Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/1832/20
Номер провадження: 2/511/595/20
23 грудня 2020 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді: Теренчук Ж. В.,
секретаря - Ніколас С.О.,
за участю представника позивача - Самсій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовом Роздільнянської районної державної адміністрації, як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
Роздільнянська районна державна адміністрація, як органу опіки та піклування звернулись до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просять: - позбавити відповідачку батьківських прав відносно: - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - стягнути з відповідачки аліменти на утримання дитини в порядку встановленому законодавством України.
Свої вимоги мотивували тим, що відповідач є матір'ю неповнолітньої - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батько дівчини ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Мати дівчинки ОСОБА_1 народила дитину в Україні, однак є громадянкою Молдови, документів, які дають їй право на проживання в Україні не має і тому вже декілька разів була депортована з України в Молдову. В Україні у відповідачки є троє дітей, батьком яких був ОСОБА_4 , двоє із дітей на теперішній час досягли повноліття.
В зв'язку з депортацією матері, діти неодноразово залишались самі в Україні, в тому числі і неповнолітня ОСОБА_3 . Відносно неї тільки в 2017 році встановив батьківство ОСОБА_4 .
06.10.2017 року служба у справах дітей порушила процедуру репатріації дітей через Міністерство праці, соціального захисту та сім'ї республіки Молдова, щоб діти були передані в Молдову до матері, однак діти залишилися в Україні, а запит України без задоволення.
02.07.2018 року неповнолітня ОСОБА_3 була вперше взята на облік як дитина, що опинилася в складних життєвих умовах, так як мати спочатку була депортована в Молдову, а потім поїхала до Італії на заробітки. Дівчинка не бажала жити з батьком, який зловживав алкоголем, тяжко хворів, а тому з 01.06.2018 року була влаштована до притулку "Теплий дім".
В вересні 2019 року дівчинку було повернуто в сім'ю, так як мати приїхала в Україну, однак за повідомленням Щербанської сілської ради в листопаді 2019 року дитину знову залишилася одна, мати знову виїхала до Італії і дитина залишилася одна. 28.11.2019 року дитину влаштовано до притулку. До цього часу дівчинка знаходиться в притулку "Теплий дім", мати за дитиною не приїздить, а лише спілкується з нею по телефону. Термін перебування дитини в даному закладі перевищує встановлений законодавством, однак дівчинку неможливо повернути в сім'ю, так як батько помер, а матері немає.
Відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками та самоусунулась від виконання своїх обов'язків щодо дитини, а тому орган опіки вважає доцільним позбавити її батьківських прав відносно доньки.
В судовому засіданні представник позивача - Самсій О. позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Просила винести по справі заочне рішення в інтересах дитини.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином. На підставі ч. 11 ст.128 ЦПК України, відповідач зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів.
27.10.2020 року та на офіційному сайті Роздільнянського районного суду Одеської області (https://rz.od.court.gov.ua/sud1524/) було розміщено оголошення про виклик відповідача ОСОБА_1 в судове засідання, яке відбудеться 24.11.2020 року о 10:30 год в приміщенні Роздільнянського районного суду.
24.11.2020 року та на офіційному сайті Роздільнянського районного суду Одеської області (https://rz.od.court.gov.ua/sud1524/) було повторно розміщено оголошення про виклик відповідача ОСОБА_1 в судове засідання, яке відбудеться 23.12.2020 року о 09:30 год в приміщенні Роздільнянського районного суду.
Враховуючи вказані факти, згоду позивача, суд вважає за можливе у відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» , ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Судом по справі встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що громадянка Республіки Молдови, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно з копією паспорта громадянки Республіки Молдова серії НОМЕР_1 , виданого 12.05.2009 року (а.с.11,12) є матір'ю неповнолітньої дитини: - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 01.11.2017 року Роздільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, на підставі актового запису №22 від 21.12.2010 року.
Згідно з довідкою, виданою даним органом від 16.06.2015 року №1184/04.1-27, державна реєстрація народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спочатку проведена відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України, на підставі актового запису про народження №22 від 21.12.2010 року. (а.с.17)
Однак в 2018 році визнав своє батьківство відносно дівчинки батько ОСОБА_4 і державна реєстрація народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була повторно проведена відповідно до ст. 126 Сімейного кодексу України. (а.с.15) У графі батько записаний ОСОБА_4 , у графі мати записана ОСОБА_1 . (а.с.14)
Батько дитини, ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 21.09.2018 року Роздільнянського ДРАЦС ГТУЮ в Одеській області, на підставі актового запису №507 від 21.09.2019 року. (а.с.16)
Так судом встановлено, що ще 06.10.2017 року дівчинка ОСОБА_3 вперше залишилася без батьківського піклування і служба у справах дітей звернулась до компетентних органів Республіки Молдова відносно прийняття рішення щодо репатріації дітей - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які залишились без батьківського піклування на території с. Щербанка Роздільнянського району Одеської області. Мати дітей, ОСОБА_1 виїхала в Республіку Молдова до Окницького району с. Окниця. (а.с.18)
Так мати ОСОБА_1 була депортована в Р.Молдова, так як не є громадянкою України, і повернутися до дітей не могла. ЇЇ діти ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9, навчався в Петровському училищі, але покинув, місцезнаходження його невідоме, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4, проживала зі слів сусідки в м. Одесі з дорослим чоловіком, вагітна, і лише зараз поставлена на облік в жіночу консультацію Роздільнянської ЦРЛ, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ходила до школи і знаходилася під наглядом сусідки. (а.с.19)
Однак ОСОБА_1 повернулася в Україну 06.12.2017 року, де стала проживати з дітьми за адресою - АДРЕСА_1 . (а.с.20)
Після цього на початку 2018 року ОСОБА_1 знову була депортована до Молдови і 21.06.2018 року служба у справах дітей повторно звернулась до компетентних органів Молдови щодо репатріації її дітей - ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , які залишились в Україні без батьківського піклування. (а.с.22) Однак рішення щодо дітей компетентними органами Молдови прийнято не було.
Так відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов проживання родини ОСОБА_1 від 25.06.2018 року, на час обстеження у будинку проживав батько дітей - ОСОБА_4 . Старший син ОСОБА_8 працював у м. Одесі, донька ОСОБА_7 не жила з татом, той непрацездатний, зловживав алкоголем та погано ставився до дітей. ОСОБА_1 поїхала працювати в Італію. Матеріально не допомагає. Донька ОСОБА_3 з 01.06.2018 року влаштована в притулок «Теплий дім». У старших дітей можливості доглядати та забезпечувати молодшу ОСОБА_3 не було. Житлово-побутові умови задовільні (а.с.24)
З характеристики від 25.06.2018 року №224, наданої Щербанською сільською радою Роздільнянського району на родину ОСОБА_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , судом встановлено, що родина проживає у селі з 2007 року без реєстрації. Мати, ОСОБА_1 багато років зловживала алкоголем та не займалась вихованням дітей. Батько, ОСОБА_4 , в той час працював у Росії та матеріально практично не допомагав родині. Мати проходила курс лікування від алкогольної залежності. Дітей тимчасово влаштували у притулок «Теплий дім». Потім, коли мати працевлаштувалася у м. Одесі диспетчером, вона приїздила додому раз у тиждень. Вихованням дітей не займалась. Восени 2017 року батько повернувся додому хворий, потребував догляду.(а.с.23)
Згідно з характеристикою від 26.06.2018 року, наданою Щербанською загальноосвітньою школою І-ІІІ ст. Роздільнянського району Одеської області, ОСОБА_3 навчалась у вказані школі, зарекомендувала себе здібною ученицею, навчається на достатньому та високому рівнях. З боку батьків контроль недостатній, багато часу дівчина залишалась без контролю зі сторони рідних і сама вирішувала усі свої життєві проблеми.(а.с.26)
02.07.2018 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, була взята на первинний облік, як дитина, яка опинилась в складних життєвих обставинах за наказом начальника служби у справах дітей районної державної адміністрації від 02.07.2018 року №64. (а.с.27)
05.09.2018 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, була повернута в сім'ю з притулку для дітей «Теплий дім» та 06.09.2018 року була знята з обліку у зв'язку з припиненням підстав узяття дитини на облік відповідно до наказу від 06.09.2018 року №85. (а.с.31)
Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов проживання родини ОСОБА_1 від 04.09.2018 року, на час обстеження родини у будинку вже проживала мати - ОСОБА_1 , яка повернулась в Україну. Батько - ОСОБА_4 , який важко хворів та останні дні знаходився у лікарні - помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Мати забрала ОСОБА_3 з притулку додому. Сім'я була взята під соціальний супровід РЦСССДМ м. Роздільної. Мати придбала всі необхідні речі та одяг доньці. Стосунки між донькою та мамою складні, але бажання жити разом є з обох сторін. (а.с.29)
28.11.2019 року на адресу служби у справах дітей надійшло повідомлення від Щербанської сільської ради про залишену без батьківського нагляду - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1. Батько дитини помер, мати дитини останні півроку перебуває в Італії на заробітках. Старший брат, ОСОБА_8 , працює у м. Одесі на будівельних роботах, сестрою майже не займається. (а.с.39)
Відповідно до акту обстеження умов проживання від 28.11.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 за вищевказаною адресою проживає лише ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1 на момент перевірки була відсутня, знаходиться на заробітках в Італії, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9, працює у м. Одесі різноробочим. Дитина залишилась без батьківського піклування. (а.с.40)
28.11.2019 року службою у справах дітей неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було направлено до притулку «Теплий дім». (а.с.41)
Наказом начальника служби у справах дітей районної державної адміністрації від 28.11.2019 року №143 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була взята на облік, як дитина, яка опинилась в складних життєвих обставинах.(а.с.43)
Згідно з довідок від 29.05.2020 року №139 та від 25.09.2020 року №242, виданих виконкомом Щербанської сільської ради, ОСОБА_1 не зареєстрована на території сільської ради з 22.09.2018 року. (а.с.44,46)
Згідно з характеристикою від 25.09.2020 року №263, наданою виконавчим комітетом Щербанської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, ОСОБА_1 , за час проживання з дітьми та співмешканцем у с. Щербанка раніше мала зауваження щодо вживання алкоголю. У зв'язку зі смертю співмешканця та біологічного батька дітей - з 22 вересня 2018 року виїхала з території України, зі слів дітей, мати знаходиться на заробітках в Італії. (а.с.45)
Відповідно до листа від 25.09.2020 року №187/26 притулку «Теплий дім» в притулку згідно з направленням ССД Роздільнянської РДА від 28.11.2019 року перебуває ОСОБА_3 . Мати - ОСОБА_1 на даний час перебуває на заробітках в Італії, дитину не відвідувала, спілкується тільки по телефону. Дитина перебуває в притулку із значним перевищенням терміну перебування. (а.с.47)
Питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, було розглянуто на засіданні районної комісії з питань захисту прав дитини 01.10.2020 pоку, де було вирішено надати висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.7)
Позивач просить позбавити батьківських прав відповідача ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі ч.1 ст.164 СК України, так як вона злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.
Окрім того просять стягнути з відповідачів на утримання дітей аліменти в порядку, передбаченому ст. 183 СК України.
Дані правовідносини регулюються наступними нормами права.
За змістом положень частин 7, 8 статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до статті 3, статті 18 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (набрала чинності для України 02 вересня 1991 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно із статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
За ч.2 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ст.155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та людської гідності. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до п. п. 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, давши оцінку їх належності та допустимості, прийшов до висновку про задоволення позову в частині позбавлення відповідачів батьківських прав виходячи з наступного.
