221/7666/20
2/221/1690/2020
24 грудня 2020 року м. Волноваха
Волноваський районний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Овчиннікова О.С.,
за участю секретаря судового засідання Сотченко В.О.,
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду м. Волноваха цивільну справу № 221/7666/20 за позовом ОСОБА_1 до Новотроїцької селищної ради Волноваського району Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до відповідача про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, пояснюючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько, ОСОБА_2 . Після його смерті залишилося спадкове майно у вигляді Ѕ частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
На час відкриття спадщини її мати, ОСОБА_3 , проживала та була зареєстрована за однією з батьком адресою, тому фактично прийняла спадщину, однак не оформила своїх спадкових прав.
ІНФОРМАЦІЯ_2 мати померла, після її смерті залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Вона є спадкоємцем першої черги.
З грудня 2013 року позивач проживала у м.Донецьку, до смт.Новотроїцького приїздила на вихідні. Коли мати померла - позивач її поховала, після чого повернулася до м.Донецька. У лютому 2020 року вона повернулася до смт.Новотроїцького Волноваського району Донецької області, де вона проживає на теперішній час.
Звернувшись до нотаріуса з наміром оформити свої спадкові права після смерті матері вона дізналася, що пропустила строк на подачу заяви про прийняття спадщини, тому звернулася до суду з позовом про визначення їй додаткового строку, обґрунтовуючи його пропуск проживанням на тимчасово окупованій території України, що стало перепоною для своєчасного звернення до нотаріуса.
Позивач в судове засідання не з'явилися, у позовній заяві просила розглянути справу без її участі, позов підтримала.
Відповідач в судове засідання представника не направив, відзиву не подав, однак подав заяву, в якій просив розглянути справу без участі представника, позов визнав.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, у випадку визнання позову відповідачем суд ухвалює рішення за результатами підготовчого провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, тому суд приймає визнання позову відповідачем та ухвалює рішення про задоволення позову у підготовчому судовому засіданні з таких підстав.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Частиною 1 ст.82 ЦПК України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, що визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 18.07.2014 р. виконавчим комітетом Новотроїцької селищної ради Волноваського району Донецької області, встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5)
З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 25.06.2005 р. виконкомом Новотроїцької селищної ради Волноваського району Донецької області, встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6)
Позивач, ОСОБА_1 , є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданим 28.05.1965 р Новотроїцькою селищною радою Волноваського району Донецької області та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 12.11.21020 року № 00028503502, з якого встановлено, що 19.01.1985 року ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , після чого змінила прізвище на - ОСОБА_6 . ( а.с.10, 11)
На підставі свідоцтва про право власності на житло від 12.09.2000 року, оформленого російською мовою, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належав на праві власності в рівних частках житловий будинок за АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва. ( а.с.8)
Позивач є спадкоємцем першої черги на майно, що залишилося після смерті батьків.
З відповіді Волноваської державної нотаріальної контори від 23.12.2020 р, наданої на запит суду, встановлено, що після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спадкові справи не відкривалися, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.
Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею 1272 ЦК України встановлено, що у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.
Зазначене положення застосовується до спадкоємців, у яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Як встановлено судом, позивач своєчасно не звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини через проживання на території, де проходять військові дії, що стало перепоною для його своєчасного звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.
Положеннями статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року зазначено, що при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
Проаналізувавши добуті під час судового розгляду справи докази, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини є поважними і такими, що перешкоджали йому своєчасно звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, тому вважає за необхідне позов задовольнити та визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст.1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Новотроїцької селищної ради Волноваського району Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 встановленого законом строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у смт.Новотроїцькому Волноваського району Донецької області.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у смт.Новотроїцькому Волноваського району Донецької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя О.С.Овчиннікова