30 грудня 2020 року Чернігів Справа № 620/5428/20
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у виплаті позивачу грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій на момент призначення пенсії за віком, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій на момент призначення пенсії за віком, період роботи позивача на посаді завідувача заочного відділення Бобровицького державного сільськогосподарського технікуму (04.03.2004 назву змінено на Бобровицький державний аграрно-економічний технікум) з 30.08.1999 по 02.11.2004, на посаді завідувача технологічного відділення Бобровицького державного аграрно-економічного технікуму (з 19.01.2006 ВСП НАУ «Бобровицький аграрно-економічний технікум») з 02.11.2004 по 31.01.2007, та нарахувати і виплатити позивачу грошову допомогу в розмірі 10 місячних пенсій на момент призначення пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на момент виходу на пенсію та звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області були наявні всі обставини, що передбачають обов'язок відповідача виплатити йому грошову допомогу в розмірі 10 місячних пенсій на момент призначення пенсії за віком, а саме: страховий стаж 33 роки; досягнення пенсійного віку та призначення пенсії за віком; робота на час досягнення пенсійного віку в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; не отримання будь-якої іншої пенсії. Також зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників», із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 № 40, посада завідувача відділенням відноситься до посад педагогічних працівників. Тому відмова відповідача у зарахуванні страхового стажу позивача на посаді завідувача відділення є протиправною.
Відповідачем подано до суду відзив, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що посада завідувача відділенням не передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», тому у позивача відсутній необхідний спеціальний страховий стаж який дає право на виплату грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій, у відповідності до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та з 16.07.2020 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 9).
Відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 26.08.1986 ОСОБА_1 з 27.08.1986 до 30.09.2020 працювала у Відокремленому підрозділі Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бобровицький коледж економіки та менеджменту ім. О. Майнової», який раніше мав назви: «Бобровицький радгосп-технікум», «Бобровицький державний сільськогосподарський технікум», «Бобровицький державний аграрно-економічний технікум», Відокремлений структурний підрозділ Національного аграрного університету «Бобровицький державний сільськогосподарський технікум», Відокремлений структурний підрозділ Національного аграрного університету «Бобровицький коледж економіки та менеджменту ім. О. Майнової»), на таких посадах: з 27.08.1986 по 30.08.1999 викладачем зоотехнічних дисциплін; з 30.08.1999 по 02.11.2004 завідувачем заочного відділення; 02.11.2004 по 01.02.2007 завідувачем технологічного відділення; з 01.02.2007 по 01.06.2007 виконувачем обов'язки заступника директора з виховної роботи; з 01.06.2007 по 02.01.2020 заступником директора з виховної роботи; з 02.01.2020 по 01.04.2020 практичним психологом; з 01.04.2020 по 01.07.2020 методистом; з 01.07.2020 по 30.09.2020 викладачем технологічних та лісотехнічних дисциплін (а.с. 11-13).
Вказане також підтверджується довідкою Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бобровицький коледж економіки та менеджменту ім. О. Майнової» від 28.07.2020 № 306 та архівною довідкою від 30.10.2020 № 425 (а.с. 14-15, 16).
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з заявою від 18.08.2020 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України від 23.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 10).
Листом від 17.09.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області відмовило позивачу у задоволенні заяви, посилаючись на те, що період роботи на посаді завідувач відділенням не може бути включеним до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги (а.с. 9).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до підпункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191 затверджений Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, в пункті 2 якого, встановлено, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 до переліку посад, які дають право на пенсію за вислугою років, віднесено роботу у вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладах на таких посадах: директори, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
Відповідно до абзацу першого пункту 3 частини першої статті 28 Закону України «Про вищу освіту» коледж - заклад вищої освіти або структурний підрозділ університету, академії чи інституту, що провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям ступеня бакалавра та/або молодшого бакалавра, проводить прикладні наукові дослідження та/або творчу мистецьку діяльність. Коледж також має право відповідно до ліцензії (ліцензій) забезпечувати здобуття профільної середньої, професійної (професійно-технічної) та/або фахової передвищої освіти.
Приписами частини другої статті 53 Закону України «Про вищу освіту» визначено, що педагогічні працівники - це особи, які за основним місцем роботи у вищих навчальних закладах провадять навчальну, методичну та організаційну діяльність.
Згідно з частиною третьою статті 55 Закону України «Про вищу освіту» повний перелік посад науково-педагогічних і педагогічних працівників вищих навчальних закладів установлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, у Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963, посада завідувача відділенням навчального закладу відноситься до педагогічних.
