ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 грудня 2020 року м. Київ № 826/11190/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами адміністративну справу
за позовомПриватного акціонерного товариства «Київський річковий порт»
до проГоловного управління ДФС у м. Києві визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 05.06.2018,
Приватне акціонерне товариство «Київський річковий порт» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 05.06.2018 №0323521210 та №0323571210.
Ухвалою суду від 20.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваних рішень, оскільки предметом камеральної перевірки не може бути своєчасність подання платником податків платіжних доручень по сплаті рентної плати за спеціальне використання води.
07 серпня 2018 року представником відповідача подано відзив на позов, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю з підстав правомірності прийняття оскаржуваних рішень.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.
Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку ПАТ «Київський річковий порт» за результатами якої 11.05.2018 складено акт №1611/26-15-12-10/03150071 «Про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень по сплаті рентної плати за спеціальне використання води ПАТ «Київський річковий порт» (код ЄДРПОУ 03150071) (далі по тексту - Акт перевірки).
Актом перевірки встановлено порушення строків подання платіжних доручень по сплаті узгодженої суми по декларації з рентної плати за спеціальне використання води за 4 кв. 2017 року та по рішенню суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу №К/800/28922/13. Наказ ДПА України від 07.12.10 №927, подання яких передбачено п. 57.1, п. 57.3 статті 57 ПК України, а саме:
№К/800/28922/13 від 18.06.2013, дата сплати згідно законодавства - 20.11.2012, фактично сплачено 30.03.2018; сума боргу 730,10грн., кількість днів затримки - 1957;
№9298479245 від 08.02.2018, дата сплати згідно законодавства - 19.02.2018, фактично сплачено - 06.03.2018; сума боргу 998,20грн., кількість днів затримки - 15;
№К/800/28922/13 від 18.06.2013, дата сплати згідно законодавства - 20.11.2012, фактично сплачено 06.03.2018; сума боргу 730,10грн., кількість днів затримки - 1933;
№К/800/28922/13 від 18.06.2013, дата сплати згідно законодавства - 20.11.2012, фактично сплачено 30.04.2018; сума боргу 730,10грн., кількість днів затримки - 1988.
На підставі встановлених порушень відповідачем 05.06.2018 прийняті податкові повідомлення - рішення №0323521210, яким до позивача за затримку на 1957, 1933, 1988 календарних днів сплати грошового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води в частині використання поверхневих вод для потреб водного транспорту (крім стоянкових і службово-допоміжного флотів) у сумі 2190,30грн. застосовано штраф у розмірі 20%, у сумі 438,06грн. та №0323571210, яким за затримку на 15 календарних днів сплати грошового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води в частині використання поверхневих вод для потреб водного транспорту (крім стоянкових і службово-допоміжного флотів) у сумі 998,20грн. застосовано штраф у розмірі 10%, у сумі 99,82грн.
Вважаючи вказані податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI.
Згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Системний аналіз вищенаведених положень дає підстави для висновку про те, що проведення перевірок, зокрема камеральних, є процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником законодавства у межах податкового контролю. Встановлення за наслідками таких контрольних заходів факту порушення вимог законодавства має наслідком складення податковим органом відповідного акта перевірки та в подальшому, зокрема, податкового повідомлення-рішення.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що із змісту позовної заяви, її доводи стосуються виключно відсутності права контролюючого органу під час здійснення камеральної перевірки проводити перевірку своєчасності сплати подання платіжних доручень по сплаті рентної плати за спеціальне використання води.
Суд вважає доводи позивача, які викладені в позовній заяві безпідставними, оскільки з 01.01.2017 підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 доповнено абзацом другим згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 № 1797-VIII наступного змісту: «предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах».
Отже, враховуючи внесені зміни до Податкового кодексу України Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» питання своєчасності нарахування та сплати податків та зборів можуть бути предметом камеральної перевірки з 01 січня 2017 року, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 28 травня 2019 року у справі № 826/19473/14, від 30 жовтня 2018 року у справі № 806/2419/16.
Як вбачається з Акту перевірки, предметом якої було питання своєчасності подання платіжних доручень по сплаті рентної плати за спеціальне використання води, камеральна перевірка проводилась 11.05.2018, а тому контролюючий орган був наділений правом перевіряти своєчасність справляння платниками податків узгоджених сум грошового зобов'язання, що спростовує відповідні твердження позивача щодо неможливості відповідачем в межах камеральної перевірки здійснення контрольних функцій щодо своєчасності сплати податків та зборів.
Суд звертає увагу на те, що доводи позовної заяви ПАТ "Київський річковий порт" не містять жодних спростувань по суті порушень податкового законодавства, які ставляться у вину останньому, та за наслідками допущення яких до нього застосовано штрафні санкції.
Позивачем не спростовано жодними доводами безпідставність нарахування штрафних санкцій (20 %) у розмірі 438,06грн. та (10%) у розмірі 99,82грн. за затримку сплати грошових зобов'язань.
Вказана правова позиція була також викладена в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2020 у справі №826/12723/18.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, з урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт» має бути відмовлено повністю.
Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 70, код ЄДРПОУ 03150071) відмовити повністю.
Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.В. Амельохін