29 грудня 2020 року
Київ
справа №826/1285/16
адміністративне провадження №К/9901/39236/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державної охорони, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, особа, яка представляє інтереси позивача - заступник військового прокурора Дарницького гарнізону, про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У січні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Управління державної охорони України, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - УДО, ГУ ПФУ відповідно, відповідачі), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність УДО щодо відмови направити до ГУ ПФУ довідку про грошове забезпечення позивача станом на 01.04.2012 для проведення перерахунку пенсії у зв'язку із збільшенням надбавки за виконання особливо важливих завдань з 50% до 90%;
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови перерахувати пенсію ОСОБА_1 з 01.01.2008 на підставі довідки УДО №2/6-1322 від 02.12.2015 та з урахуванням збільшення з 01.04.2012 розміру надбавки за виконання особливо важливих завдань до 90% у відповідності до Закону України від 15.07.2015 №614-VIII "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення" (далі - Закон №614-VIII), частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, статей 43, 51, 55, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ);
- зобов'язати УДО додатково зазначити у довідках про грошове забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , що посада "Заступник начальника відділу" з 01.01.2008 фактично відповідає посаді "Заступник Директора Департаменту" згідно рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.07.2015 у справі №826/9054/15;
- зобов'язати УДО відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. N 393" (далі - Постанова КМУ №45, Порядок №45) направити до ГУ ПФУ та ОСОБА_1 довідку про його грошове забезпечення з урахуванням збільшеного з 01.04.2012 розміру надбавки за виконання особливо важливих завдань з 50% до 90% відповідно до затвердженого 21.05.2012 начальником УДОУ рапорту Директора Департаменту по роботі з особовим складом від 21.05.2012;
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду в м. Києві відповідності до статей 43, 51, 55, 63 Закону №2262-ХІІ здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2008 на підставі довідки УДОУ №2/6-1322 від 02.12.2015 про його грошове забезпечення з урахуванням збільшеної з 01.04.2012 розміру надбавки за виконання особливо важливих завдань з 50% до 90%, а також вислуги років позивача (30 років) та визначених при звільненні з військової служби відсотків (80%), з яких обчислюється основний розмір його пенсії.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.02.2017 позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність УДО щодо відмови направити у ГУ ПФУ довідки про грошове забезпечення позивача станом на 01.04.2012 для перерахунку його пенсії у зв'язку зі збільшенням надбавки за виконання особливо важливих завдань з 50 % до 90%;
- визнано протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови перерахувати пенсію ОСОБА_1 з 01.01.2008 на підставі довідки УДОУ № 2/6-1322 від 02.12.2015 та з урахуванням збільшення з 01.04.2012 розміру надбавки за виконання особливо важливих завдань до 90% у відповідності до Закону №614-VIII, частини другої статті 5 КАС України, статей 43, 51, 55, 63 Закону №2262-ХІІ;
- зобов'язано УДО відповідно до постанови КМУ №45 направити у ГУ ПФУ та ОСОБА_1 довідку про його грошове забезпечення з урахуванням збільшеного з 01.04.2012 розміру надбавки за виконання особливо важливих завдань з 50% до 90% відповідно до затвердженого 21.05.2012 начальником УДО рапорту директора Департаменту по роботі з особовим складом від 21.05.2012.
- зобов'язано ГУ ПФУ у відповідності до статей 43, 51, 55, 63 Закону №2262-ХІІ від 09.04.1992 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2008 на підставі довідки УДО №2/6-1322 від 02.12.2015 про його грошове забезпечення з урахуванням збільшеної з 01.04.2012 розміру надбавки за виконання особливо важливих завдань з 50% до 90%, а також вислуги років позивача (30 років) та визначених при звільненні з військової служби відсотків (80%), з яких обчислюється основний розмір його пенсії.
- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2017 прийняту судом першої інстанції постанову скасовано та відмовлено в позові.
Вищезазначене судове рішення оскаржено позивачем в касаційному порядку.
Постановою Верховного Суду від 02.10.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2017 задоволено частково. Оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасовано та прийнято нове судове рішення, яким позов задоволено частково.
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови перерахувати пенсію ОСОБА_1 за період з 01.01.2008 по 01.12.2014 на підставі довідки Управління державної охорони України №2/6-1322 від 02.12.2015 у відповідності до Закону України від 15.07.2015 №614-VIII "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення", статей 43, 51, 55, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві відповідно до статей 43, 51, 55, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2008 по 01.12.2014 на підставі довідки Управління державної охорони України №2/6-1322 від 02.12.2015 про його грошове забезпечення з урахуванням вислуги років позивача (30 років) та визначених при звільненні з військової служби відсотків (80%), з яких обчислюється основний розмір його пенсії.
- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
23.12.2020 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 у якій заявник просить:
- відповідно до частини першої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України витребувати від відповідача - Управління державної охорони України копію наказу щодо збільшення розміру надбавки за виконання особливо важливих завдань у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 №355;
- у випадку задоволення Судом цього клопотання зобов'язати керівництво Управління державної охорони України подати витребувані докази на протязі п'яти днів з дня отримання копії даного судового рішення до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для приєднання до матеріалів адміністративної справи №826/1285/16;
- врахувати отримані додаткові докази і прийняти на їх підставі додаткове судове рішення у відповідності з статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України, яким задовольнити його позовні вимоги про збільшення розміру надбавки за ВОВЗ до 90% з 01.04.2012 згідно з довідкою Управління державної охорони України №2/6-28П від 14.03.2017.
В обґрунтуванні вищевказаної заяви наводяться аргументи про те, що у Верховному Суді, на його думку, матеріали справи досліджені неуважно. Заявник звертає увагу на те, що у матеріалах цієї справи, окрім рапорту про підвищення йому надбавки до 90%, містилась й довідка про розмір складових його грошового забезпечення, видана для перерахунку пенсії та підписана начальником Управління державної охорони України, яка, як наполягає позивач, складена саме на підставі наказу по Управлінню, й безпосередньо вказана довідка була направлена до пенсійного органу для перерахунку пенсії, однак у здійсненні такого перерахунку, на думку ОСОБА_1 , було незаконно відмовлено.
ОСОБА_1 наполягає, що внаслідок такої, на його переконання, неуважності Верховного Суду він незаконно продовжує з квітня 2012 року отримувати пенсію, при обчисленні якої враховано розмір надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50, а не 90 відсотків.
Окрім цього позивач зазначає, що на його звернення про надання копії наказу про встановлення надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 90 відсотків було відмовлено листом УДО, у зв'язку з чим, а також зважаючи, що матеріали цієї адміністративної справи на даний час перебувають у Верховному Суді й ОСОБА_1 позбавлений витребувати вищевказані докази самостійно, заявник просить витребувати такі документи, дослідити їх та приєднати до матеріалів справи, а також ухвалити додаткове судове рішення, яким з урахуванням цих доказів, задовольнити позов в частині вимог про здійснення перерахунку пенсії з врахуванням розміру надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 90 відсотків.
Вирішуючи подану ОСОБА_1 заяву про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже шляхом ухвалення додаткового судового рішення усувається неповнота судового рішення, ухваленого за наслідками розгляду справи.
У вищевказаній правовій нормі процесуального закону встановлено вичерпний і остаточний перелік підстав для ухвалення додаткового судового рішення у справі, який розширеному тлумаченню не підлягає.
Наведені ж заявником доводи фактично зводяться до наявності, на його думку, недоліків у розгляді судової справи стосовно неповного з'ясування її обставин і неврахування доказів, а також необхідності здійснення у зв'язку з цим повторного розгляду справи з урахуванням нових доказів, які відсутні у матеріалах справи і не були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій.
Водночас, такі мотиви не зумовлюють наявності підстав, передбачених статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України, для ухвалення додаткового судового рішення у цій справі.
Більше того, Верховний Суд, враховуючи надані йому повноваження, визначені статтею 341 цього Кодексу, не уповноважений на вчинення процесуальних дій, про які просить заявник, оскільки не має права під час здійснення касаційного розгляду справи витребовувати нові докази, досліджувати їх та надавити їм правову оцінку. Такими повноваженнями наділені виключно суди першої та апеляційної інстанцій. Верховний Суд, в силу приписів частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Постанова Верховного Суду від 02.10.2020 за змістом і формою у повному обсязі відповідає вимогам процесуального закону, зокрема, статті 356 Кодексу адміністративного судочинства України й прийнята щодо усіх позовних вимог ОСОБА_1 .
Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі.
Згідно з приписами частини четвертої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 252, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державної охорони, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, особа, яка представляє інтереси позивача - заступник військового прокурора Дарницького гарнізону, про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді: Я.О. Берназюк
І.В. Желєзний