30 грудня 2020 року Чернігів Справа № 620/5039/20
Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» (далі - ТОВ «Чернігівгаз Збут») звернулось до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби України (далі - Офісу великих платників податків ДПС України), Державної податкової служби України (далі - ДПС України), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби № 1787377/39576385 від 31.07.2020.
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування від 05.05.2020 №259 (до податкової накладної №669 від 17.09.2019, яка зареєстрована в ЄРПН 11.10.2019 за №9237875654) подану ТОВ «Чернігівгаз збут», в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання 28.05.2020.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 03.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачам для подання відзиву на позов або заяви про визнання адміністративного позову 15 - денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідачі правом на подання відзиву не скористались.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Так судом встановлено, що ТОВ «Чернігівгаз Збут» є юридичною особою, яка здійснює діяльність за основним видом економічної діяльності торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи (КВЕД 35.23), є платником податку на додану вартість, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 11.06.2015 (а.с.132) та витягом з реєстру платників податку на додану вартість (а.с.17).
Товариство «Чернігівгаз Збут» постачає природний газ населенню, релігійним організаціям, бюджетним установам, промисловим підприємствам та госпрозрахунковому компобуту.
17.09.2019 ТОВ «Чернігівгаз Збут» отримано від побутових споживачів за спожитий природний газ кошти у розмірі 716511,19 грн, в тому числі ПДВ 119418,53 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку (а.с.18-19).
На підставі отриманих платежів позивачем була виписана податкова накладна від 17.09.2019 №669 на неплатника ПДВ, на загальну суму 716511,19 грн, у тому числі ПДВ 119418,53 грн (а.с.118), яка 11.10.2019 зареєстрована в ЄРПН за №9237875654 (а.с.119).
05.05.2020 згідно заяв від побутових споживачів природного газу - фізичних осіб (населення), ТОВ «Чернігівгаз Збут» повернуто частину коштів у розмірі 65733,80, в тому числі ПДВ 10955,63, а саме: ОСОБА_1 - 3829,52 грн; ОСОБА_2 - 2509,25 грн; ОСОБА_3 - 8258,02 грн; ОСОБА_4 - 2588,76 грн; ОСОБА_5 - 5530,28 грн; ОСОБА_6 - 9887,63 грн; ОСОБА_7 - 11469,21 грн; ОСОБА_8 - 8055,11 грн; ОСОБА_9 - 5995,53 грн; ОСОБА_10 - 2835,88 грн; ОСОБА_11 - 976,68 грн; ОСОБА_12 - 3797,93 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 05.05.2020 №6097, №6100, №6095, №6092, №6085, №6090, №6099, №6096, №6093, №6098, №6094, №6091 (а.с.86-98).
У зв'язку з поверненням коштів позивачем складено до податкової накладної від 17.09.2019 №669 розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 05.05.2020 №259 (а.с.120).
Вищевказаний розрахунок коригування подано позивачем для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних та отримано квитанцію від 29.05.2020, в якій зазначено, що документ прийнято; відповідно до пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 05.05.2020 №259 в ЄРПН зупинена; розрахунок коригування на зменшення податкових зобов'язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, складений та поданий на реєстрацію у термін, що перевищує 14 календарних днів з дня складання податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН без порушення граничних строків реєстрації, що відповідає п.6 Критеріїв ризиковості здійснення операцій; запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПК/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (а.с.121).
Позивачем подано до контролюючого органу повідомлення від 24.07.2020 №2 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якого зупинено (а.с.122). До повідомлення позивачем були додані пояснення та копії документів, що підтверджують реальність операції (а.с.123-125).
За результатами розгляду поданих позивачем документів Офісом великих платників податків ДПС прийнято рішення від 31.07.2020 № 1787377/39576385, яким відмовлено у реєстрації розрахунку коригування від 05.05.2020 №259 до податкової накладної від 17.09.2019 №669 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з ненаданням платником податку копій документів (первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних) (а.с.130).
Вважаючи рішення відповідача від 31.07.2020 № 1787377/39576385 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з підпунктами «а», «б» пункту 185.1. статті 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
У свою чергу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1. статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 187.10 статті 187 ПК України визначено, що платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом, послуги (роботи), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, фізичним особам, бюджетним установам, незареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1. статті 188 ПК України).
Пунктом 201.10. статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Згідно з пунктом 201.16. статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341) (далі - Порядок №1246) розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1. статті 192 та пунктом 201.10. статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1. статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246).
У свою чергу механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).
Пунктом 4 Порядку №1165 визначено, що в разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Згідно пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до змісту пунктів 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Суд звертає увагу, що квитанція від 29.05.2020 про зупинення реєстрації розрахунку коригування від 05.05.2020 №259 в Єдиному реєстрі податкових накладних містить відомості про те, що реєстрація розрахунку коригування зупинена з підстав, що розрахунок коригування на зменшення податкових зобов'язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, складений та поданий на реєстрацію у термін, що перевищує 14 календарних днів з дня складання податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН без порушення граничних строків реєстрації, що відповідає пункту 6 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (а.с.121).
З аналізу положень Порядку №1165 вбачається, що саме у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація податкової накладної зупиняється, а платник має право подати документи, необхідні для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
При цьому платнику податку надсилається рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.
Слід зауважити, що саме для вирішення питання виключення платника з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості Комісія регіонального рівня має дослідити договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до пунктів 2, 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520), прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі по тексту - комісія регіонального рівня). У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктом 11 Порядку №520 передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Як встановлено судом, після подання контролюючому органу спірного розрахунку коригування для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних позивачем отримано квитанцію від 29.05.2020, в якій податковим органом, зокрема, зазначено, що відповідно до пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 05.05.2020 №259 в ЄРПН зупинена; розрахунок коригування на зменшення податкових зобов'язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, складений та поданий на реєстрацію у термін, що перевищує 14 календарних днів з дня складання податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН без порушення граничних строків реєстрації, що відповідає п.6 Критеріїв ризиковості здійснення операцій; запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПК/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (а.с.121).
Разом з тим комісією регіонального рівня не вказано у квитанції конкретного переліку документів, які необхідно надати позивачу.
Крім того, суд зауважує, що порушення платником податку встановленого терміну реєстрації в ЄРПН ПН/РК передбачає фінансову відповідальність у вигляді накладення штрафу у розмірах, визначених підпунктами 120 1.1 та 120 1.2 ПК України, а не зупинення реєстрації спірного розрахунку до податкової накладної.
Позивачем надіслано контролюючому органу повідомлення від 24.07.2020 №2 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якого зупинено (а.с.122). До повідомлення позивачем були додані пояснення та копії документів, що підтверджують реальність операції (а.с.123-125).
Однак Комісією Офісу великих платників податків ДПС, незважаючи на вищевказане повідомлення ТОВ «Чернігівгаз Збут» та додані до нього документи, які підтверджують факти, викладені у повідомленні, було прийнято рішення від 31.07.2020 № 1787377/39576385, яким відмовлено у реєстрації розрахунку коригування від 05.05.2020 №259 до податкової накладної від 17.09.2019 №669 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Водночас з детального аналізу прийнятого Комісією рішення випливає, що останнє не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для його прийняття, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: «ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (а.с.130).
Разом з тим суд вважає за необхідне зазначити, що недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації розрахунку коригування призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов'язки щодо реєстрації розрахунку коригування.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Суд звертає увагу на той факт, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації розрахунку коригування щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації розрахунку коригування, теж не є законним.
Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постановах від 22.07.2019 у справі №815/2985/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Відтак суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення від 31.07.2020 № 1787377/39576385 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування від 05.05.2020 №259 до податкової накладної від 17.09.2019 №669 є необґрунтованим, оскільки факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Суд зауважує, що у випадку не конкретизації контролюючим органом переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування.
Зупинення реєстрації розрахунку коригування не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування такого рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у зазначеній вище постанові від 22.07.2019 у справі №815/2985/18 (адміністративне провадження №К/9901/14651/19), висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Комісії Офісу великих платників податків ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.07.2020 № 1787377/39576385 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування від 05.05.2020 №259 до податкової накладної від 17.09.2019 №669.
Стосовно позовної вимоги позивача про зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування від 05.05.2020 №259 до податкової накладної від 17.09.2019 №669, суд зазначає таке.
Приписами пункту 20 Порядку №1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
В даному випадку, зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних поданий позивачем розрахунок коригування датою його подання є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.
Суд також враховує, що чинним законодавством України покладено на ДПС України обов'язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже «свобода розсуду» фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №480/4038/18 та від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування від 05.05.2020 №259 до податкової накладної від 17.09.2019 №669, і задоволення позовних вимог у цій частині.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
За вищевказаних обставин адміністративний позов ТОВ «Чернігівгаз Збут» підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач за подання адміністративного позову сплатив судовий збір у сумі 4204,00 грн (а.с.16), при цьому позовні вимоги ТОВ «Чернігівгаз Збут» задоволено повністю, то суд вважає за необхідне стягнути на користь ТОВ «Чернігівгаз Збут» сплачений судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС України у сумі 2102,00 грн та за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України у сумі 2102,00 грн.
Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Офісу великих платників податків Державної податкової служби України від 31.07.2020 № 1787377/39576385 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування від 05.05.2020 №259 до податкової накладної від 17.09.2019 №669, поданого Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут".
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування від 05.05.2020 №259 (до податкової накладної від 17.09.2019 №669, яка зареєстрована в ЄРПН 11.10.2019 за №9237875654), датою його фактичного отримання 28.05.2020, поданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» судовий збір у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» судовий збір у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (адреса місцезнаходження: вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021; поштова адреса: просп. Миру, 53, ІІІ поверх, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 39576385).
Відповідач: Офіс великих платників податків Державної податкової служби України (вул. Дегтярівська, буд.11 Г, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ - 43141471).
Відповідач: Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ - 43005393).
Повний текст рішення виготовлено 30.12.2020.
Суддя В.В. Падій