від 10.01.2019 року у справі № 484/747/17 звернув увагу, що відповідно відсутність реєстрації місця проживання заявника за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані заявником, та оцінені судом.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Відповідно позовні вимоги позивача належить задовольнити повністю та встановити факт її спільного проживання зі спадкодавцем - матір'ю ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, а також визнати за нею як спадкоємицею першої черги по закону право власності по праву спадкування за законом на земельну ділянку площею 0,0501 га з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, кадастровий номер 5123981400:01:003:1961, яка розташована за адресою: ділянка № НОМЕР_1 Садовому Товаристві «Вторма» масиву «Надлиманський» Єгорівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області та розташований на ній садовий будинок АДРЕСА_1 .
Судовий збір по справі повністю сплачено позивачем при зверненні до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності по на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , постійно проживала разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_6 , на час відкриття спадщини після ї смерті.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності по праву спадкування за законом на земельну ділянку площею 0,0501 га з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, кадастровий номер 5123981400:01:003:1961, яка розташована за адресою: ділянка № НОМЕР_1 Садове Товариство «Вторма» масиву «Надлиманський» Єгорівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, яка належала ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_6 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №191205, виданого 10.12.2009 року на підставі розпорядження Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області від 24.11.2008 року за №2200/А-2008 , зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010953000892.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності по праву спадкування за законом на садовий будинок , розташований на земельній ділянці АДРЕСА_4 , який складається з: літ «А» - житловий будинок 1991 року забудови, загальною площею 23,7 кв.м., в тому числі літня житлова -14,9 кв.м, літ. «Б» - вбиральня, №1-3 огорожа, який належав на праві власності ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_6 .
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення вступної та резолютивної частини - протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Одеського апеляційного суду через Роздільнянський районний суд Одеської області на підставі п.15.5. Розділу Х11 Перехідних положень ЦПК України.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ж. В. Теренчук