17 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 340/2045/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дурасової Ю.В.,
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 (головуючий суддя Брегей Р.І.)
в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сорт Груп» до відповідача Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ТОВ «Сорт Груп», звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 30.04.2020 року про відповідність Товариства «Сорт Груп» критеріям ризиковості платника на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку;
- зобов'язати відповідача виключити Товариство «Сорт Груп» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Позов обґрунтовано відсутністю підстав віднесення позивача до ризикових платників податків, оскільки своєчасно і у повному обсязі платник надавав податкову інформацію та сплачував податки.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 30 квітня 2020 року №32330 про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Сорт Груп» до переліку ризикових платників податків.
В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
Рішення суду першої інстанції, обґрунтовано тим, що в рішенні Управління зазначено, що податковою інформацією є невідповідність кодів УКТ ЗЕД за даними ЄРПН, однак до суду не надав жодних доказів, які б доводили таку невідповідність.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Посилається на те, що інформація, яка наявна у відповідача, вказує на те, що дане товариство формує схемний податкових кредит, та не є добросовісним платником податку на додану вартість, в зв'язку з чим відповідає критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.
Позивачем до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу не подано, що не перешкоджає розгляду справи по суті
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно порядку денного протоколу засідання Комісії від 30 квітня 2020 року №78 аналізувалась податкова інформація стосовно включення Товариства та інших платників податку до переліку ризикових платників податків (а.с.28-29).
Протокол засідання Комісії не містить виступ члена Комісії стосовно ТОВ «Сорт Груп». Щодо інших платників податків вказано звітні періоди, в яких їх ідентифіковано як вигодотранспортуючими. Комісія проголосувала за включення ТОВ «Сорт Груп» до переліку ризикових платників податків, що оформлено відповідним рішенням №32330 (а.с.17, 28-29). У рішенні Комісії зазначено про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Підстава - пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Конституції України, Податкового кодексу України, норми “Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165.
Предметом спору є протиправність/правомірність рішення відповідача від 30.04.2020 року №32330 про відповідність/невідповідність позивача критеріям ризиковості платника податку та зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості (а.с. 10, 17).
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165.
При цьому питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається Комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку Комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання Комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4 до Порядку №1165).
Слід зазначити, що у рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості.
Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
В силу Додатку 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або в судовому порядку.
Отже позивач, подаючи позов про визнання протиправним та скасування рішення Комісії від 30.04.2020 року про відповідність Товариства «Сорт Груп» критеріям ризиковості платника діяв у відповідності до норм законодавства України, оскільки норми законодавства України передбачають можливість оскарження такого рішення Комісії.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до увагу, що Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 30.04.2020 року №32330 містить мотивування, яка саме податкова інформація слугувала підставою для визначення Товариства «Сорт Груп» таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку - невідповідність кодів УКТ ЗЕД з даними ЄРНП.
Також відповідачем зазначено підстава (відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку) - п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Однак, відповідачем взагалі не надано будь-яких документів на підтвердження наявності інформації, яка стала підставою для прийняття рішення від 30.04.2020 року №32330 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
При цьому матеріалами справи підтверджується, що в протоколі засіданні комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №78 від 30.04.2020 (а.с. 28, 29) відсутня будь-яка інформація щодо невідповідності кодів УКТ ЗЕД з даними ЄРНП при здійсненні господарської діяльності позивачем.
Крім того, матеріали справи не містять податкової накладної/розрахунку коригування, яка б вказувала на невідповідність кодів УКТ ЗЕД з даними ЄРПН.
Отже, відповідачем не надано до суду доказів, якими він обґрунтовує свої заперечення проти позову.
Приписами пункту 6 Порядку встановлено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Таким чином, в разі скасування рішення суб'єкта владних повноважень про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, комісія регіонального рівня має самостійно виключити платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Таким чином відсутні підстави для задоволення позову щодо зобов'язання відповідача виключити Товариство «Сорт Груп» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Однак суд першої інстанції в резолютивній частині рішення зазначив, про визнання протиправним та скасування рішення Комісії про включення ТОВ «Сорт Груп» до переліку ризикових платників податків.
Однак, такого рішення відповідач не приймав.
Відповідачем прийнято рішення про відповідність/невідповідність позивача критеріям ризиковості платника податку від 30.04.2020 року №32330.
Натомість судом першої інстанції в резолютивній частині зазначено рішення, яке не приймалося відповідачем та не оскаржувалося позивачем.
Водночас, зазначення в резолютивній частині рішення суду першої інстанції про скасування рішення відповідача щодо включення ТОВ «Сорт Груп» до переліку ризикових платників податків не відповідає пункту 6 Порядку № 1165, оскільки у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня самостійно виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
В цілому погоджуючись з рішенням суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, колегія суддів апеляційної інстанції вбачає необхідність змінити рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду в постанові від 20.11.2019 року у справі №480/4006/18 є безпідставною, оскільки така правова позиція була висловлена стосовно норма Порядку № 117 від 21.02.2018, який діяв до 31.01.2020 року включно та втратив чинність з 01.02.2020 року.
Однак, спірні правовідносини сторін врегульовані Порядком №1165 від 11.12.2019 року.
Порядок №1165 істотно відрізняється від Порядку №117 у частині встановлення відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Зокрема, істотні відмінності полягають саме у тому, що за Порядком №1165 контролюючий орган приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку, про що безпосередньо зазначається у самому рішенні.
Відтак, висновок Верховного Суду у справі № 480/4006/18 про те, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної), а також протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов'язків, - у даному випадку застосуватись не може, оскільки змінилося правове регулювання спірних правовідносин.
Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги Постанову Верховного Суду від 16.12.2020 року у справі №34/474/20, згідно якої надано правову оцінку застосування норм права у правовідносинах, що врегульовані Порядком №1165 від 11.12.2019 року.
Зокрема, у вказаному рішенні Верховного Суду зазначено, що контролюючий орган має обґрунтувати на підставі якої інформації комісія дійшла висновку про відповідність платника критеріям ризиковості платника податку.
Згідно із ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи те, що відповідачем не надано до суду будь-якої інформації щодо невідповідності кодів УКТ ЗЕД з даними ЄРНП при здійсненні господарської діяльності позивачем, колегія судів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, діяв не у відповідності до вимог Порядку №1165 від 11.12.2019 року.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття оскарженого рішення.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції вбачає необхідність змінити рішення суду першої інстанції, зазначивши абзац 2 резолютивної частини рішення суду першої інстанції в такій редакції:
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 30 квітня 2020 року №32330 про відповідність ТОВ «Сорт Груп» критеріям ризиковості платника податку.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
З огляду на результати апеляційного розгляду справи судові витрати не підлягають розподілу.
Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області - задовольнити частково.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 змінити.
Зазначити абзац 2 резолютивної частини рішення суду першої інстанції в такій редакції:
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 30 квітня 2020 року №32330 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Сорт Груп» критеріям ризиковості платника податку.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду згідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення згідно ст. 329 КАС України шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 22.12.2020.
Головуючий суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова