ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
06 листопада 2019 року м. Київ № 826/16569/17
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Новаковська І.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Фармак" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення,
за участю представників:
позивача - адвокат Тесля Ю.О.;
відповідача - Паланичко О.Л.
Публічне акціонерне товариство "Фармак" звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 17.08.2017 №UA 100050/2017/000035/2.
Ухвалою суду від 02.01.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд. На підставі розпорядження про повторний автоматичний розподіл, протоколу автоматичного розподілу - справу передано судді Донцю В.А.
Ухвалами суду: від 25.03.2019 - постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, надано сторонам строк для подання заяв по суті, доказів та клопотань з процесуальних питань; від 10.06.2019 - закрито підготовче провадження та призначено адміністративну справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не враховано всіх обставин під час прийняття оскаржуваного рішення, зокрема, ту обставину, що перевізником товару згідно з Міжнародною автомобільною накладною №6040004609373/13362 від 11.08.2017 вказано PJSC "KPC "Rapid", в той час як довідка про транспортні витрати вих. №1508/01 від 15.08.2017 видана ТОВ "Ренус Ревайвел" не впливає на числові значення складових митної вартості. Крім того, фірму PJSC "KPC "Rapid" було залучено до здійснення перевезення ТОВ "Ренус Ревайвел" у рамках виконання його обов'язків як експедитора за договором №02-05-17 від 03.05.2017. Неврахування таких обставин призвело до помилкового висновку про відмінність задекларованої ціни товару ціни на аналогічного товару.
Відповідачем подано відзив, відповідно до якого позов не визнано. У відзиві зазначено, що під час порівняння заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснювалось, виявлено товари з вищим рівнем митної вартості. Також представником відповідача зазначено, що декларантом до митного оформлення надано довідку про транспортні витрати від 15.08.2017 №1508/01 від ТОВ "Ренус Ревайвел", проте відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної фактичний виконавець PJSC "KPC "Rapid", що може свідчити про наявність додаткових витрат.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд установив.
21.11.2016 між Публічним акціонерним товариством "Фармак" та фірмою Vital Pharma GmbH (Федеративна Республіка Німеччина) укладено Контракт №647, за умовами якого Vital Pharma GmbH ("Продавець" за контрактом) продає, а ПАТ "Фармак" ("Покупець" за контрактом) купує на умовах FCA Hamburh, Німеччина, FCA Dietzenbach, Німеччина, СІР Київ, Україна (Інкотермс 2010) фармацевтичну сировину та первинну упаковку, іменовані як "товар".
На виконання умов вищезгаданого контракту та відповідно до підписаної сторонами контракту специфікації №220 від 03.08.2017 за інвойсом №4000790 від 09.08.2017 фірмою Vital Pharma GmbH було поставлено ПАТ "Фармак" хімічну сировину "Sodium Polyphosphate Extra pure (Graham's salt)" виробництва Merck KGAA, у кількості 50,00 кг нетто, за ціною 23,00 євро за кг, усього на суму 1150,00 євро, на умовах FCA Dietzenbach (м. Дитценбах, Німеччина), Інкотермс 2010, на підтвердження чого додано міжнародною автомобільною накладною №6040004609373/13362 від 11.08.2017.
З метою ввезення на територію України товару та його митного оформлення, позивачем подана митна декларація від 17.08.2017 №UA100050/2017/339777 з описом товару: "Допоміжна хімічна речовина для використання у фармацевтичній промисловості для виробництва готових лікарських засобів - інші поліфосфати: sodium polyphosphate extra pure (Graham's Salt) (CAS:68915-31-1. хімічна назва: натрію поліфосфат, екстра чистий (сіль грахама)) - 50 кг. Серія: К48835629. Виробник: "Merck KGAA", DE. Країна виробника: DE. Торговельна марка - Merck".
Разом із вантажною митною декларацією №UA100050/2017/339777 від 17.08.2017 позивачем надано митному органу документи наступні документи: контракт №647 від 21.11.2016; специфікація №220 від 10.05.2017 до контракту №647 від 21.11.2016; інвойс №4000790 від 09.08.2017 до контракту №647 від 21.11.2016; довідку ТОВ "Ренус Ревайвел" за вих. №1508/01 від 15.08.2017 про транспортні витрати; міжнародну автомобільну накладну №6040004609373/13362 від 11.08.2017; копію митної декларації країни відправлення MRA 17DE335265751540E9; експертний висновок Київської торгово-промислової палати №К-823/41 від 25.04.2014 ; лист ДП "Державний експертний центр МОЗ" за вих. №2165/17-5 від 13.05.2014; Лист Державної служби України з контролю за наркотиками за вих. №09/02-2485 від 09.07.2015 ; Сертифікат аналізу від 23.02.2017.
Листом від 17.08.2017, направленого інспектором Ткаченко Т.В. засобами електронного зв'язку, позивачу запропоновано подати додаткові документи для встановлення всіх відомостей, необхідних для що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - виписку з бухгалтерської Документації; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього ц разі наявності; - прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - за наявності, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару та сировини.
На виконання пропозиції контролюючого органу, позивачем 17.08.2017 надано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості: прайс-лист від 01.08.2017; комерційна пропозиція від 01.08.2017; заявка на перевезення вантажу №59823 від 11.08.2017; договір на транспортно-експедиційне обслуговування №02-05/17 від 03.05.2017
17.08.2017 відповідачем прийнято рішення №UA 100050/2017/000035/2 про коригування митної вартості товарів, яким визначено митну вартість імпортованих товарів за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Згідно з рішенням відповідача №UA 100050/2017/000035/2 митна вартості товару sodium polyphosphate extra pure (graham's salt) визначено у розмірі 33,22 євро за кг, на загальну суму 1661,00 євро.
У зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості відповідачем відмовлено позивачу в митному оформленні (випуску) товарів, що підтверджується карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100050/2017/00043, якою роз'яснено вимогу подати нову митну декларацію, заповнену відповідно до вимог законодавства із врахуванням рішення про коригування митної вартості від 17.08.2017 UA 100050/2017/000035/2.
З метою здійснення митного оформлення товару та пропуску товарів через митний кордон України, позивачем подано нову митну декларацію №UA100050/2017/339787 з урахуванням рішення про коригування митної вартості, що призвело до завищення розміру митних платежів.
Вирішуючи спір, суд ураховує таке.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно зі статтею 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша). Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: - декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга). В разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (пункти 1-8 частини третьої). В разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; - розрахунок ціни (калькуляцію) (частина четверта).
Згідно зі статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний (частина перша). Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина друга). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта). У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (частина п'ята). При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста).
Згідно зі статтею 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина перша). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга). За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодекс (частина третя). Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: - упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; - проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; - звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; - застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (частина п'ята). Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста).
Частиною дванадцятою статті 264 МК України встановлено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.
За змістом наведених норм МК, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо.
У рішенні про коригування митної вартості №UA 100050/2017/000035/2 відповідачем зазначено, що метод за ціною договору не застосовується у зв'язку з відсутністю всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товарів (відомості не підтверджені документально), а саме: надано документ про транспортні витрати від 15.08.2017 №1508/01 ТОВ "Ренус Ревайвел", проте відповідно до інформації, зазначеної в CMR перевізником товару є PJSC "KPC "Rapid".
Метод за ціною договору щодо ідентичних товарів був використаний з урахуванням інформації, наявної в органі доходів і зборів (МД №0025008/2017/334252).
Митним органом було встановлено, що наданий позивачем документ про транспортні витрати від 15.08.2017 №1508/01 ТОВ "Ренус Ревайвел", проте відповідно до інформації, зазначеної в CMR перевізником товару є PJSC "KPC "Rapid".
Як уже зазначалось, згідно з Міжнародною автомобільною накладною №6040004609373/13362 від 11.08.2017 відбулося перевезення вантажу sodium polyphosphate extra pure (graham's salt), вагою брутто 51,8 кг, за інвойсом №4000790, автомобільним транспортом держ. номер НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з пункту відправлення Dietzenbach (м. Дитценбах), Німечина, до м. Київ, Україна, митний перехід на кордоні України: Ягодин.
Згідно з довідки ТОВ "Ренус Ревайвел" за вих. №1508/01 від 15.08.2017 транспортні витрати (до кордону України, м/перехід Ягодин) по доставці вантажу вагою 51,8 кг автомобілем держ. № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 по маршруту м. Дитценбах, Німеччина - кордон України (п/переходу Ягодин) склали 306,90 грн.
На думку суду, довідка про транспортні витрати від 15.08.2017, видана ТОВ "Ренус Ревайвел", містить необхідні відомості, що стосуються витрат на транспортування вантажу: відомості про розмір витрат; відомості про маршрут перевезення, включаючи інформацію про пункт митного переходу; відомості про транспортний засіб, в якому здійснювалося перевезення; відомості про вагу вантажу.
Довідка ТОВ "Ренус Ревайвел" вих. №1508/01 від 15.08,2017 та Міжнародна автомобільна накладна №6040004609373/13362 від 11.08.2017 не містять розбіжностей як щодо обставин перевезення (маршрут, вага вантажу, пункт митного переходу, державні номери транспортного засобу), так і щодо числових значень витрат на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України.
Водночас, та обставина, що перевізником товару згідно Міжнародної автомобільної накладної №6040004609373/13362 від 11.08.2017 вказаний JSC "KPC "RAPID", в той час як довідка про транспортні витрати вих. №1508/01 від 15.08.2017 видана ТОВ "Ренус Ревайвел" не впливає на числові значення складових і митної вартості.
Перевезення товару sodium polyphosphate extra pure (graham's salt) було організовано на підставі договору на транспортно-експедиційне обслуговування №02-05/17 від 03.05.2017, укладеного між ПАТ "Фармак" ("Замовник") та ТОВ "Ренус Ревайвел" ("Експедитор"), При цьому відповідно до пункту 2.2.1 Договору №02-05/17 від 03.05.2017, ТОВ "Ренус Ревайвел" надано право укладати договори з транспортними, експедиторськими та іншими організаціями для виконання своїх зобов'язань за даним Договором.
Враховуючи викладене, ТОВ "Ренус Ревайвел" було залучено до транспортування вантажу фірму PJSC "KPC "Rapid" в якості перевізника, про що зроблена відповідна відмітка у графі 23 міжнародної автомобільної накладної №6040004609373/13362 від 11.08.2017 Дана обставина підтверджується листом ТОВ "Ренус Ревайвел" вих. №3011/3 від 30.11.2017, яким експедитор підтвердив, що дані вантажу ПАТ "Фармак", вага 51,8 кг, вказані у довідці про транспортні витрати №1508/01 від 15.08.2017 відносяться до CMR №6040004609373/13362 від 11.08.2017 Перевізником по даній доставці є фірма PJSC "KPC "RAPID" на підставі співпраці з експедиторською компанією ТОВ "Ренус Ревайвел".
З огляду на викладене, суд вважає помилковими доводи відповідача, що числові значення складових митної вартості не підтверджені документально у зв'язку з відмінністю між особою, якою було надано довідку про розмір транспортних витрат - ТОВ Ренус Ревайвел", та особою перевізника "PJSC "KPC "RAPID", оскільки фірму "PJSC "KPC "Rapid" було залучено до здійснення перевезення ТОВ "Ренус Ревайвел" у рамках виконання його обов'язків як експедитора за договором №02-05/17 від 03.05.2017, що не впливає на числові значення складових митної вартості товарі.
Згідно з частиною першою статтею 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
В порушення норм МК України, оскаржуване рішення не містить: обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки. Відповідачем не зазначено митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТ ЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість рішення про коригування митної вартості товарів від 17.08.2017 №UA 100050/2017/000035/2, тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 17.08.2017 №UA 100050/2017/000035/2 підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1600,00 грн. (платіжне доручення від 29.11.2017 №0000148478). Отже, на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 17 серпня 2017 року №UA 100050/2017/000035/2.
Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Фармак" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС.
Позивач - Публічне акціонерне товариство "Фармак" (ідентифікаційний код 00481198, місцезнаходження: 04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 63).
Відповідач - Київська міська митниця Державної фіскальної служби (ідентифікаційний код 39422888, місцезнаходження: 03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8 А).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. З дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повний текст рішення складено 28 грудня 2020 року.
Суддя В.А. Донець