Суд вважає, що наданими по справі доказами достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , тривалий час не виконує батьківські обов'язки відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , не піклується про її фізичний і духовний розвиток, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що погано впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, що свідчить про небажання відповідачки приймати участь у забезпеченні дитині належних умов життя, навчання, відпочинку.
При розгляді даної категорії справ держава має позитивний обов'язок вживати виважених і послідовних заходів зі сприяння возз'єднанню дітей зі своїми біологічними батьками, дбаючи при досягненні цієї мети про надання їм можливості підтримувати регулярні контакти між собою. (пункт 52 згаданого вище рішення Європейського Суду у справі «Савіни проти України»).
Однак реалізація таких обов'язків держави також вимагає від відповідачки активних дій, які б свідчили про її бажання скористатись такою допомогою держави.
Між тим судом встановлено, що починаючи з 2017 року сім'я ОСОБА_1 знаходилась під контролем органів опіки та піклування, однак мати дівчинки своє ставлення до дитини не змінила і ОСОБА_3 неодноразово залишалася в складних сімейних обставинах, одна без нагляду та підтримки матері, що є свідченням невиконання та нерозуміння матір'ю своїх батьківських обов'язків щодо виховання дитини.
Саме така поведінка відповідача і свідчить, що ОСОБА_1 не бажає виховувати дитину та піклуватися про неї вже тривалий час, а допомога держави в цьому питання нею свідомо ігнорується.
Відповідач ОСОБА_1 не з'явилась в Роздільнянську РДА на засідання комісії, де вирішувалось питання доцільності позбавлення її батьківських прав, а також не з'явилась на слухання справи стосовно позбавлення її батьківських прав в суд.
Суд розцінює такі дії відповідачки, як ухилення від виховання дитини, свідомого нехтування своїми батьківськими обов'язками і не бажанням виконувати їх, що є підставою для позбавлення її батьківських прав.
Таким чином, в даній конкретній ситуації існують виключні обставини, за яких відповідачка може бути позбавлена батьківських прав, що не суперечить статті 9 Конвенції про права дитини і в такому випадку судом на перше місце ставляться «як найкращі інтереси дитини».
Про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачки, по вині якої дитина опинилась в складних життєвих умовах, вказала суду і комісія Роздільнянської районної державної адміністрації, на якій також вирішувалось дане питання.
Тому суд вважає за необхідне позбавити ОСОБА_1 батьківських прав у відношенні неповнолітньої - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1.
Окрім того суд вважає, що позов в частині стягнення аліментів на утримання дитини підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 180 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 2,3 ст. 181 СК України).
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ст. 191 ч. 1 СК України, передбачено, що аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вихованням дитини не займається, витрат на її утримання не несе.
Тому суд прийшов до висновку, що на користь опікуна, прийомних батьків, батьків-вихователів або закладу, де буде утримуватись дитина слід стягнути з відповідача аліменти на утримання - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду - 15.10.2020 року до досягнення повноліття донькою ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно п. 10 Постанови № 10 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Напідставі ст.141 ЦПК України з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 1681,60грн (840,80 грн за вимогу про позбавлення батьківських прав та 840,80 грн за вимогу про стягнення аліментів), так як позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674.
На підставі викладеного, п.2 ч.1 ст. 164, 165, ч.2 ст.166, 180, 181, 184, 191 Сімейного кодексу України, керуючись ст. 81, 141, 259, 263-265, 281-284, 288, 289 ЦПК України, суд
Позов Роздільнянської районної державної адміністрації, як органу опіки та піклування про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15.10.2020 року до досягнення донькою повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судовий збір на користь держави у розмірі 1681,60 грн. (Стягувач: Державна судова адміністрація України. Реквізити для зарахування до державного бюджету: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача : Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Ж. В. Теренчук