Справа № 138/2711/20
Провадження №:2/138/787/20
23 грудня 2020 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, у складі:
головуючого судді Київської Т.Б.,
за участю: секретаря Політанської Т.М.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача адвоката Совгири Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу за позовною заявою Управління соціального захисту населення Могилів-Подільської районної державної адміністрації до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Хоньковецька сільська рада Могилів-Подільського району Вінницької області про відшкодування коштів по переплаченій житловій субсидії,
Позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом, який мотивовано тим, що ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 згідно поданих ним заяв про призначення житлової субсидії, було призначено таку субсидію, а саме: на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі - на СГТП) на 2017 рік одноразово в сумі 4120,01 грн.; на житлово-комунальні послуги (далі - на ЖКП) на 8 місяць з травня 2017 по грудень 2017 року включно щомісячно в сумі 144,17 грн.; на СГТП на 2018 рік одноразово в сумі 4961,93 грн.; на ЖКП на 11 місяців з лютого 2018 року по грудень 2018 року включно щомісячно в сумі 124,96 грн.
Відповідно до Положення для призначення субсидії громадяни подають заяву та декларацію, без надання будь-яких інших документів. При цьому інформація про місце реєстрації заявника та перелік членів його сім'ї подається до управління соціального захисту населення виконавчими апаратами сільських рад.
Оскільки при проведенні перевірки достовірності інформації, зазначеної ОСОБА_3 , батьком ОСОБА_4 , в його заявах про призначення субсидії, управлінням було проведено перевірку наданих відповідачем документів.
Так, згідно довідки про склад сім'ї № 365 від 04.05.2017 у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 значаться: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , який не проживає, оскільки проживає за адресою: АДРЕСА_2 , інформація про ОСОБА_7 в довідці не зазначена. В свою чергу, згідно довідки про склад сім'ї № 109 від 13.02.2018 у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 значаться: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а інформація про ОСОБА_3 та ОСОБА_7 в довідці не зазначена. При цьому ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_7 в с. Хоньківці Могилів-Подільського району Вінницької області. Таким чином, відповідачем та виконавчим комітетом Хоньковецької сільської ради систематично надавались неправдиві, недостовірні відомості щодо зареєстрованого місця проживання, що спричинило незаконне отримання житлової субсидії.
Позивачем надсилався на адресу відповідача лист про повернення надміру виплачених коштів, однак така вимога була залишена без виконання.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідачем систематично подавались неправдиві відомості він не мав права на призначення субсидій в період з 2017 по 2018 роки, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом в якому просить стягнути з відповідача кошти в розмірі 11 609,78 грн.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 02.11.2020 відкрито спрощене провадження у справі з викликом сторін спору.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 02.12.2020 відкладено судове засідання, за клопотанням представника відповідача, вирішено питання про виклик свідка.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позові. Надала пояснення, зокрема, що ОСОБА_2 отримано незаконно житлову субсидію за 2017-2018 роки, оскільки субсидія призначається за кількістю зареєстрованих осіб. В разі, якщо кількість осіб менша, то таке питання виноситься на розгляд комісії при районній державній адміністрації і тоді комісія приймає рішення чи враховувати доходи усіх зареєстрованих, чи є інформація, що вони там фактично проживають. По тих документах, що були в справі комісія не могла вирішувати таке питання. Лише в 2017 році комісія вирішувала питання про призначення субсидії та враховала те, що ОСОБА_3 не проживав за вказаною в довідці адресою, субсидію було призначено. На даний час виявлено, що в 2017 році також була зареєстрована ОСОБА_7 , а тому це могло вплинути на рішення про призначення субсидії. Яке б було рішення на той час за таких обставин вона не знає. В 2018 році в довідці була відсутня інформація про ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , а тому комісія не засідала. В довідках мала бути інформація про усіх зареєстрованих, що передбачено п. 7 Положення.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти позову. Зазначила, що відповідач діяв добросовісно при поданні документів на отримання субсидії. Відповідачем надавались відомості, які відповідають дійсності. Довідки про склад сім'ї він сам не заповнював, не отримував, не підписував. Які саме відомості мали бути відображені в довідці йому відомо не було. Заповнюючи декларацію відповідач зазначив будинок, в якому він фактично проживає та вказаною його площу. В свою чергу, будинок в якому проживає ОСОБА_3 з дружиною значно менший за площею. В деклараціях вказано, що зареєстровані в будинку АДРЕСА_1 лише відповідач з дружиною і дочкою, оскільки він писав так, як йому пояснювала уповноважена особа. Вказала, що ст. 1215 ЦК України передбачає повернення грошових коштів лише у випадку, якщо вони набуті у зв'язку з недобросовісними діями. В свою чергу, представником позивача не доведено, що відповідач вчиняв недобросовісні дії з метою отримання субсидії.
Представники третьої особи в судове засідання не з'явились. Один із представників подав до суду клопотання про проведення судового розгляду без його участі. При вирішенні спору поклався на розсуд суду. Разом з тим, в судовому засіданні 17.12.2020 представники даної особи надавали пояснення про те, що відомості зазначені в довідках, про які йдеться мова в позові не містять недостовірних відомостей, однак таких довідок сільський голова не підписував. На час видачі довідок сільський голова міг бути у відпустці чи на лікарняному. В такі моменти печатка передається секретарю. Крім того навіть коли голова на роботі однак відсутній саме в приміщенні ради секретар яка виконувала також роботу паспортиста вільно могла користуватись і печаткою і штампом ради. Чи підписувала вказані довідки паспортист їм не відомо. Дійсність печатки та штампу сільської ради на вказаних довідках ними не заперечується. Довідки про склад сім'ї містять альтернативу щодо інформації а тому така довідка може по суті стосуватись лише тих осіб які фактично проживають в певному житлі.
Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, показання свідка, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності суд, приходить до таких висновків.
ОСОБА_2 в період з 2017 по 2018 роки звертався до Управління соціального захисту населення Могилів-Подільської районної державної адміністрації із заявами про призначення субсидій № 967 від 05.05.2017, № 245 від 13.02.2018 за адресою: АДРЕСА_1 . До вказаних заяв відповідачем було додано декларації та довідки про склад сім'ї № 365 від 04.05.2017, № 109 від 13.02.2018 видані виконавчим комітетом Хоньковецької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області, в яких вказано, що за адресою: АДРЕСА_1 до складу його сім'ї входять дружина ОСОБА_5 , дочка ОСОБА_6 . В довідці № 365 від 04.05.2017 також вказано, що за даною адресою зареєстрований, однак фактично проживаючи за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 (а.с.9-12).
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні надала показання про те, що вона інспектор Управління соціального захисту населення Могилів-Подільської районної державної адміністрації по Хоньковецькій сільській раді Могилів-Подільського району Вінницької області. До її обов'язків входить допомога громадянам зі складання документів які подаються до управління і, зокрема, перевірка декларацій та довідок, які подаються для призначення житлової субсидії. ОСОБА_2 звертався до неї з документами. Він дійсно зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Сумнівів відносно дійсності довідок в 2017, 2018 роках в неї не було. Які їй довідки надавались, такі вона і передавали в управління. Довідки видає сільська рада.
Управлінням соціального захисту населення Могилів-Подільської районної державної адміністрації за заявою відповідача 19.06.2017 та 16.02.2018 були прийняті рішення про виплату субсидії на СГТП та ЖКП, що підтверджується копіями вказаних рішень. Загальний розмір виплачених відповідачу субсидій у вказаний період становить 11 609,78 грн. (а.с.7,8).
Як пояснила представник позивача, зважаючи на те, що батьком відповідача було подано різні відомості при зверненні до управління за отриманням ним житлової субсидії, позивач вирішив також провести перевірку щодо відповідача.
Суду надано довідку № 364 від 04.05.2017 Хоньковецької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області з якої слідує, що ОСОБА_3 , який є батьком ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , однак фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13). Також згідно довідки № 172 від 18.03.2020 за вказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_3 , який за даною адресою не проживає, а проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 протягом чотирьох років та ОСОБА_7 , яка за даною адресою не проживає, а проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 протягом чотирьох років, ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (а.с.16).
Позивачем було складено акт про проведення перевірки правильності призначення житлової субсидії від 21.05.2020 з якого, крім іншого слідує, що при проведенні вибіркової перевірки щодо правильності призначення житлової субсидії ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 виявлено що у довідці № 365 від 04.05.2017 про склад сім'ї зазначено що в домогосподарстві за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 не проживає, оскільки проживає за адресою: АДРЕСА_2 , а інформація про ОСОБА_7 в довідці не зазначена. У довідці № 109 від 13.02.2018 про склад сім'ї зазначено що в домогосподарстві за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а інформація про ОСОБА_3 та ОСОБА_7 в довідці не зазначена. У довідці № 60 від 18.03.2020 про склад сім'ї уже зазначено що в домогосподарстві за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 який там не проживає, оскільки проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 протягом чотирьох років та ОСОБА_7 яка там не проживає, оскільки проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 протягом чотирьох років.
Вказаний акт складено одним інспектором та підписано начальником Управління. В акті зроблено висновок що через систематичне надання неправдивої, недостовірної інформації ОСОБА_2 та виконавчим комітетом Хоньковецької сільської ради при призначенні житлової субсидії не були враховані доходи ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , що в свою чергу вплинуло на визначення розміру раніше призначеної житлової субсидії (а.с.17).
Позивач зазначає, що відповідачу було направлено лист-вимогу про повернення надміру виплачених коштів, однак така вимога залишилась без виконання.
Обґрунтовуючи позовні вимоги про неправомірність отримання відповідачем субсидій позивач зазначає, що ОСОБА_2 для призначення субсидії надавались довідки про склад сім'ї № 365 від 04.05.2017, № 109 від 13.02.2018, які містять недостовірні відомості, а саме щодо дійсної кількості осіб, зареєстрованих в будинку АДРЕСА_1 .
Таким чином, між позивачем та відповідачем виник спір з приводу правомірності набуття ОСОБА_2 права власності на бюджетні кошти у виді субсидії, наданої управлінням соцзахисту у розмірі 11 609,78 грн. та стягнення з відповідача згаданої суми, як такої що набута без достатньої правової підстави, внаслідок свідомого надання недостовірної інформації про осіб, зареєстрованих в будинку АДРЕСА_1 .
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Порядок отримання субсидії визначено Положенням про порядок призначення житлових субсидій затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 848 від 21.10.1995 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» (далі - Положення).
З аналізу змісту Положення слідує, що житлова субсидія - це безготівкова щомісячна допомога громадянам для відшкодування витрат на оплату користування житлом або його утримання та комунальних послуг.
Так, ст. 1215 ЦК України встановлено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Тобто, механізм повернення надмірно отриманих коштів у виді житлової субсидії передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась через недобросовісність отримувача субсидій.
Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Представником відповідача надано суду довідки видані виконавчим комітетом Хоньковецької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області № 326 від 01.07.2020, № 327 від 21.07.2020, № 328 від 01.07.2020, № 329 від 01.07.2020 з яких слідує, що у довідці № 109 від 13.02.2018 було допущено помилку при написанні довідки про склад сім'ї, де не вказали що ОСОБА_3 та ОСОБА_7 зареєстровані по АДРЕСА_1 , тому що дійсно проживають за адресою по АДРЕСА_3 ; у довідці № 365 від 04.05.2017 була допущена арифметична помилка, оскільки вказали, що ОСОБА_3 проживає по АДРЕСА_2 , а ОСОБА_7 помилково пропущена, тому що вони в дійсності проживають по АДРЕСА_3 ; у довідці № 490 від 02.12.2019 була допущена арифметична помилка, оскільки вказали, що ОСОБА_3 та ОСОБА_7 проживають по АДРЕСА_4 , а не 78; у довідці № 814 від 18.09.2016 була допущена арифметична помилка, оскільки вказали, що ОСОБА_3 та ОСОБА_7 проживають по АДРЕСА_2 , а не 78 (а.с.35-38).
Крім того, суду надано акт обстеження матеріальних-побутових умов жителя с. Хоньківці Могилів-Подільського району Вінницької області ОСОБА_2 від 01.07.2020 за адресою: АДРЕСА_1 з якого слідує, що ОСОБА_3 та ОСОБА_7 зареєстровані, однак не проживають за даною адресою. Акт складений комісією сільської ради (а.с.34).
Так, згідно п. 6 Положення (в редакції чинній на час видачі субсидії) субсидія призначається одній із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб. В окремих випадках на підставі рішення районної, районної у м. Києві і Севастополі держадміністрації та виконавчого органу міської і районної ради або утвореної ними комісії та акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства субсидія може призначатися особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) на підставі договору найму (оренди) житло (далі - орендар), якщо їй нараховується плата за житлово-комунальні послуги, або індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію.
Згідно п. 7 Положення (на час призначення субсидії) субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (осіб, які фактично проживають), яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, у тому числі осіб, призваних на строкову військову службу. У разі коли кількість фактично проживаючих зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб є меншою, ніж кількість зареєстрованих у такому приміщенні (будинку) осіб, субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, які фактично у ньому проживають на підставі рішення районної, районної у м. Києві і Севастополі держадміністрації та виконавчого органу міської і районної ради або утвореної ними комісій.
Таким чином, зі змісту вказаних вище норм слідує, що субсидія призначається одній із зареєстрованих у житловому приміщенні осіб та розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, які фактично у ньому проживають.
В судовому засіданні представник позивача стверджувала, що відповідачем незаконно було отримано житлову субсидію, оскільки ним не було надано управлінню достовірних відомостей про усіх зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1 оскільки довідки про склад сім'ї містили не повні відомості.
Разом з тим, суд не може вважати такі обставини доведеними, оскільки в довідках № 365 від 04.05.2017, № 109 від 13.02.2018 виданих виконавчим комітетом Хоньковецької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області зазначено, що вони «Про склад сім' або зареєстрованих в у житловому приміщенні /будинку осіб». Тобто, документ містить альтернативу і при видачі такого документа уповноважений орган не здійснив відмітку конкретизації наданої інформації, а позивач будучи уповноваженою особою на прийняття таких документів, не зважаючи на такі недоліки у їх оформленні, прийняв їх та в подальшому прийняв відповідні рішення на підставі яких відповідач і отримував житлову субсидію в 2017-2018 роках.
Аналогічно до довідок і заяви про призначення житлової субсидії та декларація про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії містять таку ж альтернативу.
Більше того, в судовому засіданні представник третьої особи зазначив, що довідки про склад сім'ї № 365 від 04.05.2017, № 109 від 13.02.2018 видані виконавчим комітетом Хоньковецької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області за підписом голови сільської ради ОСОБА_9 ним не підписувались. При цьому, представники третьої особи зазначили, що такі довідки не містять недостовірної інформації оскільки батьки відповідача не проживали з ним у вказаний період. Також ними не заперечувався факт дійсності печатки, кутового штампу та підпису паспортиста.
Щодо пояснень представників третьої особи, в тому числі самого ОСОБА_9 , з приводу того, що підпис на виданих двох довідках від його імені вчинені не ним суд, не може вважати такі обставини доведеними, оскільки жодного належного та допустимого доказу на їх підтвердження суду надано не було.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 вказала, що довідки про склад сім'ї надані ОСОБА_2 були достовірними, оскільки їх видає сільська рада.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнішний спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року, «Онер'їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» від 08 квітня 2008 року, «Москаль проти Польщі» від 15 вересня 2009 року).
Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» від 20 травня 2010 року і «Тошкуце та інші проти Румунії» від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року та «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року). Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 328/1056/19, від 25.03.2020 у справі № 234/9643/19.
Суд вважає, що в даній справі представник позивача не довела, що дії державного органу, до якого звернувся відповідач з метою одержання грошової допомоги, були чіткими, прозорими, доступними і зрозумілими, оскільки сама ж представник позивача в судовому засіданні зазначила, що на час призначення субсидії інформація зазначена в довідках № 365 від 04.05.2017, № 109 від 13.02.2018 не викликала сумнівів та така інформація була достатньою для призначення субсидії, а яке б було рішення комісії на той час вона не знає.
Згідно п. 127 Положення (в редакції чинній на момент вирішення спору) у разі відмови громадянина добровільно повернути суму надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії питання про її примусове стягнення вирішується органом, який призначив житлову субсидію, у судовому порядку.
Зі змісту вказаної норми слідує, що суд повноважний вирішувати питання про правомірність отримання відповідачем субсидії.
Як вже зазначалось вище, з аналізу змісту Положення слідує, що субсидія розраховується на кількість зареєстрованих осіб, які фактично проживають у будинку.
Тобто, зважаючи на те, що за адресою: АДРЕСА_1 з часу призначення субсидії, а саме 2017 по 2018 рік фактично проживав ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_5 з дочкою ОСОБА_6 розмір субсидії мав бути розрахований тільки зважаючи на їх доходи.
Представник відповідача в судовому засіданні стверджувала ту обставину, що довідки про склад сім'ї видавались сільською радою. Батьки відповідача дійсно не проживали разом з ним в Які саме відомості мали бути зазначені в таких довідках її довірителю відомо не було. Та Таким чином, відповідач не мав умислу на подання до управління недостовірної інформації. роках та не вели спільне господарство.
На противагу доказів сторони відповідача з приводу даної обставини представник позивача не надала суду жодних доказів і про такі докази не зазначила.
Тобто, крім іншого, представником позивача не доведено жодним належним доказів тієї обставини, що на час призначення субсидії в період з 2017 по 2018 роки за адресою: АДРЕСА_1 також фактично проживали ОСОБА_3 та ОСОБА_7 .
Крім того, з наданої суду копії паспорту серії НОМЕР_1 ОСОБА_7 вбачається, що з 30.11.1998 вона зареєстрована в с. Хоньківці Могилів-Подільського району Вінницької області (а.с.74).
Тобто, вказаний документ не містить інформації, що ОСОБА_7 зареєстрована саме за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, суд не може дійти висновку, що відповідач знав або міг знати про таку обставину.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В судовому засіданні представник позивача зазначала про те, що особа, яка звертається із заявою про призначення житлової субсидії має вказувати інформацію про членів своєї сім'ї у відповідних довідках та деклараціях.
З аналізу ст. 3 СК України слідує, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Тобто, основною обставиною визнання осіб членами однієї сім'ї на підставі кровного споріднення є такі ознаки, як спільне проживання, спільний побут, взаємні права та обов'язки.
В свою чергу, стороною позивача не доведено ту обставину, що ОСОБА_3 з дружиною ОСОБА_7 проживали у вказаний період за адресою: АДРЕСА_1 , також, крім іншого, вели з відповідачем спільне господарство, мали спільний бюджет, а також взаємні права та обов'язки тому суд, не може вважати їх членами сім'ї відповідача.
Тобто, в 2017 та 2018 роках фактично відповідач подав до управління усю інформацію з приводу членів своєї сім'ї, якими в даному випадку є лише його дружина та дочка.
Тим паче, що 2017 році комісія вирішувала питання з приводу врахування чи не врахування доходів батька відповідача, який зареєстрований за вказаною адресою, та було прийнято рішення про відсутність такої необхідності, оскільки він там фактично не проживав. Аналогічна ситуація була в 2017 році і з матір'ю відповідача, а також в 2018 році така ж ситуація була з обома із батьків. Тобто, у суду відсутні підстави вважати, що рішення про призначення субсидії відповідачу в 2017 та 2018 роках могли б були негативними, або така допомога надавалася б йому в меншому розмірі.
Таким чином, враховуючи що у період з 2017 по 2018 роки, тобто на час призначення субсидії, за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживав лише відповідач з дружиною та донькою, а також те, що довідки про склад сім'ї № 365 від 04.05.2017, № 109 від 13.02.2018 по суті містять альтернативну інформацію, яка відповідальним за прийом документів працівником установи позивача конкретизована не була при прийомі документів, суд вважає, що позивач не довів, що відповідач діяв недобросовісно при поданні вказаних документів.
При вирішенні даної справи суд зважає на дію принципу права, а також те, що уповноважена особа прийняла зазначені вище документи, не зважаючи на їх неналежне оформлення, а в подальшому на їх підставі прийняла рішення про виплату житлової субсидії і, в ході ви рішення даного спору сторона позивача не довела ту обставину, що відповідач діяв недобросовісно та мав прямий умисел на надання недостовірної інформації управлінню з метою отримання житлової субсидії.
В ході розгляду справи представник позивача не довела ту обставину, що за наявності тих відомостей, які були встановлені в ході вирішення даного спору рішення по призначенню житлової субсидії відповідачу в 2017-2018 роках були б негативними, або були б обраховані інші суми такої допомоги. Сама представник вказувала в ході розгляду справи що їй не відомо, яке б рішення прийняла комісія.
Разом з тим, доказування у цивільних справах не може ґрунтуватись на припущеннях, що прямо передбачено ч. 6 ст.81 ЦПК України так, як і рішення суду в такій справі.
Враховуючи встановлені у справі обставини, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного, положення п. 6, 7, 119, 127 Положення про порядок призначення житлових субсидій затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 848 від 21.10.1995 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива», ст. 1212, 1215 ЦК України та керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-268 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні позову Управління соціального захисту населення Могилів-Подільської районної державної адміністрації до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Хоньковецька сільська рада Могилів-Подільського району Вінницької області про відшкодування коштів по переплаченій житловій субсидії.
Судові витрати у виді судового збору залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення..
Повний текст рішення суду складено 28.12.2020.
Позивач: Управління соціального захисту населення Могилів-Подільської районної державної адміністрації, місце розташування: 24000, Вінницька область, м. Могилів-Подільський, вул. Володимирська, 18.
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місцем проживання: АДРЕСА_1 ;
Третя особа: Хоньковецька сільська рада Могилів-Подільського району Вінницької області, місце розташування: вул. 1 Травня, 5, с. Хоньківці Могилів-Подільського району Вінницької області.
Суддя: Т.Б.Київська