29 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 807/2188/15
адміністративне провадження № К/9901/35552/20
Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Загороднюк А.Г., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року позов задоволено.
Постановою Верховного Суду від 07 серпня 2019 року касаційні скарги Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області задоволено частково, постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року позов задоволено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року апеляційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким відмовив у задоволенні позовних вимог.
21 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся вдруге до Верховного Суду з касаційною скаргою.
У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі і залишити в силі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року.
На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення касаційної скарги.
Так, статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Із системного аналізу наведених положень процесуального закону висновується, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Скаржник, як на підставу для відкриття касаційного провадження, посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, та зазначає постанову Верховного Суду від 07 серпня 2019 року в цій же справі, якою справу №807/2188/15, було направлено на новий розгляд до суду першої інстанції для з'ясування обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Будь-яку іншу постанову Верховного Суду з подібними правовідносинами позивач не наводить.
Водночас варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
Також суд звертає увагу, що лише загальні посилання на неврахування в оскаржуваному судовому рішенні висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах за відсутності посилання на відповідні постанови Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Із змісту касаційної скарги вбачається, що вона подана також на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, тобто судове рішення оскаржується з підстави передбаченої частиною 2 статті 353 КАС України.
Водночас, належного обґрунтування означених підстав касаційного оскарження судових рішень, відповідно до пункту 4 частини 4 статті 328 КАС України в сукупності з пунктом 1 частини другої статті 353 цього Кодексу та пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України щодо ухвалення судами попередніх інстанцій рішень з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, касаційна скарга не містить.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
На підставі наведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Верховний Суд,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.
Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя: А.Г. Загороднюк