18 листопада 2020 року справа № 580/648/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кульчицького С.О.,
за участю: секретаря судового засідання - Громової В.В.,
представника відповідача Желізняк Ю.В. - за посадою,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - відповідач, ГУ НП в Черкаській області), в якому відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 21.08.2020 просить:
- визнати незаконним та змінити наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 22.01.2020 № 18 о/с про звільнення позивача зі служби з 21.02.2017 з посади оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Черкаського відділу поліції ГУНП у Черкаській області за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) в частині дати та місця звільнення, та уважати капітана поліції ОСОБА_1 звільненим з посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Чигиринського відділення поліції Смілянського відділу Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 22.01.2020.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що наказом відповідача від 16.02.2017 № 68 о/с його - оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 16.02.2017, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення. Вказаний наказ оскаржено позивачем до суду та постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11.09.2017 у справі № 823/411/17, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду, наказ № 68 о/с від 16.02.2017 скасовано, а позивача - поновлено на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області. Постановою Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 823/411/17 касаційну скаргу відповідача задоволено, змінено наказ від 16.02.2017 № 68 о/с в частині дати звільнення позивача, а саме з 21.02.2017. Після отримання рішення Верховного Суду від 13.01.2020, відповідач видав наказ від 22.01.2020 № 15 о/с , яким звільнив позивача з посади оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Черкаського відділу поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 21.02.2017, що, на думку позивача, суперечить трудовому законодавству, оскільки станом на момент винесення оскаржуваного наказу він працював на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Чигиринського відділення поліції Смілянського відділу Головного управління Національної поліції в Черкаській області. Крім того позивач вказує на те, що днем звільнення вважається останній день роботи та видачі трудової книжки, що зроблено відповідачем 22.01.2020, тому датою його звільнення має бути останній день служби - 22.01.2020.
Ухвалою суду від 10.03.2020 відкрито провадження у справі за даним позовом за правилами загального позовного провадження.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач подав 30.03.2020 до суду відзив, в якому зазначив, що фактично позивач просить скасувати наказ від 22.01.2020 № 18 о/с, який винесено на підставі постанови Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 823/411/17. Вказаною постановою скасовано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2017, а тому наказ від 16.02.2017 № 68 о/с є законним і змінений рішенням суду лише в частині дати звільнення - з 21.02.2017. На виконання постанови Верховного Суду від 13.01.2020 прийнято оскаржуваний наказ від 22.01.2020 № 18 о/с, тому відповідач вважає, що діяв виключно на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Ухвалою суду від 30.09.2020, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд адміністративної справи № 580/648/20 та призначено судове засідання на 11 год. 30 хв. 16.10.2020.
16.10.2020 розгляд адміністративної справи № 580/648/20 не відбувся, у зв'язку із перебуванням головуючого судді Кульчицького С.О. на лікарняному, судове засідання призначено на 09 год. 00 хв. 18.11.2020.
Позивач та його представник у судове засідання не прибули, від представника позивача надійшла 16.11.2020 до суду заява про розгляд справи без участі представника.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечувала з підстав викладених у відзиві від 30.03.2020 та у відзиві на уточнений адміністративний позов від 02.09.2020.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.
Суд встановив, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України з 19.12.2006 по 06.11.2015.
З 07.11.2015 на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 07.11.2015 № 1 о/с, проходив службу на посаді старшого оперуповноваженого відділення поліції в річковому порту Черкаси Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області. З 08.12.2016 проходив службу на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області.
Наказом ГУНП в Черкаській області від 16.02.2017 № 446 за вчинення дисциплінарного проступку позивача звільнено зі служби в поліції.
На підставі наказу ГУНП від 16.02.2017 № 446 та подання Черкаського відділу поліції відповідачем видано наказ від 16.02.2017 № 68 о/с згідно якого, у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення, звільнено зі служби в поліції позивача з 16.02.2017.
Вважаючи вказані накази незаконними, позивач звернувся до суду.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 06.07.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2017, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ відповідача № 68 о/с від 16.02.2017 про звільнення позивача з 16.02.2017 року з посади оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Черкаського відділу поліції ГУ НП у Черкаській області за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту). Поновлено позивача на службі в поліції на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області з 17.02.2017 року. Стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 11 4921 грн 80 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Наказом ГУ НП в Черкаській області від 15.02.2017 № 357 о/с, на виконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 06.07.2017 у справі № 823/411/17, поновлено капітана поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області.
Наказом ГУ НП в Черкаській області від 10.01.2018 № 13 о/с призначено капітана поліції ОСОБА_1 - оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Чигиринського відділення поліції Смілянського відділу ГУ НП в Черкаській області.
Постановою Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 823/411/17 касаційну скаргу відповідача задоволено. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06.07.2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2017 року в частині задоволення позовних вимог та визнання протиправними та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 16.02.2017 року № 68 о/с, поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 16 лютого 2017 року № 68 о/с, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково. Змінено наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 16 лютого 2017 року № 68 о/с в частині дати звільнення, уважати капітана поліції ОСОБА_1 , звільненим з посади оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 21 лютого 2017 року. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. В іншій частині постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06.07.2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2017 року залишено без змін.
