Справа №№ 148/2327/16-к
Іменем України
29 грудня 2020 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина угоду про визнання винуватості та матеріали кримінального провадження № 12016020310000606 від 02.10.2016 та № 12017020310000238 від 26.04.2017, об'єднаних в одне провадження відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, гр. України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , освіта середня-спеціальна, не одружений, не працює, учасник АТО, судимий:
- 25.10.1994, Тростянецьким р/с по ст. ст. 81 ч.3, 140 ч.2, 193 ч.3, 140 ч.2, 42, 46-1 КК УРСР, провадження в справі закрито ст. 6 п.4 КПК УРСР;
- 10.02.2000, Тульчинським р/с по ст. 215-3 ч.2 КК УРСР до виправних робіт на строк 6 місяців з утриманням 20% від заробітку в дохід держави;
- 25.06.2003, Тульчинським р/с по ст. 185 ч.1 КК України до штрафу в сумі 510 грн.;
- 12.03.2010, Тульчинським р/с по ст. 164 ч.1, 75 КК України до 2 років п/в, з встановленням іспитового строку на 2 роки;
- 18.02.2011, Тульчинським р/с по ст. 185 ч.3, 71 КК України до 3 років 3 міс. п/в;
- 30.01.2015, Тульчинським р/с по ст. 395 ч.1 КК України до 1 міс. арешту;
- 13.04.2018, Вінницьким м/с по ст. 407 ч.4 КК України до 3 років п/в, звільнений від покарання внаслідок ЗУ «Про амністію в 2016 році», який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України,
Так, 01.10.2016, приблизно о 01.00 годині, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою таємного викрадення чужого майна, діючи з злочинним умислом, з корисливих мотивів, проник на територію домогосподарства, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , та належить ОСОБА_6 , де, з метою крадіжки чужого майна, через вікно, проник в середину будинку, звідки таємно, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з корисливих спонукань, викрав бензопилу марки «Гудлак», вартість якої згідно висновку судово - товарознавчої експертизи № 1318 від 13.10.2016 становить 1688 гривень, болгарку марки «Бош 180» вартість якої згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 1318 від 13.10.2016 становить 1778 гривень, болгарку марки «Штерн 115» вартість якої згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 1318 від 13.10.2016 становить 666 гривень, 75 копійок, та з протиправно отриманим майном покинув територію вищезгаданого домогосподарства.
У подальшому, ОСОБА_4 викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 4132 гривні 75 копійок.
Крім того, ОСОБА_4 , знаючи що на розгляді Тульчинського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за № 12016020310000606 від 02.10.2016 в якому він обвинувачується за ч. 3 ст.185 КК України на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний злочин.
Так, ОСОБА_4 24.04.2017 близько 22:00 год., проходячи по вул. Ю.Словацького, м. Тульчин, Вінницької області, неподалік від будинку № 4, по вищевказаній вулиці, помітив автомобіль марки «ВАЗ 2107» д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_8 , та в ОСОБА_4 виник умисел на крадіжку чужого майна.
Відповідно, з метою протиправного заволодіння чужим майном, яке з законних підстав належить іншій особі, ОСОБА_4 діючи умисно, підійшов до вказаного автомобіля марки ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1 , та переконавшись в тому, що за ним ніхто не спостерігає, почав тягнути рвучкими рухами за дверцята автомобіля, та таким чином, відкрив одну із дверцят. Після чого ОСОБА_4 із салону автомобіля, відкрив передній капот автомобіля марки «ВАЗ 2107» д.н.з. НОМЕР_1 , де з моторного відділення, таємно, умисно, повторно, з корисливих спонукань, скоїв крадіжку акумулятора марки «ІСТА 65А», ринкова вартість якого, згідно висновку експерта №125 від 16.05.2017 року становить 1160,00 гривень, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на вказану суму.
Своїми діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення передбачені ст. ст. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням у житло, вчинена повторно.
До суду представлено угоду про визнання винуватості від 29.12.2020, укладену між стороною обвинувачення прокурором Немирівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , відповідно до якої обвинувачений беззастережно та повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України. Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_4 за ст. 185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки, за ст. 185 ч.3 КК України - у виді позбавлення волі строком на чотири роки, на підставі ст. 70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - у виді позбавлення волі строком на чотири роки, та застосування ст. 75 цього ж Кодексу та звільненні засудженого від відбуття покарання з встановленням іспитового строку на один рік шість місяців, з покладенням обов'язків передбачених ст. 76 ч.1, п.п. 1,2 КК України, а саме: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
В судовому засіданні прокурор висловив позицію щодо затвердження угоди про визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_4 вказав, що він погоджується на затвердження угоди про визнання винуватості, яка укладена ним добровільно без будь-якого примусу, з усіма правами передбаченими ст. 474 КПК України та наслідками затвердження вказаної угоди він ознайомлений.
Захисник обвинуваченого підтримав позицію останнього щодо затвердження угоди.
Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , в судове засідання не з'явились, на адресу суду надано заяви про надання згоди на укладення угоди про визнання винуватості.
Суд, вивчивши зібрані по справі докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 в таємному викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючою ознакою якого є, крадіжка вчинена повторно та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючою ознакою якого є крадіжка поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно, в судовому засіданні доведена в повному обсязі, а тому його дії вірно кваліфіковано за ст. ст. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд відносить щире каяття в скоєному злочині, участь в АТО.
Обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про затвердження угоди про винуватість судом встановлено, що вона відповідає вимогам ст. ст. 468-472 КПК України, обвинувачений добровільно, без будь-якого примусу погодився на її укладання, ознайомлений та усвідомлює обмеження права на оскарження вироку, а також наслідки невиконання угоди.
За таких обставин, враховуючи позицію учасників судового розгляду, суд прийшов до висновку про затвердження угоди про визнання винуватості та ухваленні вироку.
Вирішуючи питання процесуальних витрат в сумі 2096,66 грн., які понесенні на проведення експертиз, суд вважає, що вони підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави в повному обсязі.
Питання речових доказів суд вирішив відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Вирішуючи цивільний позов, заявлений потерпілим, з врахуванням встановленої в судовому засіданні вини обвинуваченого, на підставі ст. 1166 ЦК України, а також позиції обвинуваченого щодо визнання позовних вимог в повному обсязі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 1166 ч.1 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373-376, 474-475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 29.12.2020, укладену між стороною обвинувачення прокурором Немирівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , в кримінальному провадженню по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України і призначити йому узгоджену міру покарання:
по ст. 185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки;
по ст. 185 ч.3 КК України у виді позбавлення волі строком на чотири роки.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, остаточне покарання ОСОБА_4 призначити за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - у виді позбавлення волі строком на чотири роки.
У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на один рік шість місяців.
На підставі ст. 76 ч.1 п.п. 1,2 КК України засудженого ОСОБА_4 зобов'язати періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу не обирати.
Речові докази: бензопилу марки «Гудлак», визнану речовим доказом в кримінальному провадженні № 12016020310000606 відповідно до постанови слідчого від 17.10.2016 - повернути потерпілому ОСОБА_6 ;
картонний стаканчик, пачку з цигарками, ліхтарик жовтого кольору, які перебувають у камері зберігання речових доказів Тульчинського ВП НВП ГУНП у Вінницькій області - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати на користь держави в сумі 2096,66 грн. за проведення експертиз.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди задоволити.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого АДРЕСА_3 , кошти за заподіяну матеріальну шкоду в сумі 4132,75 грн. (чотири тисячі сто тридцять дві гривні сімдесят п'ять копійок).
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга, з підстав передбачених ст. 374 КПК України, до Вінницького апеляційного суду області через Тульчинський районний суд протягом тридцяти діб з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити сторонам.
Суддя: