ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
08 липня 2019 року м. Київ № 640/219/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Сом П.А., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за участю представника відповідача - Шаповал О.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд" звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0676551206 від 03.10.2018 винесене Головним управління ДФС у місті Києві.
Ухвалою суду від 09.01.2019 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування позову позивач зазначив про безпідставність та необґрунтованість висновків контролюючого органу, які викладені в акті перевірки та стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, зокрема, щодо порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних за 2017-2018 роки в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки щодо них діяли виключення, передбачені статтею 120-1 ПК України, які передбачають звільнення платника податку від штрафних санкцій.
Відповідачем надано до суду відзив, в якому відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні. За твердженням представника, висновки акту перевірки є обґрунтованими, підстав для скасування спірного рішення не вбачається, оскільки, на думку податкового органу, позивачем порушено граничні строки реєстрації податкових накладних у ЄРПН.
Розглянувши заяви по суті, дослідивши письмові докази, судом встановлено.
19.09.2018 ГУ ДФС у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 статті 76 ПК України, проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунку коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" за січень 2017 року - липень 2018 року.
За результатами проведення камеральної перевірки контролюючим органом складено акт 15907/26-15-12-06- 16/31169965 від 19.09.2018 від 19.09.2018, за висновками якого відповідачем встановлено порушення ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" граничних строків реєстрації податкових накладних (далі - ПН) за 2017 - 2018 роки в Єдиному реєстрі податкових накладни: №3 від 04.06.2018 на суму 2 838 000,00 грн.; №11 від 29.09.2017 на суму 646 841,60 грн.; №11 від 19.08.2017 на суму 402 688,20 грн.; №8 від 19.07.2017 на суму 300 064,20 грн.; №6 від 26.06.2017 на суму 270 000,00 грн.; №18 від 31.08.2017 на суму 197 206,00 грн.; №10 від 31.07.2017 на суму 191 107,03 грн.; №5 від 21.06.2017 на суму 149 728,63 грн.; №19 від 30.09.2017 на суму 133 318,58 грн.; № 20 від 31.08.2017 на суму 116 305,41 грн.; № 21 від 26.12.2017 на суму 464 870,60 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення №0676551206 від 03.10.2018.
Позивач вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з позовом.
Податковим кодексом України врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Податковим кодексом України (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлювалось:
- контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом (підпункт 20.1.4 пункт 20.1 статті 20);
- контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
- камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (пункт 75.1 статті 75);
- камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75);
камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова (пункт 76.1 статті 76)
Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю та формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. Тобто, перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.
Пунктом 120-1.2 статті 120.1 ПК України визначалось, що відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.
За змістом наведених норм, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою (наприклад, постанова Верховного Суду від 04.09.2018 справа №816/1488/17).
При цьому, стаття 195 ПК України визначає перелік операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою, а стаття 197 ПК України - перелік операцій, що звільнені від оподаткування.
Як вбачається зі змісту податкових накладних №3 від 04.06.2018 на суму 2 838 000,00 грн.; №11 від 29.09.2017 646 841,60 грн.; №11 від 19.08.2017 на суму 402 688,20 грн.; №8 від 19.07.2017 на суму 300 064,20 грн.; №6 від 26.06.2017 на суму 270 000,00 грн.; №18 від 31.08.2017 на суму 197 206,00 грн.; №10 від 31.07.2017 на суму 191 107,03 грн.; №5 від 21.06.2017 на суму 149 728,63 грн.; №19 від 30.09.2017 на суму 133 318,58 грн.; № 20 від 31.08.2017 на суму 116 305,41 грн.; № 21 від 26.12.2017 на суму 464 870,60 грн., всі вони були сформовані зазначення причини "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) за кодом "02" і складені на постачання неплатнику податку.
На думку суду, враховуючи положення статей 195 та 197 ПК України, судом встановлено, що операції зазначені в перелічених податкових накладних не відносяться до операцій, що звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою. Крім того, про такі обставини позивач суду не повідомляв.
Крім того, суд вважає помилковою позицію позивача, згідно з якою належність податкової накладної до критерію таких "що не надається отримувачу (покупцю)", може слугувати самостійною підставою для звільнення від відповідальності за вказане порушення, оскільки даний критерій є загальним, який повинен включати одну з обов'язкових (спеціальних) ознак (критеріїв): 1) складена на постачання товарів/послуг для операцій які звільнені від оподаткування; 2) складена на постачання товарів/послуг для операцій які оподатковуються за нульовою ставкою.
Відтак, податкові накладні виписані ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" за 2017-2018 роки не відповідають всім критеріям (ознакам), які дають підстави для звільнення від відповідальності за вказане порушення, а саме, будучи такими, що "не надаються отримувачу (покупцю)", вони не складені на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що зазначення в податкових накладних типу - 02 означає, що такі накладні не стосуються операцій, що звільняються від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою, відповідно контролюючим органом правомірно застосовано до позивача штрафні санкції за порушення термінів реєстрації податкових накладних
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому відсутні підстави для задоволення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 23654,87 грн. (платіжне доручення від 28.12.2018 №287).
Оскільки в задоволенні позову відмовлено, відповідачем не надано доказів понесення судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати присудженню не підлягають.
Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позову відмовити повністю.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд" (ідентифікаційний код 311699626076, місцезнаходження: 01034, місто Київ, вулиця Пушкінська, будинок 9Г).
Відповідач - Головне управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980, місцезнаходження: 04655, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повний текст рішення складено 28 грудня 2020 року.
Суддя В.А. Донець