Справа № 148/1392/20
Провадження №2-а/148/21/20
Іменем України
24 грудня 2020 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,
за участю секретаря Немирівської Ю.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції Гордійчук Вікторії Петрівни та Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції Гордійчук Вікторії Петрівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 12.11.2020 Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції залучено до участі у розгляді справи у якості співвідповідача.
Позов мотивований тим, що постановою інспектора Гордійчук В.П. серії ЕАМ № 2959308 від 11.08.2020 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 255 грн. Про наявність постанови позивачу стало відомо лише 19.08.2020, коли він отримав вказану постанову поштою.
Позивач вважає постанову про накладення на нього адміністративного стягнення незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
Із постанови вбачається, що 11.08.2020 о 05 год. 52 хв. позивач керував автомобілем марки "TOYOTA RAV 4", державний номерний знак НОМЕР_1 , в населеному пункті, та порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху - перевищив дозволену швидкість на 28 км/год, тобто рухався зі швидкістю 78 км./год. Швидкість вимірювалась приладом "ТРУКАМ 0007261". У постанові також зазначено, що позивач від отримання копії постанови відмовився, постанова винесена у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі.
Однак, у даній постанові навіть не зазначено населеного пункту, в якому було вчинено правопорушення. До того ж 11.08.2020 в жодному населеному пункті позивача не зупиняли працівники поліції та в його присутності не складали ні протокол, ні постанову про вчинення адміністративного правопорушення, в зв'язку з чим, не вручали і не могли вручити копію постанови. Запис про відмову від отримання позивачем копії постанови є сфальсифікованим.
Окрім того, в копії постанови, яка була надіслана позивачу взагалі не вказано, що вона винесена на підставі якогось протоколу і що він додається до постанови, в той час як відповідно до п. 3 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої МВС України 06.11.2015 № 1376, протоколи про адміністративні правопорушення не складаються у випадках, передбачених ст. 258 КУпАП.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, якщо під час винесення постанови особа оспорить допущене порушення й адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа органу поліції зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення, і оскільки позивач відмовився від отримання копії постанови, тобто заперечував допущене правопорушення, то інспектор мала б скласти протокол.
Також, інспектором порушено порядок розгляду справи, оскільки справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. За відсутності особи, справа розглядається лише у випадках коли є дані про належне і своєчасне її сповіщення.
Факту зупинки автомобіля позивача та спілкування з інспектором не було.
Вказані обставини стали причиною звернення позивача до суду з даним позовом.
Оскільки копію постанови позивач отримав лише 19.08.2020, він вважає, що строк звернення до суду пропустив з поважних причин і має право на його поновлення.
Просить поновити строк звернення до суду з даним позовом та скасувати постанову інспектора 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції Гордійчук В.П. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн., а провадження у справі закрити.
Відповідач інспектор Гордійчук В.П. надіслала на адресу суду відзив на позовну заяву (а.с. 23-46), згідно якого позов не визнає, оскаржувану постанову вважає законною та винесеною відповідно до норм чинного законодавства. В обгрунтування своєї позиції наводить ряд законодавчих актів та правових позицій Верховного Суду. З приводу позовних вимог зазначає, що екіпажем патрульної поліції в с. Стрижавка Вінницького району за допомогою лазерного вимірювача швидкості "TruCam LTI 20/20", серійний номер ТС 000726, виявлено порушення ПДР водієм транспортного засобу марки "Toyota", номерний знак НОМЕР_1 , а саме, що даний транспортний засіб рухався зі швидкістю 73 км./год., тобто перевищив дозволену швидкість руху на 23 км./год. Відповідно до вимог ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію", патрульною поліцією подано сигнал про зупинку транспортного засобу. Інспектор підійшов до водія, ким виявивився ОСОБА_2 , пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме: порушення вимог п. 12.4 ПДР, прийняв рішення про складання адміністративних матеріалів. Як доказ вчиненого адміністративного правопорушення, відповідач надає диск з відеозаписом та фото, на яких зафіксовано транспортний засіб, що перевищував швидкість руху. У даному випадку допускається скорочене провадження у справі про адміністративне правопорушення, яке передбачає фіксацію адмінправопорушення і накладення адміністративного стягнення безпосередньо на місці вчинення правопорушення. Просить відмовити у задоволенні позову.
Позивач надіслав на адресу суду заперечення на відзив (а.с. 52), однак, згідно його заяви (а.с. 57), просить дане ним заперечення вважати таким, що не подавалось.
Учасники справи, будучи належним чином повідомленими, в судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Постановою інспектора Гордійчук В.П. серії ЕАМ № 2959308 від 11.08.2020 (а.с. 10) на позивача накладено адміністративне стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 255 грн. Відповідно до змісту вказаної постанови, позивач ОСОБА_1 11.08.2020, керуючи автомобілем марки "Toyota", номерний знак НОМЕР_1 , перевищив дозволену швидкість руху, чим порушив п. 12.4 ПДР. Перевищення швидкості зафіксовано вимірювачем "TruCam LTI 20/20".
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Положеннями пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
В силу ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 122 КУпАП встановлено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Відповідно до п. 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, в тому числі, про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 122.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Таким чином, враховуючи наведені норми закону, складання протоколу про адміністративне правопорушення у випадку порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП не передбачено.
Згідно ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ч. 5 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими, електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно положень ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП.
Згідно ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху повинна, серед іншого, містити відомості про місце вчинення адміністративного правопорушення.
Разом з тим, як встановлено судом, в оскаржуваній постанові місце вчинення адміністративного правопорушення не зазначено.
Відповідачем на підтвердження заперечень проти позову та вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, надано диск з відеозаписом (а.с. 46) та роздруківку фіксації перевищення швидкості лазерним вимірювачем швидкості "TruCam LTI 20/20" (а.с. 34).
При дослідженні судом наданих доказів, встановлено, що ні відеозапис, ні роздруківка не містять (не зафіксовано) місця вчинення адмініститивного правопорушення. На роздруківці зазначено лише автоматично визначені координати.
Таким чином, підтверджень того, що перевищення швидкості руху відбувалось в межах певного населеного пункту, де встановлено дозволену швидкість руху не більше 50 км./год. не має.
Позивач у позові вказує, що він не знав про існування постанови від 11.08.2020 про накладення на нього адміністративного стягнення. Зазначає, що цього дня його працівники поліції не зупиняли в жодному населеному пункті.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що після виявлення перевищення дозволеної швидкості руху водієм транспортного засобу марки "Toyota", номерний знак НОМЕР_1 , патрульною поліцією подано сигнал про зупинку даного транспортного засобу. Після зупинки, інспектор підійшов до водія, ким виявивився ОСОБА_2 , та пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів.
Таким чином, із наведених відповідачем обставин слідує те, що за кермом транспортного засобу марки "Toyota", номерний знак НОМЕР_1 , знаходився не позивач ОСОБА_1 , а інша особа.
В свою чергу, відповідачем з відзивом на позовну заяву, чи у інший встановлений КАС України спосіб, не надано відповідних доказів того, що за кермом вказаного транспортного засобу 11.08.2020 знаходився позивач.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідачами належним чином не доведено вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позивач у позовній заяві просить суд поновити строк звернення до суду.
Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Оскільки позивач оскаржувану постанову від 11.08.2020 отримав 19.08.2020, а звернувся до суду 28.08.2020, то строк звернення до суду є пропущеним з поважних причин, а тому підлягає поновленню.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Дослідивши обставини справи, враховуючи, що відповідачами не надано суду належних та достатніх доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, суд приходить до висновку, що постанова інспектора Гордійчук В.П. серії ЕАМ № 2959308 від 11.08.2020 підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 280 КУпАП, ст. 72-77, 241-246, 286 КАС України, суд, -
Позов - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом про скасування постанови серії ЕАМ № 2959308 від 11.08.2020.
Скасувати постанову інспектора Гордійчук В.П. серії ЕАМ № 2959308 від 11.08.2020 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 255 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя: