236/1493/20
2/221/1682/2020
29 грудня 2020 року м. Волноваха
Волноваський районній суд Донецької області в складі:
головуючого судді Овчиннікової О.С.
за участю секретаря судового засідання Сотченко В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м.Волноваха цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що 06.06.2014 року він зареєстрував шлюб з відповідачкою, який було зареєстровано Донецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 350. Від шлюбу мають одну неповнолітню дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з відповідачкою. Спір про розподіл майна відсутній, питання про стягнення аліментів та прийняття участі у вихованні дитини вирішено в добровільному порядку. Подружні відносини припинили в лютому 2019 року. Сімейні стосунки припинено через відсутність взаєморозуміння, різні погляди на життя та сімейні стосунки, вважає, що сім'я розпалася і зберегти її неможливо, тому просив шлюб розірвати.
Позивач у судове засідання не з'явилася, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, в якій зазначила, що дитина проживає з нею, сімейні стосунки припинено в липні 2019 року, а не в лютому, як вказує позивач, просила розглянути справу без її участі, позов визнала, після розірвання шлюбу просила залишити їй прізвище ОСОБА_4 .
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом за відсутності учасників справи не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, подані у даній цивільній справі, суд вважає, що позові вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 06.06.2014 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був укладений шлюб, який було зареєстровано Донецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 350, після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище - ОСОБА_4 . Від шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з відповідачкою. Питання про стягнення аліментів між сторонами вирішено добровільно. Спір про поділ майна відсутній. Спільне життя між сторонами не можливо, оскільки сторони тривалий час не мешкають однією родиною, між ними виникають сварки, які негативно впливають на виховання дитини.
За положеннями ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Як роз'яснено у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року, суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Вирішуючи питання про можливість задоволення позову, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
В даному випадку заходів для відновлення родинних відносин вжито не було, сторони не мешкають однією сім'єю з 2019 року, на примирення не згодні - зазначене свідчить про те, що родина розпалася остаточно, тому позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, тому позов підлягає задоволенню.
На підставі ст. ст. 105, 110, 112, 114, 115 СК України та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 200, 263-265, 289 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , зареєстрований 06 червня 2014 року Донецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 350 - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити відповідачці прізвище - ОСОБА_4 .
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом 30-ти днів після проголошення рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Суддя О.С.Овчиннікова