ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 грудня 2020 року м. Київ № 640/19296/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши заяву Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2020 позовні вимоги задоволено частково:
- визнано бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо перерахування та виплати ОСОБА_1 пенсії із розрахунку 90% грошового забезпечення згідно із довідкою про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, надісланої Київським міським військовим комісаріатом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві листом від 11.04.2019 №ВСЗ/1407, - протиправною;
- зобов'язано ГУ ПФУ перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.04.2019, з урахуванням виплачених сум, пенсію із розрахунку 90% грошового забезпечення згідно із довідкою про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, надісланої Київським міським військовим комісаріатом до ГУ ПФУ листом від 11.04.2019 №ВСЗ/1407;
- в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві до суду подано заяву про роз'яснення судового рішення шляхом зазначення довідки, на підставі якої здійснювати перерахунок позивачу.
Так, статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) встановлено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Частиною першою вказаної статті передбачено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду (частина друга статті 167 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частиною другою статті 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач фактично звертається до суду з заявою про роз'яснення порядку виконання судового рішення, тобто на стадії виконання рішення суду.
Водночас, суд зазначає, що до такої заяви, поданої на стадії виконання рішення суду, не долучено доказів її надіслання іншим учасникам справи, що не відповідає приписам частини першої статті 167 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 167, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Заяву Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, - повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VІІ “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя О.М. Чудак