Справа № 755/19083/20
"29" грудня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Галига І.О., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №382124 від 05.12.2020 року ОСОБА_1 05.12.2020 року близько 23.50 год. за адресою: м. Київ, проспект Соборності, 17, в закладі «Kentbar», являючись адміністратором закладу не вжила заходів щодо його закриття, чим порушила постанову №641 від 22.07.2020 року.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №352341 від 29.11.2020 року ОСОБА_1 29.11.2020 року близько 01.30 год. за адресою: м. Київ, проспект Соборності, 17, являючись адміністратором закладу не вжила заходів щодо його закриття, чим порушила постанову КМУ №641 від 22.07.2020 року.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що в даному магазині вона працює офіціантом про що є запис в трудовій книжці.
Суд, вислухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
В силу ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Відповідно до п. 11 ч. 10 постанови Кабінету Міністрів України №641 від 22.07.2020 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», (зі змінами і доповненнями), на території України на період дії карантину забороняється робота після 22-ї та до 7-ї години суб'єктів господарювання з надання послуг громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос.
Так, як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 з 17.11.2020 року була переведена на посаду офіціанта в барі «Kentbar» та являється найманим працівником, що ОСОБА_1 підтвердила копією трудової книжки. При складанні на ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено особу, відповідальну за порушення постанови КМ України №641 від 22.07.2020 року.
Будь-яких доказів протилежного матеріали справи не містять та в ході судового розгляду здобуто не було та суду не надано.
Крім того, ч. 1 ст. 44-3 КУпАП («Порушення правил щодо карантину людей») передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Слід відмітити, що вказана норма носить бланкетний характер і передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, передбачених, зокрема, іншими актами законодавства, а тому потребує обов'язкової вказівки про конкретну заборону/обмеження, регламентовану поведінку, визначені відповідним пунктом (підпунктом) нормативно-правового акту, яким установлюється правила карантину, і які саме порушила особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Натомість, в порушення вимог ст. 256 КУпАП, вказуючи в протоколі на не вжиття заходів щодо закриття закладу «Kentbar», що інкримінується ОСОБА_1 , протокол не містить посилання на конкретний пункт зазначеної урядової постанови, яка нею нібито була порушена відповідно до встановлених фактичних обставин. Тобто уповноваженою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, у вину ОСОБА_1 не ставиться порушення жодного з пунктів нормативного акту.
Враховуючи викладене, слід зазначити, що суд, в силу наданих йому повноважень, не може самостійно розкривати зміст правопорушення, яке ставиться особі у провину, та перекваліфіковувати дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, беручи до уваги наведені недоліки протоколу, які не можуть бути усунені під час судового розгляду.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malafeyevaу Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinу Russia» заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Стаття ж 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи, дана правова норма не передбачає судового рішення про направлення справи на дооформлення.
За таких обставин, враховуючи вище викладене суд вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, так як його вину працівниками поліції не доведено належним чином, а обґрунтовано на припущеннях, що є неприйнятим та суперечить, як нормам національного законодавства, так і міжнародного.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з чим, дане адміністративне провадження, з урахуванням вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв'язку з встановленням обставин визначених п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 44-3, 247 ч.1 п.1, 252, 283-285, 289, 291, 294 КУпАП, суд, -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: