Справа № 132/4399/18
2/132/27/20
Ухвала
Іменем України
02 грудня 2020 року Калинівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Павленко І.В.
за участю секретаря Олійник Т.В.,
розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 -адвоката Піпко Андрія Миколайовича про зміну предмета позову в цивільній справі №132/4399/18 за позовом ОСОБА_1 до Мирненської сільської ради Калинівського району Вінницької області, Калинівської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору-Орган опіки та піклування при Калинівській райдержадміністрації Вінницької області, про визнання права власності на спадщину за законом, та заяву про забезпечення позову,
В провадженні Калинівського районного суду Вінницької області перебуває зазначена справа.
27.11.2020 року від представника позивача ОСОБА_1 -адвоката Піпко Андрія Миколайовича надійшла заява про зміну предмета позову, мотивована тим, що після відкриття спадщини мало місце прийняття незаконного рішення суду, на підставі якого було зареєстровано право власності на спадковий житловий будинок АДРЕСА_1 , приватизовано земельну ділянку за тією ж адресою, в житлі зареєстровано місце проживання ряду осіб.
Одночасно із заявою про зміну предмета позову надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні на праві власності ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1 , земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,25 га, кадастровий номер 0521683100:03:002:0201, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та земельну ділянку, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1133 га, кадастровий номер 0521683100:03:002:0200, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до частини 3 статті 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Згідно частини п'ятої статті 49 ЦПК України, у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.
Загальні вимоги щодо форми та змісту письмової заяви з процесуальних питань встановлені статтями 182-183 ЦПК України, зокрема при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи ,яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих зазаконодавством України); 2) найменування суду,до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих зазаконодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб'єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо). Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
За частиною третьою статті 182 ЦПК України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Частиною четвертою статті 183 ЦПК України регламентовано, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, заяву про зміну предмета позову подано позивачем у строк, передбачений ч.3 ст.49 ЦПК України, а саме до закінчення підготовчого засідання. Форма та зміст поданої заяви відповідає вимогам закону. До суду подано платіжний документ про сплату судового збору, докази направлення копії такої заявим та доданих до неї документів іншим учасникам справи.
За таких обставин, підстав для повернення заявнику відповідної заяви суд не вбачає, а тому вона підлягає прийняттю до розгляду.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається, окрім іншого, після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Подана представником позивача заява про забезпечення позову відповідає приписам та вимогам встановленим ст.151 ЦПК України, та таким чином вона підлягає невідкладному розгляду.
Згідно з ч.1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Пунктом 1 частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові №6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Відповідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.
З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів суд дійшов висновку, що заявлені вимоги про забезпечення позову є співмірними заявленим позовним вимогам, невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його ухвалення на користь позивача, а відтак й порушить права позивача на судовий захист.
Отже, забезпечення позову в обраний позивачем спосіб є співмірним із заявленими позовними вимогами та достатнім для забезпечення виконання майбутнього рішення суду.
Відтак, виходячи із системного аналізу заявлених вимог про забезпечення позову, суд в межах поданої заяви та викладеної в ній вимоги, вважає за доцільне задовольнити її, визначивши запропонований вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні на праві власності ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1 , земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,25 га, кадастровий номер 0521683100:03:002:0201, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) й земельну ділянку, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1133 га, кадастровий номер 0521683100:03:002:0200, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, до скасування заходів забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49,149-154, 157, 182-183, 258-260, 353 ЦПК України,
Прийняти до розгляду заяву представника позивача ОСОБА_1 -адвоката Піпко Андрія Миколайовича про зміну предмета позову в цивільній справі №132/4399/18.
Заяву представника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП за ДРФО НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , засоби зв'язку:тел. НОМЕР_2 )- ОСОБА_4 (РНОКПП за ДРФО НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; адреса для листування: АДРЕСА_4 , засоби зв'язку:тел. НОМЕР_4 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про забезпечення позову в цивільній справі №132/4399/18 за позовом ОСОБА_1 до Мирненської сільської ради Калинівського району Вінницької області, Калинівської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування при Калинівській райдержадміністрації Вінницької області, про визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за законом, визнання незаконним та скасування рішень, скасування записів про право власності та виселення- задовольнити.
Накласти арешт на належні на праві власності ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП за ДРФО НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ): житловий будинок АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,25 га, кадастровий номер 0521683100:03:002:0201, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); земельну ділянку, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1133 га, кадастровий номер 0521683100:03:002:0200, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства.
Зустрічне забезпечення не застосовується.
Копію ухвали суду невідкладно направити для виконання в частині забезпечення позову начальнику Калинівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) (22400, Вінницька область, м.Калинівка, вул.Вадима Нестерчука,39) та до відома учасникам справи.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Строк пред'явлення ухвали до виконання три роки.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, в порядку передбаченому ст.354 ЦПК України.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя: