Справа № 149/2311/20
Провадження №2-а/149/39/20
Номер рядка звіту 140
іменем України
29.12.2020 р. Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Робак М. В.,
при секретарі Поліщук Л. А.,
за участі представника позивача - адвоката Мінченко Д.А.
відповідача Бондара Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 Хмільницького відділення поліції Калинівського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області Бондара Дениса Анатолійовича та Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, про скасування постанови про адміністративне правпорушення, -
До суду звернувся ОСОБА_1 з зазначеним позовом, який мотивовано тим, що 04.10.2020 поліцейським сектору реагування патрульної поліції №1 Хмільницького ВП Бондарем Денисом Анатолійовичем винесено постанову, у відповідності до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 255 грн за порушення п. 8.4 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП. Проте така постанова не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню. Так, позивач зазначає, що 04.10.2020 року його було зупинено в м. Хмільнику по вул. Пушкіна біля ринку, при виконанні ним маневру для розвороту з метою виїзду в зворотній напрямок. Під час виконання маневру, до автомобіля підійшов відповідач, та не дивлячись на те, що автомобіль перебував у русі на невеликій швидкості, вказав про порушення ним правил дорожнього руху, а саме зупинку в зоні дії знаку 3.34 (зупинка заборонена). Позивач намагався пояснити, що мав намір розвернутися в протилежний напрямок дороги і не мав на меті зупинятися, проте його пояснення до уваги взяті не було та безпідставно винесено спірну постанову.
Крім того, позивач зазначає, що при винесені оскаржуваної постанови відповідачем не надано позивачу на його вимогу доказів, що підтверджують вчинення ним адміністративного правопорушення, не оголошено про справу, що підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, не роз'яснено прав та обов'язків.
Крім того, в оскаржуваній постанові не зазначено чітке місце вчинення адміністративного правопорушення, а також не міститься доказів вчинення адміністративного правопорушення, що є порушенням ст. 283 КУпАП
На підставі викладеного позивач звернувся до суду з даним позовом.
Представник позивача - адвокат Мінченко Д.А. в судовому засіданні просила скасувати постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення від 04.10.2020 як незаконну, посилаючись на обставини, що зазначені в позові. Крім того додала, що відеозапис не є належним доказом вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 оскільки на ньому зазначена дата, яка не відповідає даті вчинення адміністративного правопорушення, відсутня інформація щодо справності камери на яку здійснювався запис, та не засвідчено копію відеозапису електронним підписом.
Відповідач - представник Головного управління національної поліції у Вінницькій області у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений, причин неявки у судове засідання суду повідомлено не було, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
Відповідач - поліцейський сектору реагування патрульної поліції №1 Бондар Д.А. у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову, посилаючись на відповідність його дій при прийнятті оскаржуваного рішення вимогам законодавства. що підверджується відеозаписом з нагрудної камери, який долучено до матеріалів справи за клопотанням позивача. Обставини, що зазначені в позовній заяві не відповідають дійсним обставинам. Відповідач зазначив, що будь-якого наміру у позивача здійснювати маневр не було. Останній здійснив зупинку в межах дії знаку 3.34 "Зупинку заборонено". При прийняті рішення ним було оголошено права особи, що притягається до відповідальності. Позивач не висловлював свого бажання ознайомитись з доказами порушення ним правил дорожнього руху. В оскаржуваній постанові зазначено місце вчинення правопорушення, а саме вулиця Пушкіна в м. Хмільник на якій і розміщені знаки про заборону зупинки. На камері, якою здійснювався відеозапис дата не налаштовується, інформація з відеокамери протягом трьох місяців зберігається на комп"ютері, журнал обліку про отримання відеокамери ведеться лише нещодавно.
Судом встановлено наступні факти, обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до постанови серії БАБ №803752, винесеної інспектором СРПП № 1 Хмільницького ВП Калинівського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області Бондарем Д.А., 04.10.2020року о 10:50 год. в місті Хмільник по вул. Пушкіна водій ОСОБА_2 здійснив зупинку в зоні дії знаку 3.34 (зупинка заборонена) чим порушив п. 8.4 ПДР , за що його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Порядок дорожнього руху на території України встановлюють ПДР, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно із п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п. 8.1 ПДР регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Згідно п. 8.4 ПДР дорожні знаки поділяються на групи, в тому числі і на заборонні знаки, які запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
Згідно п. 3.34 ПДР забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Так, відповідно до ч. 1 ст.122 КпАП України передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема ч. 1-3 ст. 122 КУпАП.
На думку суду підстав для визнання неналежним доказом відеозапису немає, оскільки позивач та його представник не заперечують обставин, що на ньому зафіксовані та який направлявся представнику позивача для ознайомлення з його змістом.
З дослідженого відеозапису, який є додатком до оскаржуваної постанови вбачається, що позивач порушив вимоги ПДР України, оскільки здійснив зупинку транспортного засобу в межах дії знаку 3.34. Посилання позивача на те, що його зупинили під час здійснення ним маневру не знайшло свого підтвердження, оскільки працівник поліції підійшов до стоячого в межах дії знаку 3.34 автомобіля на якому не було увімкнуто показчик повороту, який би підтверджував намагання особи здійснити маневр.
Позивач зазначає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки в ній не зазначено чіткого місця вчинення адміністративного правопорушення, доказів, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник чи висловлених останнім доводів.
З дослідженої постанови вбачається, що місцем вчинення правопорушення є вулиця Пушкіна в м. Хмільник, на якій і розміщено заборонні знаки, що підтверджено відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. В оскаржуваній постанові є відмітка позивача про його не згоду з рішенням поліцейського, зазначено доказ на якому грунтується висновок відповідача про вчинення правопорушення, а саме в п.7 постанови зазначено, що до постанови додається відеозапис із Can Pro. Крім того, як вбачається із відеозапису позивачем не надавались докази, що спростовують його вину, тому підстав для їх зазначення в постанові поліцейського не було.
Порушень прав позивача при розгляді адміністративної справи, судом також не встановлено. Працівник поліції представився, роз"яснив права позивачу, якими останній скористався, оскільки, як вбачається з відеозапису, мав можливість неодноразово спілкуватись з адвокатом в телефонному режимі, будь-яких клопотань ним не заявлялось.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
За правилами ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В силу ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Поряд із цим, згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідач - поліцейський сектору реагування патрульної поліції №1 Хмільницького відділення поліції Калинівського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області Бондар Д.А. при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 діяв на підставі, у межах та спосіб встановлений законодавством. Постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 винесена на підставі належних та допустимих доказів, а тому підстав для її скасування суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 2,5,9,241,244,286КАС України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 Хмільницького відділення поліції Калинівського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області Бондаря Дениса Анатолійовича та Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Робак М. В.