05 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 804/5601/17
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Баранник Н.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 (суддя Врона О.В.) в адміністративній справі за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , третя особа - Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості
У вересні 2017 року Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , третя особа - Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому просило стягнути податковий борг з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) в сумі 17 000 грн. на користь державного бюджету.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 скасувати та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ФОП ОСОБА_1 ніколи не займався таким видом діяльності як роздрібна торгівля, при цьому у ФОП ніколи не працював працівник ОСОБА_2 .
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року відкрито апеляційне провадження в адміністративній справі.
Розгляд справи призначено на 17 жовтня 2019 року в порядку письмового провадження.
17 жовтня 2019 року на адресу суду надійшла заява відповідача про зупинення провадження по справі у зв'язку з тим, що на даний час Дніпропетровським окружним адміністративним судом розглядається справа правомірності нарахування ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17 000грн.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 зупинено провадження у справі №804/5601/17 за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , третя особа - Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості до набрання законної сили рішенням у справі №160/9818/19.
15 жовтня 2020 року Третім апеляційним адміністративним судом поновлено апеляційне провадження у справі у справі №804/5601/17.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено що, в інтегрованих картках платника податків станом на 11.07.2017 по ФОП ОСОБА_1 обліковується податковий борг в сумі 17 000 грн.
Податковий борг по адміністративним штрафам та штрафним санкціям щодо порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань, нарахованих на підставі акту перевірки №2522/04-61-40-0/ НОМЕР_1 від 31.08.2016 згідно рішення про застосування фінансових санкцій №0000774000 від 26.10.2016 (порушення абз.5 ч.2 ст.17 Закону України “Про державного регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”) в сумі 17000,00 грн.
У зв'язку з несплатою сум податкового боргу, контролюючим органом в автоматичному режимі сформовано та направлено ФОП ОСОБА_1 податкову вимогу від 06.12.2016 року №7149-17 на загальну суму податкового боргу. Податкова вимога вручена 20.01.2017 року.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Приписами п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Положеннями ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
При цьому, положеннями п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до п. 59.1, п. 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Положеннями пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Згідно пунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
За правилами пункту 95. 4 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що податковий борг є несплаченою своєчасно сумою узгодженого грошового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій та пені. Так, юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов'язує реалізацію права контролюючого органу на примусове стягнення податкового боргу, у тому числі шляхом звернення до суду, є дотримання таких умов: надіслання платнику податкової вимоги рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи вручення її особисто платнику або його законному чи уповноваженому представникові; сплив строку у 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Поряд з вказаним, 08 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій просив визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 26.10.2016 року №0007740, податкову вимогу форми “Ф” від 06.12.2016 року №7149-17, сформовані Державною податковою інспекції в АНД районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо нарахування ФОП ОСОБА_1 (іпн
Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.14.2020 року у справі № 160/9818/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення про застосування фінансових санкцій від 26.10.2016 року №0007740 та податкову вимогу форми “Ф” від 06.12.2016 року №7149-17, сформовані Державною податковою інспекції в АНД районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, щодо нарахування ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17 000 грн.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому можуть бути підставою для скасування рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 скасувати, прийняти нове рішення.
В задоволенні позову Головному управлінню Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова
суддя Н.П. Баранник