30 грудня 2020 р. Справа № 480/3235/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 року, головуючий суддя І інстанції: І.Г. Шевченко, м. Суми, повний текст складено 31.08.20 року по справі № 480/3235/20
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України (надалі також - відповідач, МО України), третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просила:
1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача (Міністерства оборони України) від 27.03.2020, оформлене пунктом 3 протоколу № 49, про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги матері загиблого військовослужбовця, старшого солдата контрактної служби в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 (далі також - ОСОБА_2 );
2) зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача з доданими документами та здійснити призначення і виплату одноразової грошової допомоги позивачу ОСОБА_1 із загибеллю при виконанні обов'язків військової служби сина - старшого солдата ОСОБА_2 , в порядку і розмірі, передбаченому Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням наказів командира в/ч НОМЕР_1 про виключення ОСОБА_2 із списків особового складу №31-РС від 21.11.2019; № 233 від 21.11.2019, сповіщення про смерть №1881 від 12.12.2019, витягів з протоколів 12-ї регіональної ВЛК №171 від 01.04.2020 та ЦВЛК Збройних Сил України №178 від 27.02.2020.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення, оформлене пунктом 3 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 27.03.2020 за № 49, про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги матері загиблого військовослужбовця старшого солдата військової служби ОСОБА_2 .
Зобов'язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю при виконанні обов'язків військової служби сина - старшого солдата військової служби ОСОБА_2 , та прийняти рішення про призначення і виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із загибеллю при виконанні обов'язків військової служби сина - старшого солдата військової служби ОСОБА_2 у порядку і розмірі, передбаченому Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, з урахуванням наказів командира в/ч НОМЕР_1 про виключення ОСОБА_2 зі списків особового складу № 31-РС від 21.11.2019; № 233 від 21.11.2019, сповіщення про смерть № 1881 від 12.12.2019, витягів з протоколів 12-ї регіональної ВЛК №171 від 01.04.2020 та ЦВЛК Збройних Сил України № 178 від 27.02.2020.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Міністерство оборони України оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення суду ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач наводить обставини справи та нормативно правове обґрунтування своїх заперечень, наведених у відзиві на позовну заяву, зазначає про їх неврахування судом першої інстанції. З посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 12 червня 2018 року у справі № П/9901/59/18 (№ 800/327/17) вказує, що жоден інший суб'єкт чи орган, в тому числі й суд, не може здійснювати втручання у здійснення суб'єктом владних повноважень своєї компетенції, зокрема, компетенції Міноборони щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Третя особа, Сумський обласний військовий комісаріат, правом на висловлення свого ставлення до апеляційної скарги не скористався.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що з 02.07.2016 ОСОБА_2 зараховано на військову службу за контрактом до військової частини пп НОМЕР_2 , а з 20.08.2016 - до в/ч НОМЕР_1 ; з 26.06.2019 займав посаду водія відділення мінних загороджувачів взводу мінних загороджувачів роти загороджень інженерно-саперного батальйону Військової частини № НОМЕР_1 , мав статус учасника бойових дій, військове звання старший солдат (а.с. 79, 80).
Згідно з Наказом командира в/ч НОМЕР_3 №213 від 24.10.2019 старший солдат контрактної служби ОСОБА_2 разом з іншими військовослужбовцями був направлений у відрядження строком на 30 діб з 25 жовтня по 23 листопада 2019 року до в/ч НОМЕР_4 м. Балаклія Харківської області для виконання службово-бойового завдання - очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів території 65-го арсенату після його підриву в 2017 році (а.с. 9).
15 листопада 2019 року о 14 год 50 хв старший солдат - водій ОСОБА_2 , виконуючи службово-бойове завдання з очищення території в/ч НОМЕР_4 та навантаженні пошкоджених боєприпасів та їх вибухонебезпечних елементів, загинув від загоряння твердопаливного заряду маршового реактивного двигуна зенітної керованої ракети ЗМ9 до зенітного ракетного комплексу «КУБ» та подальшої детонації і вибуху накопичених раніше для утилізації боєприпасів (їх елементів), у зв'язку з чим було видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 від 21.11.2019 (а.с. 13,65).
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 12-17/170-Бл/19 від 02.01.2020 смерть ОСОБА_2 настала від тотальних опіків тіла полум'ям внаслідок дій на території Військової частини НОМЕР_4 (а.с. 10,67).
Центральна військова комісія Збройних Сил України на засіданні 27.02.2020, з посиланням на лікарське свідоцтво про смерть № 12-17/170-Бл 19 від 02.01.2020, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 від 21.11.2019, акт про нещасний випадок (смерть військовослужбовця) від 27.12.2019 за № 17/19, затверджений командиром в/ч НОМЕР_4 , вказала, що травма і причина смерті ОСОБА_2 «ТАК, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби». Вказане вбачається з витягу з протоколу засідання Центральної військової комісії Збройних Сил України від 27.02.2020 за № 178 (а.с. 14).
До аналогічного висновку дійшла також 12-а Регіональна військово-лікарська комісія Міністерства оборони України на засіданні 01.04.2020, зокрема, що травма та причини смерті старшого солдата ОСОБА_2 «ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби». Вказане вбачається з витягу з протоколу засідання 12-а Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 01.04.2020 за № 171 (а.с. 15).
Згідно з Наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 21.11.2019 за № 233 по стройовій частині старшого солдата ОСОБА_2 виключено із списків особового складу частини з 16 листопада 2019 року у зв'язку із смертю, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби (а.с. 8).
Наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 21 листопада 2019 року № 31-РС по особовому складу старшого солдата ОСОБА_2 виключено із списків особового складу Збройних Сил України у зв'язку із смертю. Згідно з цим наказом старший солдат ОСОБА_2 загинув, виконуючи бойове завдання з розмінування території військової частини НОМЕР_4 м. Балаклія Харківської області; смерть пов'язана виконанням обов'язків військової служби (а.с. 29).
Згідно з офіційним сповіщенням про смерть від 12.12.2019 за № 1881, яке надійшло на адресу позивача, старший солдат ОСОБА_2 вірний військовій присязі, виконуючи бойове завдання загинув при розмінуванні території військової частини НОМЕР_4 в м. Балаклія Харківської області (а.с. 11).
За актом про нещасний випадок (зникнення, смерть) № 16/19 від 27.12.2019 (а.с. 69-73), затвердженим командиром в/ч НОМЕР_4 , військовослужбовець військової служби за контрактом старший солдат ОСОБА_2 , водій інженерно-саперного батальйону в/ч НОМЕР_1 (Сухопутні війська Збройних Сил України) загинув 15 листопада 2019 року під час виконання на території в/ч НОМЕР_4 завдання із завантаження на автомобіль вибухонебезпечних предметів, які утворилися внаслідок вибухів 23.03.2017 на технічній території військової частини. Причинами нещасного випадку (вибуху), наслідком якого стала загибель трьох військовослужбовців та поранення п'ятьох, згідно з класифікатором причин настання нещасного випадку за наказом МО України № 36 від 06.02.2001 зазначено:
- незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління безпекою ведення робіт;
- порушення технологічного процесу;
- порушення вимог безпеки під час експлуатації озброєння, військової техніки, обладнання, устаткування, машин, механізмів тощо.
Сумським ОВК позивачу видано посвідчення матері військовослужбовця, який загинув під час проходження військової служби серії НОМЕР_6 від 21.02.2020 (а.с. 22), а Управлінням соціального захисту населення позивачу встановлено статус члена сім'ї загиблого з видачею відповідного посвідчення про пільги для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни серії НОМЕР_7 від 30 квітня 2020 року (а.с. 26).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 від 26 березня 1993 року ОСОБА_1 є матір'ю загиблого ОСОБА_2 (а.с. 12).
Водночас, відповідно до довідки приватного підприємства «СІБ» від 10.12.2019 № 1655 (а.с. 21) ОСОБА_1 перебувала на утриманні ОСОБА_2 , а відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 09.01.2020 за № 31 ОСОБА_1 в особовій справі старшого солдата ОСОБА_2 в графі «сімейний стан» значиться мати (а.с. 81).
Позивач, з метою отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, 27.01.2020 звернулася через Охтирський об'єднаний міський військовий комісаріат (а.с. 62) до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відповідною заявою та наданням документів для оформлення і призначення вказаної грошової допомоги (а.с. 17, 63-84), які листом від 29.01.2020 третьою особою направлені до Департаменту фінансів Міністерства оборони України (а.с. 18, 48, 61). Водночас, у супровідному листі ІНФОРМАЦІЯ_2 відмічено, що командування вважає, що мати ОСОБА_1 має право на одержання зазначеної допомоги (а.с. 61).
27 березня 2020 року рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, оформленим протоколом № 49 (а.с. 16, 85), позивачу відмовлено у призначенні такої допомоги, виходячи з того, що в акті службового розслідування зазначено, що ОСОБА_2 не виконано вимоги Інструкції про порядок виконання робіт з виявлення, знешкодження та знищення вибухонебезпечних предметів № 1 від 08.01.2014 та порушено заходи безпеки під час виконання робіт. Також вказано, що відповідно до ст. 172-19 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що порушення правил поводження із зброєю, а також боєприпасами, вибуховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, а також з радіоактивними матеріалами є адміністративним правопорушенням. Згідно зі ст. 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення адміністративного правопорушення.
