15 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 340/1568/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,
за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Зернарі" на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 р. (Хилько А.І.) в адміністративній справі № 340/1568/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Зернарі" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області, про визнання протиправною та скасування постанови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Зернарі" звернулося до суду з позовом в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №189233 від 07.04.2020 р.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказував на те, що за наслідками проведення габаритно-вагового контролю Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом представниками Укртрансбезпеки взагалі не складався. Документи, у яких було зафіксовано порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт та які є підставою притягнення позивача до відповідальності складені на іншу юридичну особу - ТОВ "АГРОДАР ЛТД", тому вважає, що відносно позивача перевірка не проводилась. Також, позивач зазначає, що в даному випадку перевозився сипучий вантаж (висівки пшеничні (гранульовані)), який є рухомим під час руху автомобіля, а тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, що в свою чергу не дає можливості за відсутності відповідної методики зважування з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень. Позивач стверджує, що у зв'язку з відсутністю такої методики, як на дату проведення габаритно-вагового контролю, так і на даний час, результати вимірювання, здійсненні відповідачем, не можна вважати достовірними зважаючи на неможливість встановлення точного показника навантаження на кожну о осей транспортного засобу з відповідним вантажем.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 р., ухваленим за результатами розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку позивачем. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, скаржник просить скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов. Апеляційна скарга обґрунтована доводами, викладеними в адміністративному позові.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги, просив оскаржене рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється також в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено, що 14 лютого 2020 р. посадовими особами відповідача, на підставі направлення на перевірку № 007785 від 13.02.2020 р., на автодорозі Н-14 "Олександрівка - Кропивницький - Миколаїв" 75 км. 812 м. було проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів, під час якої зупинено транспортний засіб Renault Magnum, р/н НОМЕР_1 (причеп р/н НОМЕР_2 ), який належить суб'єкту господарювання ТОВ "АГРОДАР ЛТД", а фактично використовувався позивачем.
За результатами габаритно-вагового контролю встановлено факт перевищення вагових параметрів на строєну вісь, саме 24 460 кг., при нормативно допустимій 22 000 кг., що становить 11,18% від нормативно допустимого показника, внаслідок чого складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 14.02.2020 р. (а.с.49); довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 14.02.2020 р. № 030553 (а.с.51); акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 14.02.2020 р. № 034070 (а.с.52); розрахунок плати за проїзд №1381 (а.с.53). За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №189233 від 07.04.2020 р. на підставі ч.1 абз.15 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" з позивача стягнуто 17000 грн. адміністративно-господарського штрафу (а.с.47).
Позивач, не погодившись із зазначеною постановою, звернувся з позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи позивача про протиправність оскаржуваної постанови є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Законом України “Про дорожній рух” № 3353-XII визначено правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.
Так, відповідно до частини 2 статті 29 Закону України “Про дорожній рух”, з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 №1567 (далі - Порядок № 1567), під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
За правилами пункту 16 Порядку № 1567 рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб Укртрансбезпеки у кількості не менш як дві особи. Габаритно-ваговий контроль проводиться однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення до рейдової перевірки посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки та власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю, а також посадових осіб органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації. Під час проведення рейдової перевірки можливе: застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис Укртрансбезпека; використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою; здійснення габаритно-вагового контролю; використання засобів аудіо- та відеотехніки для запису процесу перевірки; використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення.
Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879 (далі - Порядок № 879), габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Згідно підпункту 4 пункту 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Пунктом 20 Порядку №879 передбачено, що за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Як встановлено судом першої інстанції на підставі довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 11.11.2019 вбачається, що повна маса транспортного засобу становила 25 т., а фактичні осьові навантаження становили: 1) 4,7 т; 2) 10,25 т; 3) 10,05 (а.с.49).
Таким чином, судом першої інстанції правильно зазначено, що доводи представника позивача про те, що вантаж, який перевозиться (висівки пшеничні (гранульовані) є сипучим і його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху суд вважає безпідставними, оскільки автомобіль на ваги (під час зважування) заїжджає повільно - зі швидкістю не більше 5-6 км на годину, а така швидкість руху не може призвести до значного зміщення вантажу. Перевищення вагових параметрів на одну строєну вісь (будь-яку) спричиняє руйнування дорожнього покриття дороги, саме за це встановлена відповідальність.
В силу приписів п. 2.3 Правила дорожнього руху, водій зобов'язаний контролювати навантаження транспортного засобу та здійснювати контроль переміщення вантажу (в тому числі технічними засобами) під час руху транспортного засобу.
Таким чином наявне порушення позивачем Закону України “Про автомобільні дороги”, оскільки маса навантаження перевищує норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, що в свою чергу дозволяється лише за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України або документу про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів позивач під час перевірки не надав.
Відсутність методики проведення габаритно-вагового контролю саме сипучого вантажу не є підставою, яка звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу та від обов'язку по внесенню палати за таке перевищення.
Вказана позиція суду узгоджується з практикою Верховного Суду, яка викладена у постанові від 02.08.2018 у справі №820/1420/17, від 03.07.2019 у справі №819/1381/16.
Колегія суддів також звертає увагу, що під час проведення перевірки водій транспортного засобу не мав при собі документів на підтвердження здійснення перевезення ТОВ "Торговий Дім Зернарі", тому матеріали перевірки складені на власника транспортного засобу - ТОВ «АГРОДАР ЛТД». Проте, після встановлення фактичного перевізника - ТОВ "Торговий Дім Зернарі" прийнято рішення про притягнення його до відповідальності, як суб'єкта, який допустив порушення законодавства при здійсненні вантажних перевезень.
Інші доводи скаржника, у тому числі, щодо неможливості бути присутнім під час розгляду відповідачем справи, також були перевірені судом першої інстанції. Суд дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову внаслідок недопущення відповідачем порушень чинного законодавства при проведенні перевірки та прийнятті спірної постанови.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної інстанції висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Зернарі"- залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 р. в адміністративній справі № 340/1568/20 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 15 грудня 2020 р. і касаційному оскарженню не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук