29 грудня 2020 року
Київ
справа №420/241/20
адміністративне провадження №К/9901/34097/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу,
До Одеського окружного адміністративного суду з позовом звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №3087 від 16 грудня 2019 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності в частині звільнення ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області № 1722 о/с від 18 грудня 2019 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення;
- поновити ОСОБА_1 в поліції на посаді заступника начальника відділення сектору Хмельницького відділення поліції Малиновського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області;
- стягнути з Головного управління Національної полції в Одеській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.12.2019 і до моменту фактичного поновлення на посаді;
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року позовні вимоги задоволено частково.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Національної поліції в Одеській області залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
08 грудня 2020 року Головним управлінням Національної поліції в Одеській області до Верховного Суду подано касаційну скаргу.
З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким внесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Касаційна скарга не оформлена згідно з вимогами, встановленими статтею 330 КАС України, оскільки скаржник не зазначив підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Також касаційна скарга подана з порушенням частини четвертої статті 330 КАС України, а саме до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Проте, матеріали касаційної скарги, що надійшли до суду, не містять документа про сплату судового збору. Натомість, скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. Заява мотивована тим, що Головне управління Національної поліції в Одеській області фінансується з коштів Державного бюджету України та встановлення порядку проведення таких операцій скаржник не має змоги своєчасно сплатити судовий.
Вирішуючи питання щодо відстрочення скаржнику сплати судового збору суд виходить із наступного.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Аналіз зазначених норм свідчить, що скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства з питань відстрочення або розстрочення судового збору.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Питання про сплату та повернення судового збору регулюються Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - "Закон № 3674-VI").
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, судовий збір сплачується у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при подання позовної заяви.
Згідно з підпукту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру, судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб.
Згідно з підпукту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання фізичною особою до адміністративного суду позову майнового характеру, судовий збір справляється у розмірі 1 відсотока ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 прожиткового мінімум для працездатних осіб.
Разом з тим, необхідно зазначити, що судових рішеннях відсутня інформація щодо суми стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, тому ставка за вимогу майнового характеру обчислюється із мінімального розміру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що позивач у цій справі є фізичною особою, звернувся до суду з позовом в 2020 році та заявив три позовні вимоги немайнового характеру та одну позовну вимогу майнового характеру.
Станом на 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складав 2102 грн 00 коп.
Таким чином, судовий збір при поданні касаційної скарги сплачується у розмірі 6 726 грн 40 коп. ((2102,00х0,4х3)х200%=5 044, 80 за немайнову вимогу); 2102,00х0,4х200%=1 681,60 за майнову вимогу)).
Однак, 24 грудня 2020 року скаржником надіслано квитанцію про сплату судового збору № 23345 від 11 грудня 2020 року на суму 3 363 грн 40 коп.
Враховуючи зазначене скаржнику необхідно доплатити судовий збір в сумі 3 364 грн 00 коп.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA678999980000031219207026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055"); призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків, а саме: подання касаційної скарги у новій редакції із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та документа про сплату судового збору.
Керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України,
Відмовити Головному управлінню Національної поліції в Одеській області у клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання касаційної скарги у новій редакції із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та документа про сплату судового збору.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк
Судді: Л.О. Єресько
В.М. Соколов