Справа №: 148/2031/20
29 грудня 2020 року суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Ковганич С.В. розглянув матеріали, які надійшли з Немирівського ВП ГУ НП у Вінницькій області про те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , притягується до адміністративної відповідальності за порушення ст.130 ч.1 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 448781 від 23.11.2020 вбачається, що ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, а саме, що він 23.11.2020 о 21:25 год. в м. Тульчині по вул. Халтуріна керував автомобілем «Хундай», д/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від освідування на стан алкогольного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 вини у вчиненні даного правопорушення не визнав і пояснив, що дійсно 23.11.2020 після 21:00 год. в Тульчині керував автомобілем «Хундай», д/н НОМЕР_1 , проте без ознак алкогольного сп'яніння, оскільки саме повертався зі спортзалу. Проїжджаючи по вул. Халтуріна його було зупинено працівниками поліції. Підійшовши до автомобіля працівник поліції запропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомого приладу «Драгер». Він пояснив працівникам поліції, що алкоголю не вживав, однак попросив спочатку щоб йому надали сертифікат відповідності та свідоцтво про перевірку робочого стану вимірювального пристрою «Драгер», проте дані документи йому надані не були. Після чого, працівники поліції склали протокол про вчиненням ним правопорушення передбаченого ст.. 130 КУпАП, акт та направлення на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння з відміткою, що він відмовився на дане проходження. Він запропонував працівнику поліції проїхати в Тульчинську ЦРЛ, щоб в лікарні підтвердити факт наявності чи відсутності в нього ознак алкогольного сп'яніння. Однак, його прохання на проходження медичного огляду в лікарні, працівником поліції було проігноровано та вони йому повідомили, що всі докази зібрано і протокол складено. Після чого, він сам поїхав до лікарні і попросив пройти освідування на вживання алкоголю, дане освідування показало, що ознак сп'яніння не виявлено і надано було відповідний медичний висновок. Разом з тим, свідки які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення взагалі були відсутні коли він був зупинений працівниками поліції. Вважає, дії працівника поліції за керування ним автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння не правомірними, а притягнення його до адміністративної відповідальності за дане правопорушення безпідставним.
Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення на виклик в судове засідання не з'явилися, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про дату і час розгляду справи, проте на адресу суду повернувся поштовий конверт з відміткою, що адресат (свідки) за зазначеною адресою відсутні.
В судовому засіданні з письмових доказів досліджено протокол про адміністративне правопорушення (а.с.2), пояснення (а.с.5), медичні висновки (а.с.6,14).
Диспозиція ст.130 ч.1 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. (частина 1 ст. 7 КУпАП).
За змістом ч.ч. 2-6 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. До закладу охорони здоров'я, перелік яких затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій, особа щодо якої є підстави вважати, що вона керує транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуває під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, направляється впродовж двох годин з моменту встановлення підстав для проведення такого огляду лише у разі її незгоди з проведенням огляду на місці зупинки транспортного засобу чи з його результатами, огляд проведений з порушенням цих вимог вважається недійсним.
Провівши аналіз зібраних по справі доказів, суд прийшов до висновку, що при складанні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення гр. ОСОБА_1 , працівником поліції в повній мірі не дотримано вимог ст. ст.. 256, 266 КУпАП. Зокрема, при наявності свідків вказаної події ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , до матеріалів справи додано пояснення останніх в яких зазначено, що вони були свідками подій, що ОСОБА_1 відмовився пройти в установленому порядку медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння при тому, що протокол відносно ОСОБА_1 був складений за керування автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння.
Таким чином, матеріали справи про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 містять розбіжності, не встановлено суті правопорушення, які саме дії інкримінують правопорушнику чи керування в стані алкогольного сп'яніння чи наркотичного сп'яніння чи відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження у встановленому законом порядку огляду на визначення стану сп'яніння. Разом з тим, ст.. 130 ч.1 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами саме в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. а не за керування автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння.
Крім того, працівником поліції не виконанні вимоги ст. 2652 КУпАП, в разі якщо останнім встановленні підстави для складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП.
Будь-яких доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення працівником поліції не надано і посилання на них в самому протоколі не наведено, а тому констатація факту вчинення ним адміністративного правопорушення в протоколі є припущенням, яке на доказах не грунтується.
Разом з тим, суд бере до уваги письмовий доказ наданий ОСОБА_1 в судовому засіданні, а саме медичний висновок щодо результатів виявлення стану алкогольного. наркотичного чи іншого сп'яніння (а.с.14) в якому зазначено, що огляд проводився 23.11.2020 о 23:00 год. та ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 не виявлено.
Статтею 62 Конституції України та ст.. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.
Згідно ст. 129 п. 2 Конституції Україниоднією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року N 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Провівши аналіз зібраних по справі доказів, суд прийшов до висновку, що при складанні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, в повній мірі не дотримано вимог ст. ст. 256, 264, 265 КУпАП. Зокрема, достовірно не встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 яке ним повністю заперечено в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини у рішеннях від 07.11.2002 по справі «Лавентес проти Латвії» та від 08.02.2011 по справі «Берктай проти Туреччини» наголосив, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумцій».
Згідно ст.. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст.. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
З урахуванням пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, матеріалів справи та встановлених в судовому засіданні обставин, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому провадження по справі відлягає закриттю на підставі п. 1, ч. 1, ст. 247 КУпАП, так як, відповідно до приписів зазначеної статті, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 9, 130, 247 п.1, 245, 256, 280, 284, 284 КпАП України, суд -
Адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП провадженням закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області на протязі десяти днів з дня її винесення.
Суддя: