Справа № 580/2193/20 Суддя (судді) першої інстанції: В.П. Тимошенко
28 грудня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Земляної Г.В., Файдюка В.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Черкаський слідчий ізолятор" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної установи "Черкаський слідчий ізолятор" про:
- визнання протиправним та скасування наказу Державної установи "Черкаський слідчий ізолятор" від 18.05.2020 №10/ОС/СТ-20 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ";
- визнання протиправним та скасування наказу Державної установи "Черкаський слідчий ізолятор" від 19.05.2020 №69/ОС -20 "Про звільнення ОСОБА_1 ";
- поновлення ОСОБА_1 на службі у ДУ "Черкаський слідчий ізолятор" посаді молодшого інспектора 1 категорії відділу режиму і охорони державної установи "Черкаський слідчий ізолятор" з 20.05.2020;
- стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Водночас, 10 грудня 2020 року представником позивача було подано клопотання про розгляд справи за участю сторін, у зв'язку із значним інтересом з боку позивача.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, а клопотання представника позивача залишити без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом Державної установи "Черкаський слідчий ізолятор" № 165/ОС-18 від 08.10.2018 ОСОБА_1 призначено молодшим інспектором 2 категорії відділу режиму і охорони державної установи "Черкаський слідчий ізолятор" (а.с.36).
21.04.2020 наказом Державної установи "Черкаський слідчий ізолятор" № 59/ОС-20 ОСОБА_2 відсторонено від виконання службових обов'язків за посадою старшого прапорщика внутрішньої служби, молодшого інспектора 1 категорії відділу режиму і охорони, з 21.04.2020 на час проведення службового розслідування (а.с.39).
Наказом Державної установи "Черкаський слідчий ізолятор" № 177/ОД-20 від 21.04.2020, відповідно до частини 3 пункту 2 розділу ІІ наказу Міністерства юстиції України від 12.03.2015 №356/5 "Про затвердження Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України", призначено службове розслідування. Начальником СІЗО - начальником арештного дому Державної установи "Черкаський слідчий ізолятор" ОСОБА_3 15.05.2020 затверджено висновок службового розслідування проведеного по факту виявлення заборонених предметів та речовин під час проведення огляду особистих речей старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_1 , молодшого інспектора 1 категорії відділу режиму і охорони державної установи "Черкаський слідчий ізолятор" (а.с.40).
Під час службового розслідування встановлено, що 21 квітня 2020 року, в кімнаті проведення оглядів державної установи "Черкаський слідчий ізолятор", був проведений огляд особистих речей співробітників чергової зміни, які прибули на чергування з 20 години 00 хвилин 21.04.2020 до 08 години 00 хвилин 22.04.2020.
Близько 17 години 00 хвилин, підполковником внутрішньої служби ОСОБА_7, начальником оперативного відділу державної установи "Черкаський слідчий ізолятор" в присутності майора внутрішньої служби ОСОБА_4 , старшого оперуповноваженого оперативного відділу державної установи "Черкаський слідчий ізолятор", майора внутрішньої служби ОСОБА_5 , оперуповноваженого оперативного відділу державної установи "Черкаський слідчий ізолятор" та підполковника внутрішньої служби ОСОБА_6 , заступника начальника СІЗО з режиму і охорони та оперативної роботи державної установи "Черкаський слідчий ізолятор", в ході огляду особистих речей старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_1 , було запропоновано добровільно видати заборонені предмети та речовини, на шо старший прапорщик внутрішньої служби ОСОБА_1 , надав згоду дістав з чорної сумки, яка знаходилась у нього на плечі, пакет з їжею, та пакет з мобільним телефоном марки "Номі" та зарядний пристрій до нього.
Під час візуального обстеження зарядного пристрою та телефону було помічено, що даний зарядний пристрій має сліди відкриття. Старшому прапорщику внутрішньої служби ОСОБА_1 , було запропоновано розібрати зарядний пристрій з метою обстеження його вмісту, на що останній погодився. При відкритті зарядного пристрою з нього почала сипатися речовина рослинного походження зеленого кольору зі специфічним запахом. Відкривши зарядний пристрій повністю на його платі було помічено кристал невідомого походження залитий "термо" - клеєм.
Про дану подію повідомлено по телефону "102" Черкаський відділ поліції ГУ Національної поліції в Черкаській області за зареєстровано в КОЗП за №22 від 21.04.2020.
18.05.2020 наказом Державної установи "Черкаський слідчий ізолятор" №10/ОС/СТ-20 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ", яким за порушення службової дисципліни, несумлінне ставлення до виконання своїх посадових обов'язків до старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_1 , молодшого інспектора 1 категорії відділу режиму охорони застосовано дисциплінарне стягнення "Звільнення Державної кримінально-виконавчої служби України" (а.с.46).
Наказом від 19.05.2020 №69/ОС-20 "Про звільнення ОСОБА_1 ", звільнено з Державної кримінально-виконавчої служби України старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_1 , молодшого інспектора 1 категорії відділу режиму охорони державної установи "Черкаський слідчий ізолятор", 20.05.2020 у відповідності до п.6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) Закону України "Про Національну поліцію" (а.с.47).
Вважаючи оскаржувані накази протиправним, позивач звернувся до суду.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 14 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).
Служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.
На службу до Державної кримінально-виконавчої служби України приймаються на конкурсній, добровільній, контрактній основі громадяни України, які спроможні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнем та станом здоров'я ефективно виконувати відповідні службові обов'язки.
Частиною 4 статті 14 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" передбачено, що громадяни України, які вперше зараховуються на посади рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби та у відповідних випадках пройшли встановлений строк випробування, складають присягу такого змісту: "Я (прізвище, ім'я, по батькові), вступаючи на службу до Державної кримінально-виконавчої служби України, клянуся завжди залишатися відданим Українському народові, неухильно додержуватися Конституції та законів України, бути чесним, гуманним, сумлінним і дисциплінованим, зберігати державну та іншу охоронювану законом таємницю. Присягаю з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та підвищувати рівень культури, не допускати порушень прав і свобод людини та громадянина, всіляко сприяти зміцненню правопорядку. Якщо я порушу цю присягу, то готовий нести відповідальність, установлену законом".
Статтею 16 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" передбачені вимоги до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України і його відповідальність.
Так, згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" персонал Державної кримінально-виконавчої служби України зобов'язаний неухильно виконувати закони України, додержуватися норм професійної етики, гуманно ставитися до засуджених і осіб, узятих під варту. Жорстокі, нелюдські або такі, що принижують людську гідність, дії є несумісними зі службою і роботою в органах, установах виконання покарань та слідчих ізоляторах.
Частинами 3, 4 статті 21 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" передбачено, що персонал Державної кримінально-виконавчої служби України під час виконання покладених на нього обов'язків керується законами та іншими нормативно-правовими актами, діє на підставі та в межах своїх повноважень. Ніхто, крім випадків, прямо передбачених законом, не має права втручатися в службову діяльність персоналу.
Особи рядового і начальницького складу та працівники кримінально-виконавчої служби, а також члени їхніх сімей знаходяться під захистом держави, їх безпека, честь і гідність охороняються законом.
Згідно з частиною 5 статті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Порядок проходження служби в Національній поліції України регулюється Законом України "Про Національну поліцію".
Відповідно до частин 1, 2 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Пунктом 9 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 року №901-VIII передбачено, що до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".
Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 року №2337-VII, який набрав чинності 07.10.2018 року, дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006 року №3460-ІV, поширено також на осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України (надалі - Дисциплінарний статут ОВС) визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту ОВС службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Згідно зі статтею 7 Дисциплінарного статуту ОВС службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
Статтею 2 Дисциплінарного статуту ОВС визначено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Згідно зі статтею 5 Дисциплінарного статуту ОВС за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту ОВС на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Порядок накладання дисциплінарних стягнень передбачений статтею 14 Дисциплінарного статуту ОВС, відповідно до частини 1 якої з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Згідно зі статтею 16 Дисциплінарного статуту ОВС дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
Відповідно до статті 18 Дисциплінарного статуту ОВС дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.
Наказом Міністерства юстиції України №356/5 від 12.03.2015 року затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України (надалі - Порядок №356/5), який визначає підстави для призначення, процедуру та мету проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - ДКВС України); порядок документування й оформлення результатів службових розслідувань, прийняття за ними рішення та їх виконання; компетенцію структурних підрозділів апарату Мін'юсту, його міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань та пробації, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, уповноважених органів з питань пробації, навчальних закладів та закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ та організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - органи і установи), під час проведення службових розслідувань; права та обов'язки посадових осіб органів і установ під час проведення службових розслідувань.
За визначенням, наведеним у пункті 2 розділу І цього Порядку, службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються в межах компетенції з метою уточнення причин, встановлення обставин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення або дисциплінарного проступку персоналом Державної кримінально-виконавчої служби України, відповідальність за яке передбачена законодавством України, а також визначення ступеня вини особи (осіб), яка вчинила правопорушення, чиї дії або бездіяльність стали причиною його скоєння.
Відповідно до розділу ІІ Порядку №356/5 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб рядового чи начальницького складу або їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового чи начальницького складу та можуть викликати суспільний резонанс.
Службове розслідування проводиться за рішенням уповноваженого на те начальника зокрема у разі реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне особою рядового чи начальницького складу кримінальне правопорушення.
Підстави для призначення службового розслідування можуть міститися у службових документах осіб рядового і начальницького складу, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих посадовими особами органів і установ в установленому законодавством України порядку.
Підставою для проведення службового розслідування є належним чином оформлений письмовий наказ уповноваженого на те начальника.
Розділом III Порядку №356/5 визначено порядок призначення службового розслідування, пунктом 3 якого передбачено, що начальники мають право призначати службові розслідування стосовно осіб рядового і начальницького складу, якщо заступником Міністра юстиції за погодженням з Міністром юстиції або особою, яка виконує його обов'язки, їм надано право застосовувати заходи заохочення і накладати дисциплінарні стягнення на осіб, дії або бездіяльність яких стали підставою для проведення службового розслідування.
Згідно з пунктами 8, 9 розділу ІІІ Порядку №№356/5 проведення службового розслідування доручається прямому начальнику особи рядового чи начальницького складу, дії або бездіяльність якої стали підставою для призначення службового розслідування.
Службове розслідування може проводитися декількома особами у складі комісії, до складу якої входять найбільш досвідчені посадові особи органу або установи, здатні всебічно вивчити обставини, що стали підставою для призначення службового розслідування, та зробити об'єктивні висновки. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника особи рядового чи начальницького складу, дії чи бездіяльність якої стали підставою для призначення службового розслідування.
Проведення службових розслідувань за фактами порушень особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, неналежного виконання посадових обов'язків чи втрати ними службових посвідчень, підготовка за їх результатами висновків та проектів наказів про заходи дисциплінарного реагування щодо цих осіб здійснюються керівниками усіх рівнів щодо безпосередньо підпорядкованої особи рядового чи начальницького складу, яка вчинила правопорушення. (пункт 1 розділу IV Порядку №356/5)
Згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку №356/5 рішенням уповноважених посадових осіб персонал відповідного структурного підрозділу Департаменту персоналу Міністерства юстиції України, підрозділів по роботі з персоналом відповідних органів і установ залучається до проведення службових розслідувань у разі реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне особою рядового чи начальницького складу кримінальне правопорушення або повідомлення особі рядового чи начальницького складу про підозру в учиненні нею кримінального правопорушення.
Пунктами 1, 2, 3 розділу V Порядку №356/5 передбачено, що службове розслідування повинне бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення уповноваженим на те начальником. У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк проведення службового розслідування може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення.
Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку службового розслідування.
Права та обов'язки учасників службового розслідування визначені у розділі VI Порядку №356/5.
Згідно з пунктом 1 розділі VIII Порядку №356/5 за результатами службового розслідування складається висновок службового розслідування, який складається із вступної, описової та резолютивної частин.
Пунктами 3, 4 розділу VIII Порядку №356/5 передбачено, що висновок службового розслідування підписується виконавцем (головою та членами комісії) та затверджується начальником, який призначив службове розслідування.
Із затвердженим висновком службового розслідування за рішенням начальника, який призначив службове розслідування, ознайомлюється начальник органу або установи, де проходить службу особа рядового чи начальницького складу, стосовно якої призначено проведення службового розслідування.
Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, письмового пояснення, або за відсутності акта про її відмову від надання письмового пояснення. Небажання особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.
Відповідно до пункту 7 розділу VIII Порядку №356/5 якщо вину особи рядового чи начальницького складу повністю доведено, начальник, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення такої особи до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення за результатами службового розслідування видається наказ, зміст якого оголошується персоналу органу або установи, де проходить службу особа рядового чи начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності її підлеглих забороняється.
Зміст наказу доводиться до відома особи рядового чи начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі відмови особи рядового чи начальницького складу від ознайомлення з наказом під підпис безпосередній начальник такої особи спільно з посадовою особою підрозділу персоналу складає відповідний акт.
Як встановлено судом першої інстанції, звільненню позивача зі служби передувало службове розслідування, призначене наказом Державної установи "Черкаський слідчий ізолятор" № 177/ОД-20 від 21.04.2020, відповідно до частини 3 пункту 2 розділу ІІ наказу Міністерства юстиції України від 12.03.2015 №356/5 "Про затвердження Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України (а.с. 40).
Начальником СІЗО начальником арештного дому Державної установи "Черкаський слідчий ізолятор" ОСОБА_3 15.05.2020 затверджено висновок службового розслідування проведеного по факту виявлення заборонених предметів та речовин під час проведення огляду особистих речей старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_1 , молодшого інспектора 1 категорії відділу режиму і охорони державної установи "Черкаський слідчий ізолятор" (а.с. 41-44).
Під час службового розслідування встановлено, що 21 квітня 2020 року, в кімнаті проведення оглядів державної установи "Черкаський слідчий ізолятор", був проведений огляд особистих речей співробітників чергової зміни, які прибули на чергування з 20 години 00 хвилин 21.04.2020 до 08 години 00 хвилин 22.04.2020.
Близько 17 години 00 хвилин, підполковником внутрішньої служби ОСОБА_7, начальником оперативного відділу державної установи "Черкаський слідчий ізолятор" в присутності майора внутрішньої служби ОСОБА_4 , старшого оперуповноваженого оперативного відділу державної установи "Черкаський слідчий ізолятор", майора внутрішньої служби ОСОБА_5 , оперуповноваженого оперативного відділу державної установи "Черкаський слідчий ізолятор" та підполковника внутрішньої служби ОСОБА_6 , заступника начальника СІЗО з режиму і охорони та оперативної роботи державної установи "Черкаський слідчий ізолятор", в ході огляду особистих речей старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_1 , було запропоновано добровільно видати заборонені предмети та речовини, на шо старший прапорщик внутрішньої служби ОСОБА_1 , надав згоду дістав з чорної сумки, яка знаходилась у нього на плечі, пакет з їжею, та пакет з мобільним телефоном марки "Номі" та зарядний пристрій до нього.
Під час візуального обстеження зарядного пристрою та телефону було помічено, що даний зарядний пристрій має сліди відкриття. Старшому прапорщику внутрішньої служби ОСОБА_1 , було запропоновано розібрати зарядний пристрій з метою обстеження його вмісту, на що останній погодився. При відкритті зарядного пристрою з нього почала сипатися речовина рослинного походження зеленого кольору зі специфічним запахом. Відкривши зарядний пристрій повністю на його платі було помічено кристал невідомого походження залитий "термо" - клеєм.
Про дану подію повідомлено по телефону " 102" Черкаський відділ поліції ГУ Національної поліції в Черкаській області за зареєстровано в КОЗП за №22 від 21.04.2020.
За наслідками вказаного висновку службового розслідування зокрема запропоновано:
1) службове розслідування по факту порушення службової дисципліни, , а саме вступу старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_1 у неслужбові стосунки із взятими під варту (засудженими) та їх родичами, вважати закінченим;
2) факт порушення службової дисципліни старшим прапорщиком внутрішньої служби ОСОБА_1 , розглянути на Раді Зборів осіб рядового та молодшого начальницького складу державної установи "Черкаський слідчий ізолятор".
Висновок службового розслідування 15.05.2020 затверджений начальником СІЗО - арештного дому державної установи "Черкаський слідчий ізолятор".
18.05.2020 ним видано спірний наказ №10/ОС/СТ-20 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ", відповідно до якого за порушення службової дисципліни, несумлінне ставлення до виконання своїх обов'язків старшому прапорщику внутрішньої служби ОСОБА_1 , молодшому інспектору 1 категорії відділу режиму охорони застосовано дисциплінарне стягнення "Звільнення з Державної кримінально-виконавчої служби України". Підставою даного наказу став висновок службового розслідування проведеного по факту виявлення заборонених предметів та речовин під час проведення огляду особистих речей старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_1 , молодшого інспектора 1 категорії відділу режиму і охорони державної установи "Черкаський слідчий ізолятор".
19.05.2020 видано наказ №69/ОС-20 "Про звільнення ОСОБА_1 ".
За наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем дотримано процедуру проведення службового розслідування та винесення оскаржуваних наказів.
Щодо тверджень позивача про те, що під час проведення службового розслідування у нього не відбирались пояснення, суд зазначає наступне.
Як вбачається з висновку службового розслідування, в ході службового розслідування був опитаний старший прапорщик внутрішньої служби ОСОБА_1 , молодший інспектор категорії відділу режиму і охорони державної установи "Черкаський слідчий ізолятор". Крім того, в матеріалах справи містяться письмові пояснення ОСОБА_1 (а.с.45).
Водночас, у висновку службового розслідування, а саме абз. 2 стор. 4 (а.с. 42 зворотній бік) зазначено, що "Комісією з проведення службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , 1974 року народження з 28.01.2019 перебуває на обліку в оперативному відділу установи, як особа найбільш схильна до вступу в позаслужбові зв'язки з особами взятими під варту, засудженими, їх родичами та знайомими, а також передачі заборонених предметів, наркотичних, психотропних та одурманюючих речовин до державної установи "Черкаський слідчий ізолятор", та з метою перевірки інформації, 21.04.2020 близько 17 години 00 хвилин по прибуттю до установи було проведено огляд особистих речей старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_1 , в ході якого інформація знайшла підтвердження".
Крім того, така інформація підтверджується рапортами співробітників слідчого ізолятора ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (а.с.112-116).
Також, висновком службового розслідування спростовуються твердження позивача, що в ньому не вказано мотивів та мети вчиненого проступку.
Наслідком вчиненого дисциплінарного проступку позивача є - порушення службової дисципліни.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в пункті 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" №9 від 6 грудня 1992 року, у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пунктом 1 статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147 (1), 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
Верховний Суд у постанові від 26.05.2019 у справі №580/1117/19 наголошує на тому, що в основі поведінки працівника поліції законодавчо закладено етичні, правові і службово-дисциплінарні норми, дотримання яких є одним із головних обов'язків особи, що іде на службу до органів внутрішніх справ. Ця обставина зумовлює підвищений рівень відповідальності працівників поліції, у порівнянні з іншими громадянами, та застосування до них більш суворих дисциплінарних стягнень за дисциплінарні правопорушення.
Суд звертає увагу, що факт повідомлення про підозру позивачу у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України став лише підставою для початку службового розслідування. Натомість службове розслідування стосувалось належного виконання позивачем своїх службових обов'язків, які передбачені законодавством.
Таким чином, підставою для звільнення позивача стали обставини порушення ним службової дисципліни, тобто судом в межах розгляду цієї справи не досліджувалось питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення злочину, а надавалась правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку.
Водночас, реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов'язана із порушенням кримінального провадження і набрання законної сили вироком суду.
Доводи позивача, з приводу того, що такий вид стягнення як звільнення зі служби може застосовуватись у тому випадку, коли буде доведена вина особи у вчиненні кримінального правопорушення є безпідставним, оскільки підставами для проведення службового розслідування можуть бути не тільки скоєння особою кримінального правопорушення, але і вчинення особою інших діянь, які порушують службову дисципліну, а також події, які сталися за участю таких осіб і можуть викликати суспільний резонанс.
Суд зазначає, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя Г.В.Земляна
суддя В.В.Файдюк