Позивачка, не погодившись з такою відмовою, звернулася до суду за захистом своїх прав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, беручи до уваги те, що протокол комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 27.03.2020 за № 49 є рішенням у розумінні Порядку, з огляду на встановлені обставини в ході розгляду справи, з урахуванням приписів частини 2 статті 2 КАС України, дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом п. 3 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсації сум, від 27.03.2020 № 49 щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум матері загиблого ОСОБА_2 . Водночас, з огляду на те, що позовна вимога про зобов'язання відповідача повторно розглянути документи є похідною від позовної вимоги про визнання протиправним та скасування п. 3 протоколу № 49 від 27.03.2020, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зобов'язати відповідача повторно розглянути документи стосовно призначення та виплати одноразової грошової допомоги позивачу у зв'язку із загибеллю її сина.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає таке.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).
Відповідно до пункту 1 статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Приписами пунктів 1-3 частини 2 статті 16 Закону № 2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби; смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби; загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.
Разом з цим, у розрізі приписів частини 3 статті 16 Закону № 2011-XII військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу». Військовозобов'язані та резервісти вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, служби у військовому резерві, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Указами Президента України.
В свою чергу, згідно зі ст. 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до статті 16-1 Закону № 2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (ч. 2 ст. 16-1 Закону № 2011-XII).
Згідно з пунктом 1 статті 16-3 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її отримання. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від отримання одноразової грошової допомоги її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.
Пунктами 6, 8 та 9 статті 16-3 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначається Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 10 Порядку члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: 1. заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; 2. витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); 3. витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема, про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста; сторінок паспортів повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи. які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні.
Згідно з пунктом 12 Порядку призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Пунктом 13 Порядку передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає вказане рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Відповідно до пунктів 14 та 15 Порядку одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати.
Рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.
Статтею 16-4 Закону № 2011-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:
а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Пунктом 19 Порядку також встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, зокрема, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення.
Колегія суддів зазначає, що спірним моментом у цій адміністративній справі є обставини наявності/відсутності підстав для виплати одноразової грошової допомоги в розрізі приписів статті 16-4 Закону № 2011-XII та пункту 19 Порядку.
Відмовляючи позивачеві у виплаті вказаної допомоги, відповідач стверджує про наявність обставин, передбачених статтею 16-4 Закону № 2011-XII, а саме: вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_2 , що і було покладено в основу протоколу від 27.03.2020 за № 49 комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.
Однак, колегія суддів уважає, що вказаний висновок відповідача є передчасним, зважаючи на таке.
Так, приписи статті 16-4 Закону №2011-XII та пункту 19 Порядку передбачають чіткі підстави, які мають своїм наслідком не здійснення призначення і виплату одноразової грошової допомоги, яким, серед іншого є загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста, яка є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення.
Матеріли справи не містять належних та достатніх доказів на підтвердження вчинення безпосередньо ОСОБА_2 адміністративного правопорушення.
При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не було враховано те, що відсутні будь-які судові рішення про вчинення ОСОБА_2 адміністративного чи кримінального правопорушення.
У той же час, в матеріалах справи міститься ухвала Октябрського районного суду м. Полтави від 03.06.2020 у справі № 554/4686/20, якою зобов'язано уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Полтаві внести відомості до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, викладене у заяві ОСОБА_3 від 15.05.2020 (стосовно осіб керівного складу в/ч НОМЕР_4 : ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про вчинення зазначеними особами кримінального правопорушення за ч. 3 ст.425 КК України (а.с. 19, 49).
Крім того, ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 03.06.2020 у справі № 554/4685/20 зобов'язано слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Полтаві розглянути клопотання щодо залучення ОСОБА_9 , ОСОБА_1 у якості потерпілих у кримінальному провадженні за фактом загибелі ОСОБА_10 та ОСОБА_2 (а.с. 50, 51).
Згідно з листом командира в/ч НОМЕР_1 від 29.05.2020, що міститься в матеріалах справи, ОСОБА_11 , ОСОБА_2 та ОСОБА_12 не проходили навчання з питань поводження із елементами зенітних керованих ракет ЗРК «КУБ»: ЗМ9,(М1,М2,МЗ) та їм був невідомий порядок особливостей поводження з даним типом боєприпасів (а.с. 46).
Також, в матеріалах справи наявні відомості, зокрема, щодо ОСОБА_2 , про відсутність відносно нього кримінальних проваджень та вчинення ним адміністративних чи кримінальних правопорушень від органів поліції та військової прокуратури (а.с. 44, 45, 47).
При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не враховано накази командира в/ч НОМЕР_1 про виключення ОСОБА_2 із списків особового складу № 31-РС від 21.11.2019 (а.с. 29), № 232 від 20.11.2019 (а.с. 8), сповіщення про смерть від 12.12.2019 (а.с. 11), витяги з протоколів 12-ї Регіональної військово-лікарської комісії № 171 від 01.04.2020 та Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України № 178 від 27.02.2020 (а.с. 14, 15), які містяться в матеріалах справи і згідно з якими смерть ОСОБА_2 «ТАК, пов'язана із виконанням обов'язків військової служби» (а.с. 11-15).
Відтак, висновок відповідача у Протоколі від 27.03.2020 про те, що в Акті службового розслідування зазначено, що ОСОБА_2 не виконано вимоги Інструкції про порядок виконання робіт з виявлення, знешкодження та знищення вибухонебезпечних предметів, затвердженої Наказом начальника Генерального штабу ЗСУ від 08.01.2014 за № 1 та порушено заходи безпеки, а отже, дані дії кваліфікуються як адміністративне правопорушення за ст. 172-19 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі також - КУпАП), що унеможливлює призначення та виплату одноразової грошової допомоги матері загиблого військовослужбовця прапорщика ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , є передчасним, зробленим без урахування всіх обставин справи та за відсутності будь-яких судових рішень, якими б підтверджувалось вчинення ОСОБА_2 адміністративного чи кримінального правопорушення.
Відповідачем не надано доказів того, що ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за цією нормою чи доказів того, що справа про адміністративне правопорушення була розглянута та за результатами її розгляду було встановлено у діях ОСОБА_2 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-19 КУпАП.
Згідно зі ст. 221 КУпАП саме на районні суди, районні у місті, міські чи міськрайонні покладено обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 172-19 КУпАП.
Отже, повноваження щодо наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-19 КУпАП в діях будь-якої особи та притягнення до адміністративної відповідальності належить судові, а тому посилання представника відповідача та зазначення у спірному рішенні про скоєння ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-19 КУпАП є неприйнятним та таким, що не відповідає дійсним обставинам у справі.
За таких обставин, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що відповідач безпідставно дійшов висновку про наявність у діях загиблого, які спричинили його загибель, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-19 КУпАП.
Також, колегія суддів при вирішення спору враховує, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 за № 8-рп/99 та від 20.03.2002 за № 5-рп/2002).
Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 року № 5-рп/2002).
За наведених обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що беручи до уваги те, що протокол комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 27.03.2020 за № 49 є рішенням у розумінні Порядку, з огляду на встановлені обставини в ході розгляду справи, з урахуванням приписів частини 2 статті 2 КАС України, наявні підстави визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом п. 3 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсації сум від 27.03.2020 за № 49 щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум матері загиблого ОСОБА_2 .
З огляду на наведене, колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовна вимога про зобов'язання відповідача повторно розглянути документи стосовно призначення та виплати одноразової грошової допомоги позивачу у зв'язку із загибеллю її сина є похідною від позовних вимог про визнання протиправним та скасування п. 3 протоколу № 49 від 27.03.2020, а отже підлягає задоволенню.
Суд апеляційної інстанції критично оцінює доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, що стосуються обставин справи та містять посилання на загальні норми законодавства, які жодним чином не спростовують обґрунтування суду першої інстанції.
Інших доводів апеляційна скарга позивача щодо незаконності оскаржуваного рішення не містить.
Доводи відповідача про те, що жоден інший суб'єкт чи орган, в тому числі й суд, не може здійснювати втручання у здійснення суб'єктом владних повноважень своєї компетенції, зокрема, компетенції Міноборони щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги, з посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 12 червня 2018 року у справі № П/9901/59/18 (№ 800/327/17), не заслуговують на увагу, оскільки зобов'язання відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку з загибеллю сина - ОСОБА_2 , з урахуванням наказів командира в/ч НОМЕР_1 про виключення ОСОБА_2 із списків особового складу № 31-РС від 21.11.2019; № 233 від 21.11.2019, сповіщення про смерть № 1881 від 12.12.2019, витягів з протоколів 12-ї регіональної ВЛК №171 від 01.04.2020 та ЦВЛК Збройних Сил України №178 від 27.02.2020, не є предметом судового розгляду у цій справі.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав уважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для зміни розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 по справі № 480/3235/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін