Справа № 147/1440/20
Провадження № 2/147/555/20
про залишення позову без руху
30 грудня 2020 року смт.Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Натальчук О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Тростянецької районної державної адміністрації, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, -
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Тростянецької районної державної адміністрації, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та спілкуванні з дитиною. Просив зобов'язати відповідача не перешкоджати йому брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначити ОСОБА_1 способи участі у вихованні та вільному спілкуванні з донькою, шляхом встановлення вільних побачень без присутності матері.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суд повинен перевірити відповідність вимог, з якими заявник звертається до суду для захисту прав, а також дотримання правил підсудності та виконання вимог встановлених для форми, змісту позовної заяви.
Позовна заява подана без додержання вимоги, передбаченої п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Згідно з частиною першою, абзацом 1 частини другої статті 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
Відповідно до частини першої, другої статті 19 СК України у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 170 цього Кодексу.
В матеріалах справи не містяться відомості про звернення ОСОБА_1 до органу опіки і піклування із заявою про визначення способу участі у вихованні та спілкування з дитиною і про невиконання відповідачем вимог органу опіки і піклування, що би свідчило про наявність перешкод як підставу для подання позовної заяви до суду.
Суд зазначає, що саме орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. І лише після того, коли один із батьків ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду.
Зі змісту позовної заяви не вбачається підтвердження факту відмови відповідача у наданні дозволу позивачеві на спілкування з дитиною, не вказано дій відповідача, спрямованих на порушення права позивача на спілкування з дочкою.
Крім того, не вказано підстав, з яких ОСОБА_1 не звернувся до органу опіки та піклування для визначення способу участі у вихованні дитини та спілкування з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.
Зазначене унеможливлює встановити на стадії відкриття провадження наявність чи відсутність порушення прав позивача іншою стороною та не дає обґрунтування незвернення до органу опіки та піклування із вищевказаних підстав.
Окрім того, відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст.79 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з абз. 2 ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Як вбачається зі змісту ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, сплачується судовий збір в розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті складає 840,80 гривень.
Проте до матеріалів позовної заяви квитанція про сплату позивачем ОСОБА_1 судового збору не долучена.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за заявлену вимогу у розмірі 840,80 гривень та надати оригінал квитанції про його сплату.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним і може підлягати обмеженням, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Пелевін проти України» від 20 травня 2010 року, «Наталія Михайленко проти України» від 30 травня 2013 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року. Відтак в кожному випадку позивач (заявник) при зверненні до суду із позовом (заявою) повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 1ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин подана позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення вищезазначених недоліків.
Керуючись ст.ст.175,177,185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Тростянецької районної державної адміністрації, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення указаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві не пізніше п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає (за виключенням вимог щодо сплати судового збору).
Суддя О.А. Натальчук