Наказом ГУ НП в Черкаській області від 22.01.2020 № 17 о/с на виконання постанови Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 823/411/17:
- скасовано пункт наказу ГУ НП в Черкаській області від 28.07.2017 № 196 о/с, виданий на виконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 06.07.2016, в частині поновлення на службі в поліції капітана поліції ОСОБА_1 ;
- скасовано пункт наказу ГУ НП в Черкаській області від 28.07.2017 № 196 о/с, виданий на виконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 06.07.2016, в частині звільнення зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту);
- скасовано пункт наказу ГУ НП в Черкаській області від 15.12.2017 № 357 о/с, виданий на виконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 06.07.2016, в частині поновлення на службі в поліції на посаді оперуповноваженого відділу поліції Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області;
- скасовано пункт наказу ГУ НП в Черкаській області від 10.01.2018 № 13 о/с в частині призначення капітана поліції ОСОБА_1 на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Чигиринського відділення поліції Смілянського відділу ГУ НП в Черкаській області.
Наказом ГУ НП в Черкаській області від 22.01.2020 № 17 о/с, на виконання постанови Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 823/411/17, внесено зміни в пункт наказу від 16.02.2017 № 68 о/с в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 - оперуповноваженого відділу поліції Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) щодо дати звільнення та вважати днем звільнення зі служби в поліції 21.02.2017.
Вважачи, наказ відповідача від 22.01.2020 № 17 о/с в частині дати та місця звільнення незаконним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Спірні правовідносини регулюються законом України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02.07.2015 (далі - Закон № 580-VIII від 02.07.2015) та Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженого Законом України № 2337-VIII від 15.03.2018 (далі - Дисциплінарний статут), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Позивач є працівником поліції, приймався на службу та проходив її на підставі Закону № 580-VIII, яким врегульовано правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, у тому числі порядок призначення та звільнення поліцейських зі служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з п.п. 1 та 2 ч. 1 статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Частиною 1 ст. 19 Закону № 580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону № 580-VIII підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Статтею 77 Закону № 580-VIII врегульовано питання зі служби в поліції.
Відповідно до ч. 1 цієї статті поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється:
1) у зв'язку із закінченням строку контракту;
2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції;
3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції;
4) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
5) через службову невідповідність;
6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
7) за власним бажанням;
8) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій);
9) у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі;
10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення;
11) у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.
Із змісту оскаржуваного наказу № 593 о/с від 23.09.2019 судом встановлено, що нормативною підставою звільнення ОСОБА_1 зазначено п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII - у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту).
Розділом ІІІ Дисциплінарного статуту врегульовано порядок застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських.
Частиною 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст. 12 Дисциплінарного статуту).
Статтею 13 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарного стягнення як звільнення з посади та звільнення із служби в поліції (п.п. 6, 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується. Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.
Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.
Відповідно до ч. 5 ст. 24 Дисциплінарного статуту у разі поновлення порушених прав поліцейського у судовому порядку вищий керівник зобов'язаний негайно вжити заходів до поновлення прав поліцейського, усунення обставин, що призвели до таких порушень, та притягти до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень.
З матеріалів справи судом встановлено, що наказом відповідача від 22.01.2020 № 17 о/с, на виконання постанови Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 823/411/17, капітана поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області, звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII, у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національного поліції України з 21.02.2017.
Зі змісту зазначеного наказу слідує, що такий видано на виконання постанови Верховного Суду у складі колегії суддів від 13.01.2020 у справі № 823/411/17.
Судом встановлено, що постановою Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 823/411/17 постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06.07.2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2017 року в частині задоволення позовних вимог та визнання протиправними та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 16.02.2017 року № 68 о/с, поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано.
При цьому підставою для скасування вказаних судових рішень Верховний Суд зазначив є обрання невірного способу захисту порушеного права позивача, а саме необхідність змінити дату звільнення зі служби відповідно до п. 2 ст. 18 Дисциплінарного статуту.
Отже, спірними у межах справи № 823/411/17 були правовідносини щодо поновлення капітана поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області, у той час як у межах даної справи предметом позову є внесення змін у наказ відповіда від 22.01.2020 № 18 о/с в частині дати та місця звільнення.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач після поновлення працював на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Чигиринського відділення поліції Смілянського відділу ГУ НП в Черкаській області та отримав трудову книжку з записом про звільнення з 21.07.2017 - 22.01.2020.
Частиною 1 ст. 47 Кодексу законів про працю України (далі - КЗПП України) визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2.27. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства праці України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція № 58) днем звільнення вважається останній день роботи.
Отже, день звільнення - це останній день, коли працівник перебуває у трудових відносинах з роботодавцем. У зв'язку з цим, запис у трудовій книжці про звільнення працівника, а також наказ повинні містити вказівку на останній день роботи працівника, який і є днем звільнення.
Згідно з ст. 241-1 КЗПП України строки виникнення і припинення трудових прав та обов'язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.
Враховуючи викладене, суд висновує, що відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність звільнення позивача, а відтак і винесення оскаржуваного наказу, однак не врахував фактичного місця роботи позивача на момент винесення наказу від 22.01.2020 № 18 о/с та останнього дня перебування позивача у трудових відносинах.
Вирішуючи даний спір, суд, керуючись ч. 2 статті 2 КАС України, зобов'язаний перевірити рішення суб'єктів владних повноважень, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд висновує, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, ідентифікаційний код 40108667) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області внести зміни в наказ від 22.01.2020 № 15 о/с в частині дати та місця звільнення ОСОБА_1 та вважати капітана поліції ОСОБА_1 звільненим з посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Чигиринського відділення поліції Смілянського відділу Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 22.01.2020 року.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Судовий збір належить компенсувати за рахунок коштів, передбачених бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 22.12.2020.
Суддя С.О. Кульчицький