ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 грудня 2020 року м. Київ № 640/18121/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»
до проГоловного управління ДПС у м. Києві визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про:
визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо складення висновку про повернення позивачу надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 5 073 287,68грн.;
зобов'язання відповідача підготувати висновок про повернення надміру сплачених позивачем грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 5 073 287,68грн., що обліковується на рахунку за кодом бюджетної класифікації 11020300 (податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів) та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Ухвалою суду від 13.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 07.10.2020 допущено заміну відповідача у справі №640/18121/18 Головне управління ДФС у м. Києві на його правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві.
Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо складення висновку про повернення позивачу надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 5 073 287,68грн.
05 грудня 2018 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю з тих підстав, що звернення платника податків із заявою про повернення сум грошового зобов'язання з податку на прибуток не може бути розглянуто у зв'язку з перевищенням 1095-денного строку відповідно до п. 43.3 статті 43, п. 102.5 статті 102 ПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» є платником податків та з 2013 по 2015 роки перебував на обліку як платник податків у ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.
У період з 2016 по 2018 роки ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перебувало на податковому обліку в Міжрегіональному Головному управлінню ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків.
Станом, на момент звернення позивача до суду з даним позовом, він перебуває на податковому обліку в ДПІ у Голосіївському районі, що не входить до складу Головного управління ДФС у м. Києві.
Так, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» листом від 07.11.2016 №5738 звернулось до Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків з заявою про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 4 400 000,00грн.
Листом від 16.11.2016 №7962/10/28-43-01 Офіс великих платників податків ДФС повідомив, що на сьогодні діючим бюджетним розписом не передбачено окремого ресурсу для повернення надміру сплачених сум з податку на прибуток підприємств. Враховуючи, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» передбачено велику кількість соціально важливих програм, реалізаціях яких пов'язана з виконанням доходної частини бюджету та напруженість планових завдань зі збору платежів до загального фонду державного бюджету, запропоновано позивачу розглянути питання щодо можливості зарахування зазначених сум переплат в рахунок майбутніх платежів по результатам декларування в наступних звітних податкових періодах. Також звернуто увагу позивача на норми п. 43.3 статті 43, п. 102.5 статті 102 ПК України, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
В подальшому, позивач листом від 05.07.2018 №8279 звернувся до Головного управління ДФС у м. Києві з заявою щодо повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 4 400 000,00грн.
Листом від 19.07.2018 №33983/10/26-15-12-03-11 ГУ ДФС у м. Києві повідомило, що згідно з інформаційними ресурсами ДФС України в інтегрованій картці платника ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за кодом бюджетної класифікації 11020300 (податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів) станом на 01.01.2017 обліковувалась переплата у сумі 5 073 287,68грн., яка обліковується і станом на 16.07.2018. Зважаючи на те, що у 2016 році ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перебувало на обліку в Офісі великих платників податків ДФС, відомості про проведення облікових операцій в інтегрованій картці платника з податку на прибуток за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 в ГУ ДФС у м. Києві відсутні. Головним управлінням ДФС у м. Києві направлено запит до Офісу великих платників ДФС для отримання інтегрованих карток платника.
Враховуючи вищезазначене, лист ТОВ «ОТП Факторинг Україна» від 05.07.2018 №8279 щодо повернення надміру сплачених сум з податку на прибуток підприємств за напрямом перерахування коштів залишено без розгляду.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначає стаття 43 Податкового кодексу України.
Пунктом 43.1 цієї статті передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (пункт 43.2. статті 43 Податкового кодексу України).
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3. статті 43 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 43.5. статті 43 Податкового кодексу України, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Положення статті 43 Податкового кодексу України узгоджуються з нормами Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1146 від 15 грудня 2015 року, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за №1679/28124 (далі - Порядок № 1146).
Порядок регламентує взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України.
Пунктом 6 Порядку № 1146 передбачено, що у заяві платник вказує суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначає напрям(и) перерахування коштів, що повертаються 1) на поточний рахунок платника податку в установі банку; 2) на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби, незалежно від виду бюджету; 3) готівкою за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 4) готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 5) поштовим переказом через підприємства поштового зв'язку; 6) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на небюджетний рахунок з обліку коштів забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів - рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві; банківський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу Державної фіскальної служби у відповідному уповноваженому банку (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).
Після реєстрації в органі Державної фіскальної служби заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань (крім грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку (пункт 7 Порядку № 1146).
Відповідно до пункту 8 Порядку № 1146, у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган Державної фіскальної служби готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку; три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.
Згідно з частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Відтак, необхідною обставиною для повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках податкового органу як переплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється контролюючими органами, є факт ухвалення податковим органом висновку про повернення надмірно сплачених сум податку.
При цьому, під час розгляду справи судом не встановлено обставин щодо наявності боргу у позивача. Зазначене також не заперечується і відповідачем.
З урахуванням заяви ТОВ «ОТП Факторинг Україна» від 07.11.2016 №5738 звернулось до Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків, позивач з заявою про повернення надміру сплачених сум податку звернувся до відповідача в межах 1095 денного строку.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
В контексті наведеного суд зазначає, що під час розгляду справи відповідач не навів жодних обставин та доказів, визначених податковим законодавством, для відмови позивачу у поверненні надміру сплачених грошових коштів.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо складення висновку про повернення позивачу надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 5 073 287,68грн. та про наявність правових підстав для зобов'язання ГУ ДПС у м. Києві підготувати висновок про повернення надміру сплачених позивачем грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 5 073 287,68грн., що обліковується на рахунку за кодом бюджетної класифікації 11020300 (податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів) та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Отже, з урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна».
З урахуванням норм ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 76099,32грн. з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 28Д, код ЄДРПОУ 36789421) задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві (м. Київ, 04116, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ43141267) щодо складення висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 28Д, код ЄДРПОУ 36789421) надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 5 073 287,68грн.
Зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві (м. Київ, 04116, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ43141267) підготувати висновок про повернення надміру сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 28Д, код ЄДРПОУ 36789421) грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 5 073 287,68грн., що обліковується на рахунку за кодом бюджетної класифікації 11020300 (податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів) та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 28Д, код ЄДРПОУ 36789421) здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 76099,32грн. з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (м. Київ, 04116, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ43141267).
Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.В. Амельохін