Також як слідує з матеріалів справи, протягом періоду перебування на посаді завідувача відділення, позивач одночасно працював викладачем, що підтверджується наказами про педагогічне навантаження викладача, зокрема: наказом № 123 по Бобровицькому державному сільськогосподарському технікуму від 27.08.1999 за позивачем в 1999-2000 навчальному році було закріплено 480 годин педагогічного навантаження; наказом № 139 по Бобровицькому державному сільськогосподарському технікуму від 28.08.2000 за позивачем у 2000-2001 навчальному році було закріплено 480 годин педагогічного навантаження; наказом № 146 по Бобровицькому державному сільськогосподарському технікуму від 28.08.2001 за позивачем у 2001-2002 навчальному році було закріплено 480 годин педагогічного навантаження; наказом № 154 по Бобровицькому державному сільськогосподарському технікуму від 02.09.2002 за позивачем у 2002-2003 навчальному році було закріплено 434 годин педагогічного навантаження; наказом № 167 по Бобровицькому державному сільськогосподарському технікуму від 26.08.2003 за позивачем у 2003-2004 навчальному році було закріплено 480 годин педагогічного навантаження; наказом № 95 по Бобровицькому державному аграрно-економічному технікуму від 30.08.2004 за позивачем у 2004-2005 навчальному році було закріплено 480 годин педагогічного навантаження; наказом № 64 по Бобровицькому державному аграрно-економічному технікуму від 30.08.2005 за позивачем у 2005-2006 навчальному році було закріплено 480 годин педагогічного навантаження; наказом № 46 по Бобровицькому аграрно-економічному технікуму НАУ від 31.08.2006 за позивачем у 2006-2007 навчальному році було закріплено 480 годин педагогічного навантаження; наказом № 76 по ВСП НАУ «Бобровицький коледж економіки та менеджменту ім. О. Майнової» від 23.08.2007 за позивачем у 2007-2008 навчальному році було закріплено 360 годин педагогічного навантаження (а.с. 17-25).
Як викладача, позивача також щорічно включали до тарифікаційних списків, у яких зазначалися стаж педагогічної роботи, тарифна ставка, зарплата за години педагогічної роботи, педагогічне навантаження (а.с. 26-37).
Відповідно до довідки Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бобровицький коледж економіки та менеджменту ім. О. Майнової» від 12.10.2020 № 382 позивач, у період з 1999 по 2007 навчальний рік виконала педагогічне навантаження в обсязі: 1999- 2000 н.р. - 510 год.; 2000-2001 н.р. - 590 год.; 2001-2002 н.р. - 572 год.; 2002-2003 н.р. - 544 год.; 2003-2004 н.р. - 550 год.; 2004-2005 н.р. - 545 год.; 2005-2006 н.р. - 666 год.; 2006-2007 н.р. - 721 год (а.с. 38).
Здійснення позивачем, викладацької діяльності у вказаний період підтверджується довідкою про заробітну плату (за години педагогічної роботи), а також протоколом № 14 засідання атестаційної комісії Мінагропому України від 02.07.1999, яким викладачу ОСОБА_1 , наказом № 124 по Бобровицькому державному сільськогосподарському технікуму від 27.08.1999 було встановлено кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», а бухгалтерію технікуму зобов'язано з 01.09.1999 проводити нарахування оплати відповідно до встановленої кваліфікаційної категорії (а.с. 39-39а).
Таким чином, суд дійшов висновку, що період роботи позивача на посаді завідувача відділенням навчального закладу підлягає зарахуванню до спеціального стажу роботи.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 308/5434/17, від 20.12.2018 у справі № 280/171/17.
При цьому, інших доводів щодо відсутності у позивача підстав для отримання грошової допомоги відповідачем не зазначено.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною відмови відповідача у виплаті позивачу грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій на момент призначення пенсії за віком, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язання відповідача зарахувати до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій на момент призначення пенсії за віком, період роботи позивача на посаді завідувача заочного відділення Бобровицького державного сільськогосподарського технікуму (04.03.2004 назву змінено на Бобровицький державний аграрно-економічний технікум) з 30.08.1999 по 02.11.2004, на посаді завідувача технологічного відділення Бобровицького державного аграрно-економічного технікуму (з 19.01.2006 ВСП НАУ «Бобровицький аграрно-економічний технікум») з 02.11.2004 по 31.01.2007, та нарахувати і виплатити позивачу грошову допомогу в розмірі 10 місячних пенсій на момент призначення пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений нею при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, буд. 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій на момент призначення пенсії за віком, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій на момент призначення пенсії за віком, період роботи ОСОБА_1 на посаді завідувача заочного відділення Бобровицького державного сільськогосподарського технікуму (04.03.2004 назву змінено на Бобровицький державний аграрно-економічний технікум) з 30.08.1999 по 02.11.2004, на посаді завідувача технологічного відділення Бобровицького державного аграрно-економічного технікуму (з 19.01.2006 ВСП НАУ «Бобровицький аграрно-економічний технікум») з 02.11.2004 по 31.01.2007.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі 10 місячних пенсій на момент призначення пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 30.12.2020.
Суддя В.О. Непочатих