Справа № 320/10329/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Балаклицький А.І.
Суддя-доповідач Шурко О.І.
21 грудня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Мельничука В.П., Оксененка О.М.,
при секретарі Коцюбі Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Броварської міської ради Київської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської міської ради Київської області, в якому просять суд:
- скасувати рішення Броварської міської ради Київської області "Про відмову в приватизації житлових приміщень у гуртожитку" від 04.06.2020 №1890-76-07, яким відмовлено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у приватизації займаних ними житлових приміщень у гуртожитку по АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Броварську міську раду Київської області задовольнити заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 10.01.2020 щодо передачі їм у власність в порядку приватизації займаних житлових приміщень у гуртожитку по АДРЕСА_1 та прийняти таке рішення щодо передачі їм у власність в порядку приватизації займаних ними житлових приміщень у цьому гуртожитку.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у справі.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивачами подано апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просять скасувати оскаржувану ухвалу суду.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору в цій справі є скасування рішення Броварської міської ради Київської області "Про відмову в приватизації житлових приміщень у гуртожитку" від 04.06.2020 №1890-76-07, яким відмовлено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у приватизації займаних ними житлових приміщень у гуртожитку по АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись із вказаним рішенням Броварської міської ради Київської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до адміністративного суду з даним позовом.
Таким чином, виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивачів із правомірністю прийняття рішення Броварської міської ради Київської області від 04.06.2020 №1890-76-07 про відмову ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у приватизації займаних ними житлових приміщень у гуртожитку по АДРЕСА_1 .
Суд першої інстанції відмовляючи у відкритті провадження у справі, виходив з того, що цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися в порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Перевіряючи наявність підстав для розгляду вищевказаних позовних вимог в порядку адміністративного судочинства, колегія суддів враховує, що у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовим спором є спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 цього Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, де суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відтак, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За правилами абз. 1 ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Житлові спори - особливий різновид спорів, що стосується житлових прав та інтересів громадян і організацій.
У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов'язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків, тощо).
Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб'єкта владних повноважень як відповідача.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
В межах предмету цього спору той факт, що відповідачем є Броварська міська рада Київської області не змінює правову природу спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий.
Оскільки спірні правовідносини пов'язані із наданням позивачам права на приватизацію займаних ними житлових приміщень у гуртожитку, суд дійшов висновку, що цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, позаяк у цьому випадку особа звертається до суду за захистом порушеного цивільного права, отже, такий спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, а пов'язаний з вирішенням питання щодо права на житло.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
До того ж, колегія суддів звертає увагу, що апелянтом було надано пояснення з долученням рішень міськрайонного суду, апеляційного суду та касаційного суду, якими в порядку цивільного судочинства позивачі вже звертались до суду з вимогами що стосуються приватизації житлових приміщень у гуртожитку та їм було відмовлено у їх задоволенні.
При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 312, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя: Шурко О.І.
Судді: Мельничук В.П.
Оксененко О.М.
Повний текст постанови виготовлено 28.12.2020.